Прибутковий будинок по Кобилянській 8 Чернівців

Один з багатьох, він по-своєму унікальний загадковістю своєї історії, в якій напівнатяків більше, ніж фактів, а імена і зовсім відсутні, що перетворює його в напівпримару адже історія – це і є персоналія архітектурна чи людська.

А сам півторастолітній красень не зважаючи на це і зараз, на зорі третього тисячоліття, виблискує променями впевненості стриманої гідності та лиску, чаруючи пересічних та гостей буковинської столиці.

Читати далі »

Кафе "Європа" в Чернівцях

Один з найрозкішніших закладів дозвілля буковинського краю за Австро-Угорщини, який не тільки зміг пронести свою високу місію крізь час, а й не втратив своє реноме, попри всі намагання людини розчинити його в сірій буденності пересічності.

Архітектурна вишуканість моменту, яку рука майстра змогла зловити та приборкати, щоб назавжди залишити для нащадків в кам’яних шатах одного об’єкту.

Читати далі »

Вірменська церква в Чернівцях

Довгоочікувана виплекана тисячами перлина сакрального зодчества, на яку громада великої Австро-Угорської імперії збирала по крихтах, щоби вірменське серце буковинської столиці не припинило своє биття.

Птах-фенікс, якому після десятиліть забуття вистачило сил відродився в колишньому вигляді, стряхнувши радянський морок з кінчиків пір’їв своїх незримих крил, щоб стати одним з символів нової генерації духовності та просвіти.

Читати далі »

Млин в Грушівці

Величний плід кохання небесного покровителя торгівлі Гермесу та людської підприємницької ініціативи, який тривалий час вірою і правдою служив на благо українській землі, поки час і окупаційна влада не покинули його на призволяще.

Те, що лишилося від вітряного велетня, який помахом своїх крил десятиліттями захищав селище на південному березі Юшанли від нечистого, поки темні сили не спалили його, щоб менонітська душа нарешті покинула його на поталу бешкетнику-Часу.

Читати далі »

Менонітський будинок зі стайнями в Грушівці

Типовий менонітський приватний комплекс, якому, на відміну від сусідів, пощастило встояти в вирії московсько-радянської окупації та її імперських амбіцій, які назавжди поховали мільйони доль людських та архітектурних.

Позабута перлина на околиці села, яке колись було землею обітованою та раєм на землі, в душі якої ще жевріє маленький вогник надії на порятунок, але дедалі він все більш слабшає, щоб в недалекому майбутньому, можливо, згаснути назавжди.

Читати далі »

Менонітська сільська школа в Грушівці

Уособлення старовинних цінностей менонітської спільноти, де освіта і творення, як запорука щасливого майбутнього, духовно стояли на найвищій щаблі громадських пріоритетів, значно перевищуючи всі інші адміністративно духовні потреби.

Перший соціальний осередок збудований руками самих членів громади, який десятиліттями піклувався про молоде покоління, поки червона «влада народу» не поховала його майбутнє разом із долею менонітів її збудувавших.

Читати далі »

Менонітська церква в Грушівці

Останній штрих для формування олександрівського менонітського осередку, як самостійної адміністративної одиниці в доказ превалювання духовного творення над його матеріальним втіленням на догоду просвіти та науки.

Храм, що пережив час, щоб повернути християнські цінності душам тих, кого сім десятиліть окупаційна московська влада намагалася відвернути з шляху милосердя і добра.

Читати далі »

Силосні вежі в Грушівці

Два брати-близнюки, як символи минулої епохи благоденства та розквіту, яку вмить обірвала безжальною рукою жадібна до чужого, заробленого важкою працею майна радянська голота, щоб назавжди поховати сотні доль і надію на творення.

Прозаїчно-надзвичайна сільськогосподарська споруда, яка ось вже друге століття своїм середньовічним виглядом викликає тремтливе хвилювання душ подорожніх, народжуючи на світ легенди, міфи та казки.

Читати далі »

Менонітська кооперативна крамниця в Грушівці

Печальний символ колишнього процвітання, як одвічне нагадування про плинність буття і мінливість прихильності Долі, яка одним помахом своєї руки може обернути життя на попіл чи воскресити з нього.

Занедбаний храм бога комерції Гермеса, який чи-то за необачності, чи-то з умислом він не врятував, як і багато інших сільських в Україні.

Читати далі »

Полтавський будинок губернатора

Один з найпрекрасніших збережених взірців виваженого класицизму, якими так щедро обдарувала Доля українські землі в XIX столітті, щоб зберегти пам’ять про романтику епохи просвіти та економічного буму.

Діамант корони, який три майстри-архітектори гранували своєю талановитою рукою в прагненні довести досконалість до ідеалу, тим самим назавжди закарбовуючи свої імена в історії української архітектури.

Читати далі »