Ой на, ой на горі да й женці жнуть. (двічі повторювана)
А попід горою яром-долиною козаки йдуть!1
Гей долиною, гей-гей широкою козаки йдуть!
А попереду, попереду Дорошенко (двічі повторювана)
Веде своє військо, військо запорізьке хорошенько!2
Гей долиною, гей-гей широкою хорошенько!
Посереду, посереду пан хоpунжий. (двічі повторювана)
Під ним кониченько, під ним воpоненький сильне-дужий!
Гей долиною, гей-гей широкою сильне-дужий!
А позаду, а позаду – Сагайдачний (двічі повторювана)
Що проміняв жінку на тютюн да люльку, необачний!
Гей долиною, гей-гей широкою необачний!
Гей, вернися, гей, вернися, Сагайдачний! (двічі повторювана)
Візьми свою жінку, оддай мою люльку, необачний!3
Гей, долиною, гей-гей широкою необачний!
Мені з жінкой, мені з жінкой не возиться4 (двічі повторювана)
А тютюн да люлька козаку в дорозі знадобиться!5
Гей долиною, гей-гей широкою знадобиться!
Гей хто, гей хто в лісі, озовися! (двічі повторювана)
Да викрешем вогню, да потягнем люльку, не журися!6
Гей долиною, гей-гей широкою не журися!
1 Варіант рядка:
- А попід горою, попід зеленою, козаки йдуть…
2 Варіант рядка:
- Веде своє військо, військо запорізьке хорошенько…
3 Варіант рядка:
- Візьми свою жінку, віддай тютюн-люльку, необачний!
4 Варіант рядка:
- З жінкою, з жінкою в поході не возиться…
5 Варіант рядка:
- А тютюн да люлька козаку в дорозі згодиться!
6 Варіант рядка:
- Та викрешем вогню, та затягнем люльку, не журися!
Ой на горі да женці жнуть
Вперше опубліковано в збірці: Максимович, 1834, стр. 105—106. Друкується за збірки: «Українські народні думи та історичні пісні», стр. 82. Пор.: Головацький, I, стр. 26; Максимович, 1834, стр. 105—106; Чубинський, V, стр. 958—959. Див. також: рук. ф. ІМФЕ, ф. 1-5, од. зб. 435, арк. 34—35; ф. 1-5, од. зб. 444, арк. 3; ф. 8-3, од. зб. 182, арк. 115—116; ф. 33-3, од. зб. 15, арк. 12; ф. 15-3, од. зб. 195, арк. 155—156.
Про виникнення даної пісні і відносно подій, що відбуваються в ній, існує кілька думок. Більшість дослідників вважає, що тут відображено похідне життя українського козацтва першої чверті XVII ст. Поштовхом до виникнення цієї пісні, може, й були якісь конкретні факти, але пізніше вони зовсім затерлися, поступившись місцем загальній картині козацьких походів.
У творі оспівуються запорізькі козаки, оборонці рідного краю, а також їх ватажки. Особливої поетичної пристрасті сповнена заключна алегорична картина, в якій розповідається, як козак в умовах постійних нападів ворогів змушений був часто міняти затишок сімейного життя на шаблю та козацьку люльку.
Дорошенко — Михайло Дорошенко, гетьман реєстрових козаків з 1625 по 1628 р. Брав активну участь у численних морських і сухопутних походах козаків проти турків і татар, а також у селянсько-козацькому повстанні 1625 р. проти польської шляхти. Підписав Куруківську угоду з польським урядом у 1625 р. В 1628 р. Дорошенко організовує похід козаків у Крим, маючи на меті зміцнити вплив Запорізької Січі на Крим і тим самим припинити його агресію на Україні. Загинув у Кримському поході 1628 р.
Сагайдачний — Петро Конашевич-Сагайдачний, виходець з української шляхти, неодноразово обирався гетьманом реєстрових козаків. З 90-х років XVI ст. бере активну участь у козацьких походах проти турків і татар. За свою угодовську політику щодо польської шляхти не раз зміщався з гетьманства. Щоб поправити свій престиж перед козаками, виконуючи волю козацтва, в 1620 р. Сагайдачний споряджує посольство до Москви з пропозицією до російського уряду взяти козаків на службу. Помер у 1622 р.
Б. Друкується за першою публікацією: В. Перетц, Заметы и материалы для истории песни в России (ІІ, т. VI, кн. II, 1903, стор. 83).
Дрогозденко (Дрозденко) — на думку одного з дослідників цієї пісні — Каманіна, це забутий ватажок донських козаків. Б. Грінченко, відносячи цю пісню до часів гетьманування Петра Дорошенка (1665—1676 рр.), твердить, що Дрогозденко (Дрозденко) — брацлавський полковник того часу.