Історія
![Будівля Олександрівської лікарні в Харкові](https://zabytki.in.ua/images/3305t.jpg)
Вища жіноча освіта в патріархальному суспільстві Московії, де представницям слабкої статі відводилася лише декоративно-господарська роль, а права їх були досить обмежені – це був справжнє диво. І хоча заклад подібного типу був не першим в імперії, але за визнанням одного представників тієї ж правлячої династії Романових – харківське було єдиним на той момент створеним не в комерційних цілях, а лише за покликом серця і на кошти небайдужих городян.
Так з ініціативи відомого в слобожанській столиці Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка (1778 – 1843) на початку 1812 року в Харкові було створено Товариство доброчинністі для заснування інституту для виховання двадцяти дочок найбідніших дворян губернії (по дві від кожного повіту). Первинно зібраної суми в сім тисяч і створення опікунської ради було досить для відкриття першого на Слобожанщині вищого жіночого навчального закладу з офіційною датою реєстрації 27 липня 1812 року і оренди приміщення.
Обмеженість бюджету не дозволяли на перших порах обзавестися власним будинком, але завдяки чуйністі деяких професорів університету, викладачів гімназії і завзяттю засновників (перші безкоштовно викладали, а останні – надавали дах в своїх будинках) він міг існувати перші роки. І хоча коштів все так же не вистачало, Григорій Федорович, призначений головою і головним скарбником товариства придумував все нові шляхи отримання додаткового доходу (аукціони предметів рукоділля вихованок, вистави в їх виконанні).
![Центральний фасад Харківського інституту шляхетних дівчат](https://zabytki.in.ua/images/3306t.jpg)
Все таки в 1816-ому була зроблена спроба будівництва власного будинку для Інституту шляхетних дівчат, але коштів на це благе починання надходило настільки мало (станом на 1 січня 1817-ого – 223 рубля і деяка кількість цегли), що від нього було вирішено відмовитися і передати в надії на кращий результат під заступництво імператриці Марії Федірівни (1747 – 1828), чому сприяли раніші візити членів сім’ї Романових та взяття нею під опіку декількох вихованок харківського вищого жіночого навчального закладу.
На початку 1818-го інститут відокремився від Товариства доброчинністі. Для керування ним була створена піклувальна рада, що складалася з голови губернського дворянства, начальниці закладу А.Г. Літинської, віце-губернатора А.Д. Донець-Захаржевського, полковника Времева, голови кримінальної палати Б.Є. Герсеванова, почесного наглядача училищ Лебединського і Охтирського повітів О.О. Іваненко, виправлений за підписом Марії Федірівни новий статут… і 10 травня 1818 року перетворене училище було передано під опіку імператриці. Цей крок забезпечив додатковий дохід в три тисячі рублів, що при пожертві Павла Григоровича Демидова одноразово двадцяти тисяч і по тисячі щорічного утримання забезпечило купівлю двох будинків з дворовими місцями в Дмитрівській парафії по Благовіщенській 25.
![Західний кутовий акцент будівлі харківської Олександрівської лікарні](https://zabytki.in.ua/images/3308t.jpg)
Це дозволило нарешті комфортно розмістити не тільки двадцять вихованок, але і вісімдесят пансіонерок (спочатку сорок п’ять), навчання кожної з яких забезпечувало 650 рублів (плата збільшена в 1820-х на двісті рублів). Пізніше до них додалося шість дочок з купецького стану Харківської губернії і десять – штабних та офіцерів військового поселення (суми на утримання шість і вісім з половиною тисяч відповідно додаткового щорічного доходу інституту шляхетних дівчат).
Із збільшенням доходів перша вища освітня установа Харкова змогло собі дозволити придбання прилеглих до ділянки садиби Мартинова (1821) і половини будинку Ряднова (1823), що при будівництві на пожертви (Марії Федірівни, П.Г. Демидова, викладачів) храму Марії Магдалини створило цілий комплекс, який займав пів-кварталу по Дмитрівській – Благовіщенській – Малиновського.
Роль жіночої освіти в імперії зростала з кожним роком, що змусило небайдужого до цього починання ще з часів свого харківського візиту 1816-ого в ролі великого князя Миколи Павловича (1796 – 1855) віддати в 1830 році Інституту шляхетних дівчат кошти відпущені раніше на будівництво кадетського корпусу по Сумській.
Після дев’яти років будівництва інститут нарешті переїхав в величезний новий триповерховий будинок на Сумській (нині на його місці знаходиться Харківський театр опери та балету) з власним розкішним садом – виділеною за рік до того частиною університетського саду-парку.
![Декор верхнього ярусу інститутського будинку в Харкові](https://zabytki.in.ua/images/3307t.jpg)
Аж до захоплення влади в Східній Україні більшовиками після перевороту 1917-ого виший жіночий навчальний заклад Харкова з кожним роком підвищував свій соціальний статус з благовоління освічених верств населення та аристократії, встигнувши випустити близько двох з половиною тисяч вихованок (сімдесят п’ять випусків), поки під тиском кривавих рад не емігрувало в Нові-Бечей (Сербія), де за дванадцять років своєї діяльності дало дорогу в життя ще чотирьохстам випускницям.
Колишній комплекс на Благовіщенській 25 був проданий в 1840-х з тим, щоб відсотки від перетвореної на недоторкану суму виплачувалися університетським старослужбовців у вигляді пенсії. Якийсь час будівля використовували під казарми внутрішньої варти.
Ннасущне питання медичного обслуговування в Харкові місцева влада вирішила за допомогою все того ж колишнього комплексу Інституту шляхетних дівчат, в стінах якого в 1868 році була відкрита Олександрівська лікарня з муніципальною аптекою по сусідству, яку комуністи після захоплення влади в 1917-му перейменували на Першу міську клінічну.
За незалежної України стару університетську будівлю на початку 2000-х було перетворено на Центр репродукції людини «Імплант», який діє і зараз. Так що ті древні стіни, які два століття тому допомогли місту на березі Лопані зробити перший крок на шляху до гендерної рівності, зараз дарують життя новому поколінню харків’ян.
Архітектура
![Будівля інституту шляхетних дівчат у Харкові](https://zabytki.in.ua/images/3304t.jpg)
Невеликий двоповерховий прямокутник (20м х 10м) будівлі по Благовіщенській 25 як найяскравіший представник колишнього комплексу Інституту шляхетних дівчат поруч зі своїми скромнішими сусідами замикає на себе перспективу червоної лінії забудови кварталу.
Його асиметричний фасад в неокласичному стилі виконано за допомогою обмеженого числа використаних архітектурних елементів (стрілчасті і витягнуті арки віконних прорізів зі шропсами, кутові раскреповані лопатки, профільовані лобовій та міжярусний карнизи, витончені брівки і лиштви другого ярусу, геометричний малюнок підвіконного простору і декоративних фронтонів), але при цьому він досить яскравий і індивідуальний.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харьков, вул. Благовіщенська, 25.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), Е105 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь), М18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта). З Харківської об’їзної по вулиці Полтавський шлях до Дмитрівської, по якій квартал на північ на Благовіщенську з будівлею Олександрівської лікарні.
Громадським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова. У місті трамваєм / автобусом, що прямує в західному напрямку по Полтавському Шляху до зупинки «вул. Дмитрівська », а потім один квартал на північ до комплексу колишнього Інституту шляхетних дівчат.