Будинок Гампера в Маріуполі

Історія

Будинок Гампера на Лікарському узвозі в Маріуполі Будинок Гампера на Лікарському узвозі

Головною перепоною на шляху встановлення його справжньої історії стали бурхливі соціально-політичні катаклізми ХХ століття, коли велика частина міських архівів розчинилася в запалі згарищ і людської байдужості, так що судити про минуле залишається лише по рідкісних згадках в збережених документальних джерелах та нечисленних усних спогадах старожилів. Ось він – готичний замок на маріупольському Гамперському узвозі.

Першим відомими власником двоповерхового квадратного в плані особняка на спуску до головної слобожанської тоді Портової вулиці з середини XIX століття значиться судово-медичний експерт Фрідріх Вільгельмович Гампер (- 1897). Щасливий шлюб з Надією Адамівна подарувало йому одного за іншим двох спадкоємців Сергія (1859 – 1911) і Павла (1866 – 1916), а також доньку Олександру (в заміжжі Рудевітія).

На перших порах площі фамільного будинку сім’ї було досить, доки старший син Сергій не закінчив Харківський медичний університет й не відкрив свою приватну лікарську практику в рідній домівці поруч із офіційною посадою лікаря місцевої Чоловічої гімназії (з 1883-ого), за що узвіз отримав назву “Лікарьский”. Тоді-то комплекс і отримав прибудову-флігель, де він вів прийом пацієнтів.

Старий особняк Гампера Старий Гамперівський особняк

Після того як діти розлетілися, а рівень підприємницької ініціативи вийшов на новий рівень з появою у Маріуполя залізничного сполучення, Фрідріх Вільгельмович звернувся до міської думи з клопотанням на отримання дозволу на будівництво заводу або фабрики на своїй ділянці Лікарського узвозу. Дозвіл було отримано 27 квітня 1894 роки (виключення – клейові і шкідливі виробництва).

Крім того, для втілення планів у життя господар зажадав документального підтвердження від офіційної влади про відсутність обтяження на його нерухоме майно в складі: будинку, флігелю, дворової землі та надвірних будівлях розташованих на 1-й поліцейській ділянці для надання в якості застави до Харківського земельного банку.

І хоча архівні документи реєстрів маріупольських власників нерухомості втрачені, судячи з усього архітектурний шедевр у вигляді готичного замку з вежею з червоної цегли і є тим самим об’єктом промислового призначення, під який бралася позика, хоча можливо сам господар так і не встиг побачити його в завершеному вигляді.

Нижній ярус лікарського будинку на Гамперовском спуску Нижній ярус лікарського будинку

Смерть Гампера-старшого в 1897 році, проживання синів поза межами Маріуполю і велика сума кредиту змусили спадкоємців продати недобуд поруч з фамільною резиденцією, про що побічно свідчать призначення для його вдової дочки Олександри міською думою щорічної допомоги в триста рублів і зафіксоване в документальних джерелах проживання після повернення Сергія Фрідріховича в орендованому приміщенні по Італійській (особняк Шершевського). Хоча посада лікаря повітової земської лікарні, та ще в професорському званні, і патронат над Гоголівськими училищем свідчить про те, що він був досить заможною людиною.

В якості імовірних господарів особняка по Лікарському узвозу історики називають два купецьких імені – Лейба Ароновича Шнейдеровича або Ісая Еліхеєвича Матецького (1858 – 1916).

Закінчення будівництва маріупольського романського будинку-замку закінчував вже новий власник, що підтверджують свідчення старожилів про існування до 1980-х декоративних грат з цифрами “1903” (згідно іншої версії – “1907”) на парапеті під дахом башти.

Кутова вежа будинку на Гамперівському узвозі Вежа будинку на Гамперівському узвозі

З більшовицьким захопленням влади в Східній Україні після перевороту 1917-ого у колишньої фамільної резиденції Гамперів з’явилися мешканці з новоявлених “господарів життя”, один з яких в якійсь періуд НЕПу пристосував колишну промислово-господарську будівлю під ковбасний цех, проте країна рад швидко поставила хреста на будь-яких підприємницьких ініціативах.

Збережений, практично не постраждалий в роки Другої світової, будинок на узвозі радянська влада після війни ущільненням перетворила на комунальну квартиру, де тулилися десятки сімей “найбагатшої країни у світі”.

Ситуація трохи змінилася після здобуття Україною незалежності, коли приміщення стали приватною власністю і замість комуналок з’явилися окремі квартири, хоча їхні господарі і мало дбали про свою спільну власність, мабуть, сподіваючись на визнання Гамперської спадщини пам’ятником архітектури з можливим ремонтом її за рахунок коштів міської скарбниці або повне розселення для створення культурного об’єкту.

Архітектура

Торець будинку Гампера в Маріуполі Торець будинку Гампера

Складнопрофільний особняк-замок по колишньому Лікарському узвозу фактично являє собою дві окремі споруди різного часу створення, розташовані на схилі до морської гладі, хоча для його будівництва, майданчик був вирівняний.

Будинок Гамперу (друга половина XIX століття) – це цегляна з подальшим тинькуванням квадратна в плані споруда в класичному стилі спочатку в два (після перебудови в кінці того ж століття – три) поверхи заввишки на високому цоколі. Її декор, виконаний фігурною цегляною кладкою складають прості віконні лиштви, профільований між’ярусний карниз, одиничний руст підвіконного простору, кілевидні арки вікон другого поверху, ширинковий колишній фриз та кутові лопатки. Десь в 1873-ому до нього була зроблена прибудова для ведення лікарської практики Сергієм Гампером.

Головний візуальний акцент замок прибудований перпендикулярно до початкової споруди комплексу на місці колишнього невеликого ставка на рубежі XIX – XX століть. Він являє собою двоповерхову будівлю з ризалітами і вбудованою кутом триярусною вежею, членуванням лопатками міжвіконного простору і ступінчастим завершенням фронтонів.

Вікно на другому поверсі нового корпусу будинку Гампера Вікно на другому поверсі нового корпусу

Перший ярус будівлі являє собою тиньковану декоровану кільовими арками в обрамленні архивольтів площину з французьким рустом і зубчастим фризом по периметру. Другий червоноцегляний відрізняють об’ємні таблички зі стилізованим хрестоцвітом, спарені (нині частина втрачена) кілеподібні арки з масивним архівольтом, аркатура фризу та профільований лобовій карниз. Третій ярус вежі прикрашають декоративні ступінчасті контрфорси, строєні кілеподібні арки вікон і кутові машикулі, а вінчає – чотирисхилий дах.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Земська (Гамперський узвіз), 45.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М14 (Одеса – Мелітополь – Маріуполь – Новоазовськ) або Н20 (Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь), які проходять крізь центр міста. Далі Торгова – Миру – Грецька – Перша Слобідка – Гамперський узвіз. Будинок доктора розташований в одному кварталі праворуч.

Громадським транспортом до Маріуполя, в центр міста (зупинка “ДТСААФ”. Далі – пішки три квартали по Торговій, а потім зійти сходами, які виходять до Гамперського узвозу прямо навпроти замку.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті