Останнє земне пристановище тих, чия доля була століттями пов’язана з українською землею і вмить знищених з волі двох божевільних тиранів, які вирішили поділити світ навпіл.
Куточок тихої скорботи про народ-скитальника, який пішов звідси на небеса, залишивши по собі лише пам’ять та покинуті храми.
Одна із загадок стародавньої слобожанської землі, яка через століття не дає спокійно спати дослідникам, кожен раз підносячи нові сюрпризи, щоб ще глибше затягти у вир своєї таємниці і зробити бажанішим істину.
Акустичне диво готове посперечатися з кращими сценами країни за серця вдячних слухачів, як голос предків, що звучить через століття в кожному українців, пошепки співаючи пісню свободи.
Невід’ємна частина історичної Пархомівки, в долі якої були і процвітання на гребені комерційного успіху маєтку, і військові шрами кровопролитних війн, і духовна убогість комуністичного режиму.
Тернистий шлях випробувань і легка хода відродження на зорі нового третього тисячоліття як обіцянка довгоочікуваної перемоги творення над руйнуванням.
Історія двох неординарних доль захована за різьбленими лиштвами простого сільського будинку десь на межі Харківщини та Сумщини в нетрях густих слобожанських лісів.
Довга історія української індустріалізації в рамках одного окремо взятого села і неабиякий талант як її побічний ефект – парадокс і логіка Малевича.
Маленька перлина садибної архітектури загублена в зелених хащах слобожанських лісів, якій судилося стати скринькою, що зберігає в своїх надрах дорогоцінний дар муз.
Один із щаблів світового таланту, пройшовши яку ім’я стало надбанням світової історії живопису, а шедеври – іконами стилю.
Унікальне рукотворне диво надійно захований від очей безжального часу в дерев’яній скриньці слобожанських лісів на оксамитовій підстилці із зеленої хвої під ніжним муаром дубового листя.
Те що мало стати сакральним сімейним місцем, а було віддано безжальним натовпом на потіху часів.
Ніжний зелений оксамит хвої, який лагідно обнімає берег кришталевої річки, щоб надійно заховати від негараздів і печалей цього світу, де людина створила так багато прекрасного і сама ж знищила більшу його частину.
Мелодійна пісня одвічного дуету, в якому завдяки рівноправності партнерів кожен акцент, кожний штрих і кожен об’єкт лише частина божественої гармонії життя, де немає місця хаосу і небуттю.
Надійно захована в старому злегка припорошені пилом століть потертому оксамиті соснових лісів слобожанська перлина, що служить вічним нагадуванням нащадкам про велич прекрасного.
Пам’ятник тих давніх часів, коли праведна праця за одне покоління могла створити сім’ю на мільйонерів, при цьому одних перетворивши на похмурих снобів, а іншим – надавши крила свободи.
Блакитна стрічка Харківщини, прозорі води якої надійно зберігають у своїй пам’яті сотні років української історії, перебираючи немов чотки факти давно минулих днів перекочуванням пошепки по дну каменів, щоб згадати імена героїв загиблих за свободу рідної землі.
Джерело мирного життя і смерті на війні в єдності права людського вибору на всі часи.