Приготування до хрещення
Новонароджена дитина, якщо її ще не охрестили, за народними повір’ями перебуває в великій небезпеці від чорта та відьом. Тому її намагаються охрестити в день народження. Мати не може годувати дитину, поки її не охрестять. Якщо священика немає і обряд неможливо провести протягом 2–3 днів, дитину годує якась інша жінка.
Хрещення починається із запрошення хрещених батьків. Зазвичай беруть одну пару, лише заможні іноді запрошують дві пари. Якщо в матері вже були діти, які померли, хрещеними можуть узяти першого зустрічного (якщо він згоден). Якщо жінка народжує вперше, хрещених обирають із родичів: «Баби сужені, куми люблені». Вагітних жінок у кумові не беруть – бояться, що дитина помре.
Запрошувати хрещеного йде чоловік (або хтось із хати, якщо його немає), беручи з собою хліб і сіль.
Прийшовши до майбутнього кума, кладе хліб на стіл і каже: «Дай, Боже, сина, не відмов мені, куме». Кум погоджується: бере принесений хліб собі, а свій кладе на стіл. Чоловік приносить цей хліб додому, а потім несе й кумі. У неї відбувається те саме.
Куми приходять у святковому одязі й приносять хліб, бублики та крижмо (приблизно 4 аршини полотна). Заходячи, кажуть: «Бог помагай, кланяємось вам хлібом». Їх садовлять і частують горілкою. Породілля при цьому говорить: «Дай, Боже, щоб син ріс великий, людям на славу, а вам на радість і допомогу». Залишки горілки з чарки виливають на стелю, щоб «породілля дригала», а баба примовляє: «Щоб цей відчепився, а до іншого причепився».
Після цього баба купає дитину у воді, якої ще ніхто не пив. Хлопчика сповивають у батькову сорочку (розірвану в трьох місцях), дівчинку – в материну. У рукав зав’язують шматочок печі, вуглинку та мідну монету. Віддаючи кумові, баба каже: «На те вам, нарожене, щоб нам принесло хрещене». Кум передає кумі. Якщо хлопчик – передають через поріг, якщо дівчинка – через гребінь. Баба дає кумі зав’язану в вузлик печеню з вугіллям і каже: «Як дійдеш до розпусту, дай і скажи: на тобі, чорте, плату». Або баба підносить дитину батькові, той благословляє і каже: «Нехай тебе Бог благословить і допоможе рости в християнській вірі. Дай, Боже, щоб ти росло велике й щасливе». Те саме каже й мати. Потім баба передає дитину кумі зі словами: «Занеси, Боже, до святого хреста, введи, Боже, у християнську віру. Приведи, Боже, і породіллю до здоров’я, щоб вона його охрестила, до розуму довела і на весіллі погуляла».
Хрестини
Потім усі збираються і йдуть до церкви. Кум при вході наступає правою ногою на сокиру чи гребінь. Під час хрещення стежать, щоб хлопчик тримався раніше за кума, а дівчинка – за куму. Якщо дитина під час обряду скорчиться – це на смерть, якщо чхне – на довге й здорове життя.
Якщо в батьків уже вмирали діти, охрещену дитину виносять не через двері, а через вікно. Або віддають бабі зі словами, що в неї брали, а повертають «охрещеного». Іноді віддають матері зі словами: «Вітаємо вас із четвергом і з сином Іваном. Ось, куме, твоє народжене, а моє – хрещене. Нехай росте великий і щасливий».
Кум і кума дарують породіллі бублики й пряники, потім усі сідають за стіл. Баба сповиває дитину, кладе в колисочку і каже: «Дай, Боже, сон зі всіх боків». Кумов’ям наливають горілку, а баба йде запрошувати сусідів і родичів на хрестини.
Гості приносять: жінки – ковбаси, вареники, сало, яйця; чоловіки – хліб. Усе це віддають породіллі зі словами: «На тобі паляницю, затули бочки, де були сини й дочки». Батько частує всіх горілкою, дає трохи й породіллі. Баба дає вечерю (борщ, юшку тощо). Кум бере м’ясо чи рибу на паляницю, наливає горілку і каже: «Кланяюся вам хлібом, вином і добрим здоров’ям».
Після вечері кум говорить: «Їжте хліб-сіль та годуйте сина». Усі п’ють горілку і примовляють: «Дай, Боже, щоб ваш син був многолітній». Після вечері співають:
1.
А.
Ой ми вчора на родинах були,
А сьогодні на хрестини прийшли;
Там нам було озвару до відвалу.
Ішов Іван по бабусеньку,
А бабусенька радісна
До породілочки на родиночки -
Во однім тобі дай без пояса.
Просить породілочка бабусеньку:
«Ой на тобі, бабусенько, коробочку гречки,
Бери мене легесенько за поперечки.
Ой на тобі, бабусенько, половину бочки,
Бери мене легесенько за білки бочки.
Ой на тобі, бабусенько, грецької муки,
Возьми мене легесенько за білки руки.
Бабусю ж моя милая, матінко моя рідная;
Ой на тобі, бабусенько, оцей кубочок,
Бери мене легесенько за животочок.
Бабусю ж моя милая,
Матінко моя рідная!
Да бабуся моя гордая,
Породила моя легкая -
Куплю бабусі сиву свинку».
(Бориспіль, Переяславський повіт)
1.
Б.
«Ой ми вчора на родинах були,
А сьогодні на хрестини прийшли;
Там нам було озвару до одвалу.
Ішов Іван да по бабусеньку,
А бабусенька да радосенька
До породілочки на родиночки –
Во однім тобі дай без пояса.
Просить породілочка да бабусеньки:
«Ой на тобі, бабусенько, коробочку гречки,
Бери мене легесенько да за поперечки.
Ой на тобі, бабусенько, половину бочки,
Бери мене легесенько за білки бочки.
Ой на тобі, бабусенько, да грецької муки,
Возьми ж мене легесенько за білки руки.
Бабусю ж моя милая, да матінко моя рідная;
Ой на тобі, бабусенько, да оцей кубочок,
Бери мене легесенько да за животочок.
Бабусю- ж моя милая,
Матінко моя рідная!
Да бабуся моя гордая,
Породила моя легкая –
Куплю бабусі сиву свинку».
(Бориспіль. Пер. у.)**
2.
А.
1. А ми прийшли з Божого дому,
2. Принесли дитину до дому;
3. Дитина хрещена,
4. Через куми принесена.
5. Бабусенька гості садовить,
6. Горілку з пляшкою ставить.
7. Частує, приймає,
8. А хрещенного сина вихваляє:
9. Прошу, гостоньки, ся напити
10. Та що Бог дав сножити –
11. Ві около весело
12. І пити по столу.
13. А тим часом прийшли брики,
14. Привезли бабусеньки квіти.
15. Видбає і складає,
16. Все на тарілочку виймає;
17. Починає під духовного,
18. Не минає а ні жодного.
19. І готує, і приймає,
20. Квіточками дарує:
21. «Панове гості, та собі погадайте, –
22. За квіти хочь по грошу дайте!
23. Смирненько, хорошенько,
24. Щоби було бабусеньці веселенько!»
25. Бабусенька стала собі гадати,
26. Де- б ти той скарб сховати:
27. Гадає, думає,
28. Що- б де сховала – не знає.
(Ушицький у. і Проскурів. у.).
Б.
1. В=1 А,
2. Привезли ктречну куму
3. В=3 А, 4. В=4 А З кумками милими…
5. Кума кумі дає дитину,
6. Кума каже: «ходи, мій сину,
7. Маленький, красненький,
8. Білого личка повненький!»
9. Кума куму поздравляє.
10. Баба за стіль запрошає
11. В=А, 12. В=12 А… несено.
13. Баба там же при кумах стоїть
14. Хороші квіточки строїть
15. В=19 А, 16 В=20 А, 17 В=17 А Починаєш…, 18 В=18 А.
Не минаєш… 19 В=19 А, 20 В=20 А І калачами…
21. Ви, кумове, веселі бувайте,
22. Бесідовь ся не забавляйте,
23. Гуляйте, співайте,
24. Пречисту Діву вихваляйте,
25. Щоби свого молила сина, –
26. Яко його мати єдина, –
27. За нами слугами,
28. А мати Божая будь з нами!
Після вечері баба дає виноград (варені яблука або груші). Також роздає квітки (букети). Взимку їх роблять із колоска жита чи пшениці, влітку – із барвінку, васильків і калини. Це для того, щоб дитина була здорова і ні в чому не потребувала.
Кожен повинен принести цю квітку додому, інакше його може спіткати лихо. Розповідали, що одного разу чоловік ішов із хрестин без квітки. На дорозі до нього підійшов чорт і запитав: «Де твоя квітка?» – «Нема». Чорт завів його в болото, де той просидів цілу ніч.
Подаючи квітку, баба частує всіх варенухою. Усі п’ють, бажають породіллі щастя й здоров’я і дають бабі трохи грошей: «На тобі, бабо, на мило, випивай онучка. Спасибі тобі, що ходила по опеньки і смачної вареники наварила. Дай, Боже, щоб ти від цього відчепилася, а до іншого причепилася».
Породілля теж п’є. Якщо не вип’є – виливають у пляшку і ховають. Баба дає кумам пиріг, після чого всі розходяться.