Історія

Звичайно ж її історія почалася за довго до появи на землі людини, коли планета лише починала свій шлях у розпаленій магмі вулканів та страшному реві стикаючихся тектонічних плит. Але з приходом на Євразійський континент людини розумної зручна переправа через річку, що пізніше отримала ім’я Донець, стала досить жвавим місцем на цій планеті. Тим більше, що поруч природа створила видимий за багато кілометрів орієнтир – гору Кременець.

Саме тоді тут почали писатися хроніки ізюмської землі місцями стоянок древніх кочівників і забутими артефактами одиноких мандрівників. Тільки за оцінками вже виявлених слідів археологи офіційно заявляють про приналежність їх до п’яти різних часових періодів. А скільки ще таємниць зберігає ця земля…

Письмові ж джерела вперше згадують шлях від помітного кургану в петлі Дінця на офіційному кордоні Київської Русі в контексті зупинки військ князя Ігоря (878 — 945) під час його східного походу та протистояння між російськими князями і половецькими ханами в XI – XII століттях.

Сучасна ж історія гори сходить до XIV сторіччя, коли Кременець став одним з форпостів татар на північних околицях Дикого Поля з появою на його вершині військово-оборонного укріплення «Гезун-Кермен», яке слугувало для них базою для набігів на прилеглі землі. Містечко-фортеця існувала доки кордон інтересів кочівників і московитів поділяв Дінець.

Коли ж руками українців, котрі тікали від польської тиранії, царська влада відсунула рубежі татарського впливу на південь до Таврії, місто Ізюм, що раніше розташовувався лише на лівому березі річки, з легкої руки Харківського полковника Григорія Дінця ( – 1693) переступив водну перешкоду в 1681 році і зайняв втрачені кримчаками позиції, поглибивши виритий ними біля підніжжя Довгої гори (Ізюм-курган) рів, збільшивши висоту кам’яних стін і обгородивши периметр гострими палями.

З тих пір Кременець став одним з ключових слобожанських опорних пунктів, хоча із зміцненням московського панування на цих землях при зниженні татарської агресії поступово наприкінці XVIII століття його роль обмежилася спостережним пунктом, а житлові квартали спустилися зі схилів в оперізувану річкою долину.

Гора на південних підступах Ізюма у зв’язку із беззаперечним домінування над прилеглими просторами ще не раз буде покликана до лав черговий розв’язаної Москвою війни спочатку під біло-синьо-червоним, а потім кумачевими прапором. Останній свій бій курган прийме 17 липня 1943 року, коли під час Другої світової радянські частини ціною величезних втрат, в тому числі командувача операцією генерал-лейтенанта Петра Васильовича Волоха (1896 – 1943), вирвуть свободу від німецьких загарбників для ізюмської землі.

Всім воїнам в усі часи захищавшим на цій висоті свободу рідної землі від будь-яких агресорів присвячений створений на Кременці в 1988 році меморіальний комплекс. І хоча центральну частину гори пронизують мотиви-нагадування про її останню війну, по її західному схилу простяглася алея скіфських та половецьких кам’яних статуй, які є символом початку історії цій землі і перших її боїв за волю і незалежність. Так що зараз це курган пам’яті всіх предків, завдяки яким Україна живе і процвітає донині.

Архітектура

Кременець (висота становить 218м над рівнем моря) на південній околиці Ізюму є крейдяним останцем з оголеннями верхньокрейдяних і юрських шарів, а також численними слідами рослинного та тваринного світу тих періодів у карстових лійках, що робить гору крім інших військових заслуг однією з самобутніх пам’яток природи України.

Унікальне місце розташування кургану, що забезпечило йому фортифікаційну роль спостережного пункту, дозволяє з вершини практично охопити величезний горизонт чудової слобожанської природи з Букинським і Ізюмським лісами, Святими Горами (в ясну погоду можна побачити навіть знаменитий монастир), блакитними водами Сіверського Дінця і все місто біля підніжжя. Його рослинність складають типові представники степової зони: ковила, ефедра, типчак.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Харківська обл., м. Ізюм (південна частина).

Посилання

• Нотатки мандрівника. Солодке місто Ізюм

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Харків – Довжанський), яка проходить через Ізюм на південній околиці крізь гору Кременець.

Громадським транспортом з Харкова / Слов’янська до автовокзалу Ізюма, а потім два квартали в південному напрямку вздовж вул. Старопоштової до Кременця.