Трьохсвятительська (Гольбергівська) церква

Історія

Харківська Трьохсвятительська церква Трьохсвятительська церква в Харкові

Передісторія харківської православної святині почалася в кресленнях будівництва Успенської церкви петербурзького подвір’я Києво-Печерської лаври В.А. Косякова та надрах іудейської сім’ї Гольбергів, яка перебралася до Харкова десь у другій половині XIX століття, прийнявши православ’я чи-то по сімейних мотивів (православних не видавали заміж за представників іншої віри), чи-то з комерційного інтересу (євреї не могли високо піднятися по соціальних сходах). Оселилися брати в південних передмістях Харкова на колишніх землях Основи, прозваних “Аравією”.

Прапор чи Христовий, ревна віра або вроджені здібності допомогли в тому, що торгівельна і лако-барвна справа Гольбергів процвітала. Особливо просунувся в своїх домаганнях на високий соціальний статус Григорій Йосипович, який отримав патент купця Першої гільдії та на знак вдячності своєму і братів небесних покровителів вирішив збудувати в Заїковцях храм на честь Трьох святителів (Григорія Богослова, Василя Великого та Іоанна Златоуста), хоча в місті вже були два однойменних храми (нижній теплий Покровського собору і будинкова третьої чоловічої гімназії).

Дзвіниця Трьохсвятительського храму Харкова Дзвіниця Трьохсвятительського храму

В підтвердження серйозності своїх намірів Григорій Йосипович заявив про готовність пожертвувати на будівництво десять тисяч рублів, а його дружина, Марія Семенівна – земельну ділянку №101 по Заїківській вулиці (площа 0,34га), що раніше належав почесному громадянину А.Р. Захарієву. Крім того Гольберг дав згоду на роль голови будівельного комітету.

Зі схвалення єпархіального управління 29 січня 1906 року був оголошений конкурс на будівництво, за підсумками якого для втілення в життя обрано проект Михайла Івановича Ловцова (1850 – 1907), за основу в якому було взято петербурзьку Успенську церкву архітектора Косякова.

Проблеми зі здоров’ям головного архітектора харківського Трьохсвятительського храму не дозволили йому брати участь в освяченні наріжного каменю 2 вересня того де 1906-ого, як і в подальшому керувати будівельними роботами. Ця місія була покладена на нового архітектора Харківської єпархії Володимира Миколайовича Покровського (1863 – 1924).

Орнаментальний пояс Гольбергівська церкви в харківській Заїківці Орнаментальний пояс Гольбергівська церкви

Після довгих шести років зведення, тривалого періоду розпису внутрішніх і зовнішніх інтер’єрів петербурзьким художником Олексієм Яковичем Соколовим, доставки з Італії виконаного за ескізами Покровського іконостасу при загальній сумі витрат в двісті тисяч 29 травня 1915-ого церква на шістсот п’ятдесят чоловік, в народі отримала друге ім’я – Гольбергівська, була освячена митрополитом Київським та Галицьким Флавіаном (1840 – 1915).

Правда радувати своїх парафіян заїківському храму довелося недовго – після перевороту 1917-го і встановлення більшовицької влади в Україні почалися релігійні гоніння. Перший раз храм закрили в 1923-ому. Але згуртована Трьохсвятительська громада, чисельність якої, перевищуючи кафедрального і міського соборів, сягала майже двох тисяч чоловік, не здавалася – півсотні вірян не побоялися звернення з офіційним клопотанням про відкриття храму з можливістю управління його справами. Як не дивно, прохання було уважена.

Богородиця на фронтоні Трьохсвятительській церкви Богородиця на фронтоні церкви

Друге закриття святині відбулося вже напередодні Другої світової війни, і простою забороною від комуністичної влади не обійшлося – протоієрей С. Доброніцкій, настоятель храму П. Фомін і староста В. Скоркін були розстріляні за звинуваченням в антирадянській діяльності.

Під час окупації в 1941-ому богослужіння в Трьохсвятительській церкві відновилися і тривали після офіційної реєстрації при радах в 1944-ому весь період їх тиранії, зберігши не тільки унікальний декор, але і майже все майно святині. Так що зараз, відзначивши свій столітній ювілей, Гольбергівський храм все також служить оплотом міцної заїківської громаді, яка як і раніше дбайливо охороняє свою святиню від всіх зазіхань церкви і суспільства.

Архітектура

П’ятиглава хрестовокупольна червоноцегляна церква сорокаметровій висоти в витонченому ліпному оздобленні на головній вулиці харківського мікрорайону служить домінантою усієї навколишньої забудови, при цьому не створюючи завдяки великій кількості архітектурних деталей, переважного враження. Трьохапсидна з триярусною дзвіницею над нартексом вона заворожує своїм давньоруськими стилем і витонченим розписом.

Південний фасад Гольбергівської церкви в Заїківці Південний фасад Гольбергівської церкви

На червоному фоні не потинькованих зовнішніх стін святково виглядають різьблені пояса, профільовані кілеподібні завершення, витончені гирки підвісних арок, вбудовані і висячі колони і напівколони з перехопленнями та різьбленими капітелями, орнаментовані архівольти, розписані ніші з ликами святих, аркатурно-колончасті пояси барабанів, шестикінечні зірки в медальйонах (деякі вбачають в цьому вплив іудейського походження головного організатора будівництва), кронштейни карнизів і поясів, ширінки з розетками, трифолії, плетінки в білому кольорі.

На особливу увагу заслуговує архітектурне рішення внутрішнього простору, в якому відсутні опорні колони центрального купола – він спирається на пари паралельних арок, що взаємно перетинаються і йдуть в стінну площину, і звичайно ж збережений розпис Соколова.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гольдбергівська, 101.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь) або М27 (Харків – Бєлгород). З Харківської об’їзної по пр. Гагаріна до його перетину з вул. Гольдбергівською, якою прямувати до Гольбергівської церкви.

Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (трамвай / автобус) до зупинки «Трьохсвятительська церква”.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Трьохсвятительська (Гольбергівська) церква на мапі

Обговорити статтю в спільноті