Гілочка або Дзвіночок. Українські ігри для дітей

Одним з різновидів ігор для малюків на розвиток уваги, слуху, координації, спритності та вправності, як запоруки гармонійного фізичного розвитку та формування особистості, є пасивно-активні ігри накшталт Дзвіночка чи Гілочки. Вони також відносятьсядо розвивально-єднальних розваг, в яких злагоджена командна робота спрямована на досягнення поставленого результату.

За правилами ігри всі учасники стають колом, тримаючи руки у себе за спиною. Обраний спочатку за допомогою лічилки спочатку «ведучий» розташовується в центрі кола. На старті ігри один з учасників (також обирається лічільним способом) обов’язково не помітно для «ведучого» отримує в руки невеличку гілочку (камінчик чи якийсь інший невеличкий предмет) або дзвіночок в більш складному варіанті.

Сенс ігри полягає у передачі предмету з рук в руки від гравця до гравця непомітно для «ведучого». Натомість мета «ведучого» – вгадати у кого з гравців зараз знаходиться шуканий предмет без виходу з кола та заглядання за спини. В даному випадку дзвіночок є найскладнішим предметом для передачі, бо за будь-якого руху видає своє місце знаходження звуком.

Гравцям треба встигнути передати гілочку чи дзвіночок (інший «скарб») сусіду в момент, коли «ведучий» знаходиться до нього спиною, при цьому уникнути привертання уваги останнього різким рухом чи шумом. Складнощі для «ведучого» полягають в контролі візуальному і слуховому одночасно всього простору навколо себе на 360°, що потребує великої концентрації та спритності.

Гра вважається закінченою, коли «ведучий» вирахує у кого з гравців знаходиться шуканий предмет. Чим довше триває один тур, тим більш пришвидшується темп гри і тим цікавіше сама гра. Після знаходження предмету місце «ведучого» займає гравець в чиїх руках була знайдена гілка (дзвіночок). І розвага починається знову.