Інститут шляхетних дівчат у Харкові

Історія

Будівля Олександрівської лікарні в Харкові Колишня Олександрівська лікарня

Вища жіноча освіта в патріархальному суспільстві Московії, де представницям слабкої статі відводилася лише декоративно-господарська роль, а права їх були досить обмежені – це був справжнє диво. І хоча заклад подібного типу був не першим в імперії, але за визнанням одного представників тієї ж правлячої династії Романових – харківське було єдиним на той момент створеним не в комерційних цілях, а лише за покликом серця і на кошти небайдужих городян.

Так з ініціативи відомого в слобожанській столиці Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка (1778 – 1843) на початку 1812 року в Харкові було створено Товариство доброчинністі для заснування інституту для виховання двадцяти дочок найбідніших дворян губернії (по дві від кожного повіту). Первинно зібраної суми в сім тисяч і створення опікунської ради було досить для відкриття першого на Слобожанщині вищого жіночого навчального закладу з офіційною датою реєстрації 27 липня 1812 року і оренди приміщення.

Обмеженість бюджету не дозволяли на перших порах обзавестися власним будинком, але завдяки чуйністі деяких професорів університету, викладачів гімназії і завзяттю засновників (перші безкоштовно викладали, а останні – надавали дах в своїх будинках) він міг існувати перші роки. І хоча коштів все так же не вистачало, Григорій Федорович, призначений головою і головним скарбником товариства придумував все нові шляхи отримання додаткового доходу (аукціони предметів рукоділля вихованок, вистави в їх виконанні).

Центральний фасад Харківського інституту шляхетних дівчат Центральний фасад інституту шляхетних дівчат

Все таки в 1816-ому була зроблена спроба будівництва власного будинку для Інституту шляхетних дівчат, але коштів на це благе починання надходило настільки мало (станом на 1 січня 1817-ого – 223 рубля і деяка кількість цегли), що від нього було вирішено відмовитися і передати в надії на кращий результат під заступництво імператриці Марії Федірівни (1747 – 1828), чому сприяли раніші візити членів сім’ї Романових та взяття нею під опіку декількох вихованок харківського вищого жіночого навчального закладу.

На початку 1818-го інститут відокремився від Товариства доброчинністі. Для керування ним була створена піклувальна рада, що складалася з голови губернського дворянства, начальниці закладу А.Г. Літинської, віце-губернатора А.Д. Донець-Захаржевського, полковника Времева, голови кримінальної палати Б.Є. Герсеванова, почесного наглядача училищ Лебединського і Охтирського повітів О.О. Іваненко, виправлений за підписом Марії Федірівни новий статут… і 10 травня 1818 року перетворене училище було передано під опіку імператриці. Цей крок забезпечив додатковий дохід в три тисячі рублів, що при пожертві Павла Григоровича Демидова одноразово двадцяти тисяч і по тисячі щорічного утримання забезпечило купівлю двох будинків з дворовими місцями в Дмитрівській парафії по Благовіщенській 25.

Західний кутовий акцент будівлі харківської Олександрівської лікарні Західний кутовий акцент Олександрівської лікарні

Це дозволило нарешті комфортно розмістити не тільки двадцять вихованок, але і вісімдесят пансіонерок (спочатку сорок п’ять), навчання кожної з яких забезпечувало 650 рублів (плата збільшена в 1820-х на двісті рублів). Пізніше до них додалося шість дочок з купецького стану Харківської губернії і десять – штабних та офіцерів військового поселення (суми на утримання шість і вісім з половиною тисяч відповідно додаткового щорічного доходу інституту шляхетних дівчат).

Із збільшенням доходів перша вища освітня установа Харкова змогло собі дозволити придбання прилеглих до ділянки садиби Мартинова (1821) і половини будинку Ряднова (1823), що при будівництві на пожертви (Марії Федірівни, П.Г. Демидова, викладачів) храму Марії Магдалини створило цілий комплекс, який займав пів-кварталу по Дмитрівській – Благовіщенській – Малиновського.

Роль жіночої освіти в імперії зростала з кожним роком, що змусило небайдужого до цього починання ще з часів свого харківського візиту 1816-ого в ролі великого князя Миколи Павловича (1796 – 1855) віддати в 1830 році Інституту шляхетних дівчат кошти відпущені раніше на будівництво кадетського корпусу по Сумській.

Після дев’яти років будівництва інститут нарешті переїхав в величезний новий триповерховий будинок на Сумській (нині на його місці знаходиться Харківський театр опери та балету) з власним розкішним садом – виділеною за рік до того частиною університетського саду-парку.

Декор верхнього ярусу інститутського будинку в Харкові Декор верхнього ярусу інститутського будинку

Аж до захоплення влади в Східній Україні більшовиками після перевороту 1917-ого виший жіночий навчальний заклад Харкова з кожним роком підвищував свій соціальний статус з благовоління освічених верств населення та аристократії, встигнувши випустити близько двох з половиною тисяч вихованок (сімдесят п’ять випусків), поки під тиском кривавих рад не емігрувало в Нові-Бечей (Сербія), де за дванадцять років своєї діяльності дало дорогу в життя ще чотирьохстам випускницям.

Колишній комплекс на Благовіщенській 25 був проданий в 1840-х з тим, щоб відсотки від перетвореної на недоторкану суму виплачувалися університетським старослужбовців у вигляді пенсії. Якийсь час будівля використовували під казарми внутрішньої варти.

Ннасущне питання медичного обслуговування в Харкові місцева влада вирішила за допомогою все того ж колишнього комплексу Інституту шляхетних дівчат, в стінах якого в 1868 році була відкрита Олександрівська лікарня з муніципальною аптекою по сусідству, яку комуністи після захоплення влади в 1917-му перейменували на Першу міську клінічну.

За незалежної України стару університетську будівлю на початку 2000-х було перетворено на Центр репродукції людини “Імплант”, який діє і зараз. Так що ті древні стіни, які два століття тому допомогли місту на березі Лопані зробити перший крок на шляху до гендерної рівності, зараз дарують життя новому поколінню харків’ян.

Архітектура

Будівля інституту шляхетних дівчат у Харкові Харківський інституту шляхетних дівчат

Невеликий двоповерховий прямокутник (20м х 10м) будівлі по Благовіщенській 25 як найяскравіший представник колишнього комплексу Інституту шляхетних дівчат поруч зі своїми скромнішими сусідами замикає на себе перспективу червоної лінії забудови кварталу.

Його асиметричний фасад в неокласичному стилі виконано за допомогою обмеженого числа використаних архітектурних елементів (стрілчасті і витягнуті арки віконних прорізів зі шропсами, кутові раскреповані лопатки, профільовані лобовій та міжярусний карнизи, витончені брівки і лиштви другого ярусу, геометричний малюнок підвіконного простору і декоративних фронтонів), але при цьому він досить яскравий і індивідуальний.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харьков, вул. Благовіщенська, 25.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), Е105 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь), М18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта). З Харківської об’їзної по вулиці Полтавський шлях до Дмитрівської, по якій квартал на північ на Благовіщенську з будівлею Олександрівської лікарні.

Громадським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова. У місті трамваєм / автобусом, що прямує в західному напрямку по Полтавському Шляху до зупинки «вул. Дмитрівська », а потім один квартал на північ до комплексу колишнього Інституту шляхетних дівчат.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Інститут шляхетних дівчат у Харкові на мапі

Обговорити статтю в спільноті