Тихий куточок на Тернопільщині з чарівним палацом на високому обриві над неспішними водами річки, що потопає в зелені саду. Спокійне життя в княжому маєтку.
Ніхто й припустити не міг, що саме тут у 1516 році народиться той, хто створить перший організований оплот української свободи – фортецю на острові Мала Хортиця (прародительку Запорізької Січі) – Дмитро Вишневецький.
Ніч. І сприйняття реальності вже порушується. Навіть самі відчайдушні сміливці (хоч і не зізнаючись самим собі) загострено реагують на тіні, звуки, відблиски…
Що вже говорити про таке загадкове і мало вивчене місці як Білгород-Дністровська фортеця та її околиці. Тут таємниць хоч відбавляй, чому чимало сприяє тривала бурхлива історія існування, починаючи з VI століття до н.е.
Полтавська перемога 1709 року. Значення її для розвитку Росії переоцінити неможливо. Але все ж головний подарунок, який вона дарувала країні – Великий місто.
Так, так, саме Полтавській перемозі Росія зобов’язана Петербургом з його невагомими палацами і набережними, що потерпають у тумані під мирний сон мармурових левів; кришталевим повітрям каналів і золотоглавими храмами, які дрімають під мелодійний дзвін Петропавлівського собору…
Перегони, азарт, кураж. Не було б всього цього в Російській імперії, а іподроми продовжили б тягнути своє жалюгідне існування (не дивлячись на появу тоталізатора) коли б не його величність Випадок…
На столичному іподромі при явному фаворита жеребці Перкуні під сідлом професійного жокея-англійця Амброза забіг виграла темна конячка Фаг-о-Балла. Виграшна ставка по купленому на удачу квитку склала аж тисячу триста дев’ятнадцять рублів.
Гарантія непереможності будь-якої фортеці складається не тільки з високих, неприступних стін та глибоких, широких ровів, а й з можливості витримати тривалу облогу. Саме для цього в кожній з них є місце, яке так полюбляють нині туристи в якості виконавця бажань – колодязь. Адже, як відомо, джерело води – джерело життя.
Цілюще джерело в стінах Мукачівського замку – не виняток, а скоріше підтвердження правила фортифікаційного правила – його глибина складає цілих вісімдесят п’ять метрів. У народі пов’язують таку велику його глибину з ім’ям Федора Коріатовича.
Спочатку (остання чверть XIV століття) в якості герба Мукачево було офіційно прийнято зображення покровителя міста – святого Мартіна в єпископському вбранні, благословляючого його жителів з посохом у руці.
Уже в XIX столітті столітті мукачівський герб прикрасила сцена, завдяки якій Мартін був зарахований до лику святих — несучи (з волі батька) службу офіцера в Галлії, одного разу холодною зимою він розділив свій плащ з оголеним жебракам – на срібному тлі римський воїн-легіонер верхи на білому коні відсікає частину свого пурпурного плаща для уклінного страждальця.
Завдяки втручанню ЮНЕСКО повернеться із забуття другий за величиною український музей під відкритим небом – Шевченківський гай. Адже у держави, історію якого зберігають експонати, коштів на їх утримання, як завжди, не вистачає.
Культурну спадщину України готові підтримувати як сусідні держави, історія яких тісно переплетена з вітчизняною, так і інші країни, зовсім не пов’язані з нею, але які з болем у серці спостерігають за загибеллю унікальних пам’яток архітектури та побуту. В даному конкретному випадку кошти на відновлення та реставрацію експозиції Шевченківського гаю виділила Норвегія.