Вся велетенська туга та біль українського народу за своїми синами і доньками, які віддали своє молоде життя за волю і незалежність батьківської землі у боротьбі з німецько-московськими окупантами рукою майстра закарбований в камені.
Заклик до генетичної пам’яті українців, в якій надійно зберігається накопичена поколіннями пращурів інформація про всі підступні злочини та гноблення московських окупантів, які вже чотири століття намагаються знищити саме єство нації.
Одна з головних пам’яток чарівного містечка заколисаного зеленими хвилями карпатських смерек під співи вільних українських вітрів та кришталевим передзвоном стрімких річок, які полощуть подол її вишуканої сукні кольору маренго.
Оксамитові смужки намальовані на крутому західному схилі найвеличнішої в околицях гори геніальною витівницею-природою, як гармонійне тло для барвистого сучасного життя курортного містечка.
Сучасне перевтілення стародавніх уніатських цуцилівських традицій, які пережили в своєму крихкому стані дві світових війни та терор московських атеїстів, щоб передати іскру Божу наступним поколінням.
Велична сила натхненної віри, закарбована в кожній цеглині духовного центру селища, створена руками місцевої громади та за фінансової підтримки її відданих членів.
Матеріальне нагадування українцям про національні гідність, силу та волю, за які століттями боролися пращури в надії на здобуття нащадками після марних намагань східняків назавжди поховати українську державність та автентичність.
Пам’ятник тому, хто голосно закликав до боротьби проти московського рабства, коли закріпачена пасивна більшість боялась навіть подумки постати проти своїх гнобителів.
Дерев’яна перлина Прикарпаття з історією за щільною фіранкою часу, яку роками намагалися хоч трошки привідкрити для публіки віддані науковці, але так і не змогли перемогти небуття.
Птах-фенікс Стримби, нові крила якому кожного разу надають сила віри та щедрість души його парафіян, що століттями протистоять невблаганному Часу з його нищівними поривами гніву.
Відлуння тих давніх часів, коли світ був геть іншим і на планеті земля господарювали велетні з великими бивнями в хутряному вбранні, рештки яких і зараз час від часу нагадують про чудернацьке минуле нашої планети.
Знахідка, яка збагатила українську історію про її прадавній світ, що довгі тисячоліття існував і за нез’ясованих досі причин зник без сліду; світ, в якому не було місця сучасній людині розумній з її егоїзмом та споживчим відношенням до буття.
Незриме духовне серце Надвірної, навколо якого обертається життя міста третього тисячоліття з усіма його новітніми технологіями та повсякденними турботами в яскравих барвах сьогодення.
Шана українців своєму співцеві, голос якого звучить крізь віки, не дивлячись на всі намагання окупантів заглушити його назавжди; звучить щоб в серцях справжніх українців жила воля для боротьби та віра в перемогу Єдиної Соборної України.
Головна святиня надвірнянських греко-католиків, збудована самими ними власноруч та за власний кошт для себе і своїх нащадків во славу Небес.
Величний мурований пам’ятних сили справжньої віри довжиною в пів століття, яка змогла пережити найстрашнішу війну в новітній історії та войовничий атеїзм з його заборонами та переслідуваннями, щоб стати центром духовного відродження української громади на світанку третього тисячоліття.
Данина пам’яті сучасників величному подвигу всіх поколінь борців за волю та незалежність української землі, сотні тисяч яких обрали боротьбу і смерть ніж життя з кайданами окупантів на руках.
Меморіал створений силою бажання і наснаги небайдужих в час великого піднесення українського духу в пам’ять про тих, хто по краплині наближав повернення української незалежності.
Старовинна дерев’яна реліквія прикарпатської землі, яка століттями берегла її від зазіхань ворогів з усіх боків світу силою людської молитви і віри більше ніж крихкістю своїх стін, часом ховаючись під іншим ім’ям, але завжди постаючи з праху віків.
Шедевр дерев’яної храмової архітектури України, який став взірцем для багатьох послідовників протягом століть і улюбленим об’єктом досліджень сучасних науковців.