Величний храм наук, який як непотоплюваний корабель високо несе прапор знань для майбутніх поколінь крізь всі бурхливі шквали непростого сьогодення та нівелювання цінності освіти представниками сучасного бомонду.
Дитя кількох майстрів, кожен з яких в свій час доклав до його створення натхненну руку, щоб воно стріло світанок третього тисячоліття у всій красі ошатної монументальності з легким натяком на давні витоки свого існування.
Величний храм української дипломатії, як перша віха на довгому шляху крізь вогонь, воду і мідні труби заради заповітної мрії поколінь і поколінь пращурів про вільну, незалежну, соборну країну.
Одна з багатьох, за доволі стримано-модерновими шатами якої прихований ось вже друге століття вирує багате буковинське життя у всьому різномаїтті його не пересічності та багатогранності буття.
Одна з перших банківських установ новітніх часів, яка знов доєднала Полтаву до цивілізованого світу комерції та бізнесу, як відновлення історичної справедливості після століть і століть українського, влаштованого одвічними ворогами-східняками забуття.
Народжені в творчих муках талановитого майстра невимушена легкість монументальності та представницькісті, яка одним своїм виглядом вселяє довіру і впевненість в непохитності справ, чинимих в цих стінах, як гарантійні запевнення від самого бога комерції Гермеса, що своїми крилами прикриває їх від всіх буревіїв витівника-часу.
Маленька перлина, що ніжно береже в своєму серці один з найцінніших скарбів історії розвитку сучасної медичної науки другої половини ХІХ століття закарбований в тілесній оболонці одного з її видатних основоположників.
Унікальний храм єдності віри і науки, як виключення з правил в якому вони зазвичай ідуть різними, часто-густо протилежними шляхами, що змогли об’єднатися заради збереження пам’яті про великого творця та гуманіста.
Та, що століттями берегла за своїм палісадом квітучу українську душу від люті і ненависті східняків, заколискуючи в лагідних обіймах полтавських пагорбів під ніжні солов’їні трелі з тонким присмаком квітучих яблунь.
Відроджена з попелу небуття химера величі, як нагадування про буремні віки кровопролитних битв, героїчної мужності та безпрецедентної самопожертви, відлуння яких і зараз іноді легким шепотом вітрів загублених в полтавських ярах часу нагадує про себе легким дотиком незримого.
Скарбниця світової мудрості закарбована на пожовклих сторінках літературних джерел, що збиралася поколіннями буковинців по крихтам в якості найціннішого спадку, який тільки могли передати пращури своїм нащадкам.
Легенда, знищити яку так і не підняла рука у жодного окупаційного режиму, хоча деякі з них і намагалися привласнити її собі, але бережена українським сонцем вона і нині осяює своїми променями буковинське майбутнє.
Представник епохи розквіту полтавського суспільства, як останній проблиск сонця перед сімома десятиліттями імли забуття радянсько-московської окупації.
Відлуння середньовічної романтики на одній з стародавніх полтавських вулиць, наче повернення до славетних лицарських традицій українського минулого в сучасному переосмисленні крізь призму випробувань людською байдужістю та руйнівними ударами часу.
Прадавня полтавська історія милосердя, яка пронизує час своєю актуальністю згуртованості та єдності громади заради тих, кому доля з малих рочків поскупилася на свою часточку родинного затишку і любові.
Відродження стародавніх українських традицій в архітектурі, як відлуння голосу предків, що крізь віки і віки сколихнув душу і генну пам’ять нащадків, щоб вогник національної свідомості не згас в буревії випробувань насуваючогося ХХ століття.
Велике крайове серце єднаючих світ залізних артерій, що принесли Буковині свіжу кров прогресу та розвитку з підтвердженням європейського статусу українських теренів, не дивлячись на століття зазіхань московських східняків переписати всесвітню історію в його заперечинні.
Головний офіс солідної комерційної установи втілений в архітектурній вишуканій величі австрійської сецесії, як матеріального втілення прихильності фінансової фортуни та вдалих інвестицій в науково-технічний прогрес.
Храм бога комерції, який пережив свій час, щоб з висоти мудрості власного досвіду з активного учасника процесу перетворитися на вчителя наступних поколінь його служителів, на яких тримається цей всесвіт.
Наочний приклад вдалого планування на проектному етапі, яке своєю багатофункціональністю не втрачає актуальності ось вже друге століття поспіль.