Харківський центральний універмаг

Історія

Харківський Центральний універмаг Харківський ЦУМ

Перша згадка цієї місцевості в офіційних документах пов’язана з будівництвом черкасами (вихідці з-за Дніпра, що шукали укриття на безлюдних просторах Дикого поля захисту від полької шляхти) в 1855 році городища українського типу для захисту від татарських набігів, хоча можливо, що якийсь вид укріплень існував між Харковом та Лопанью і раніше.

Відповідно до опису перша фортеця являла собою чотирикутний дерев’яний периметр загальною довжиною близько кілометра з дубового тину з брустверами (обломами), захисними колодами (котками) і земляними трасами оточений з напільного боку ровом та десятьма дозорними вежами, в тому числі чотирма кутовими з обломами, шатрами й клітями нагорі. В їх число входила і кутова квадратна в плані Лопанськая.

Для підвищення обороноздатності швидкозростаючого міста Харків на початку XVIII століття дерев’яний оборонний периметр замінили кам’яним. Під час тієї реконструкціїЛопанская (друге ім’я Різдвяна) вежа, що захищала південно-західні підступи до міста, отримала круглі обриси і двох’ярусний об’єм.

Одна з прикрас східного фасаду харківського ЦУМу Одна з прикрас ЦУМу

Проте вже в середини XVIII століття захисні наземні міські укріплення втратили свою актуальність і були розібрані на будівельний матеріал. Кутова західна залишилася неушкодженою, змінивши бойові обладунки бога війни Ареса на заступництво Гермесу – перший його ярус був пристосований під харчевню, а на другому розмістилася цирюльня.

У другій половині XIX століття жвава ще з часів перших ярмарків Торгова площа стала однією з великих транспортних розв’язок (навпроти колишнього вартового пункту розташовувався дерев’яний пересадковий павільйон), західний контур якої склався під впливом ще існуючої в той час Різдвяної вежі (її останньою з міських вузлів оборони все ж знесуть для відкриття перспективи сусідній Сергіївської площі).

Перші радянські п’ятирічки, коли під перекриттям красивих гасел “про будівництво світлого майбутнього” і “турботу про благо народу” в життя втілювалися грандіозні, економічно необгрунтовані проекти доки фінансовий ресурс від реквізиції приватної власності не було вичерпано, народився план будівництва в Харкові зразкового Універмагу об’єднання “Харторг”.

Західний фасад харківського Універмагу Універмагу

Проект для будівництва магазину був розроблений Мойсеєм Ісааковичем Линецьким (1864 – 1933) в 1930-му, а через три роки об’єкт вже був введений в експлуатацію. Причому вже за рік він був підпорядкований народному комісаріату торгівлі союзу під ім’ям “Харківський центральний зразковий універмаг”, а в 1938-му його площа була збільшена за рахунок сусідньої будови по Університетській (план реконструкції розроблений П.І. Фраловим).

Розв’язана сталінськими радами та гітлерівською Німеччиною Друга світова війнам не пощадила молоде дітище торгівлі – від нього лишився лише остов, тому групі архітекторів в складі (М.Л. Мовшович, Б.Г. Клейн і В.Н. Харламов) довелося створювати проект практично заново, заодно забезпечивши його модними в той час декоративними елементами в стилі “сталінського ампіру”. Роботи по відновленню харківського ЦУМу тривали до середини 1950-х під егідою управління Главунівермагов України.

Після здобуття Україною незалежності центральний універсальний магазин став відкритим акціонерним товариством (з 1994-го), залишаючись одним з найстаріших об’єктів торгівлі радянського періоду і все також успішно продовжуючи свою діяльність в нових реаліях під крилом Гермесу.

Архітектура

Бічний ризаліт центрального універмагу в Харкові Бічний ризаліт харківського універмагу

Дві будівлі злиті воєдино за примхою архітектора нині являють собою г-подібний чотириярусний з мансардою й західним кутовим ризалітом-вежею цегляний потинькованний периметр, центральний об’єм (65м х 20м) якого вздовж червоної лінії Павлівської площі значно домінує як за розміром, так і по декоровому оформленню над невеликим західним крилом (22м х 10м) більш пізнього споруди в стилі конструктивізму.

Сталінський ампір при всій його монументальності гармонійно вписаний в силует центрального фасаду харківського ЦУМу: дев’ять арок на всю висоту будівлі в обрамленні декорованого рослинним орнаментом архівольта на імпостах з замковим каменем у вигляді листа аканта, що спираються на напівколони і пілястри коринфського ордера, рустовані пілястри композитного ордеру, масивна кругла розетка, широкий між’ярусний пояс рослинного декору, лобовий карниз на модильйонах створюють той унікальний вигляд, який виділяє монументальний храм торгівлі на тлі іншої забудови площі.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, пл. Павловська, 1.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – пл. Конституції або Московський проспект – Вірменський провулок або Полтавський шлях – Сергіївський майдан до Павлівської площі з ЦУМом, що відкриває його західну перспективу.

Громадським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова. У місті – автобус / трамвай до Павлівської площі з будівлею Універмагу в західній частині.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Харківський центральний універмаг на мапі

Обговорити статтю в спільноті