Напевно сама химерність тіней вікових карпатських смерек, які щомиті змінюють свої контури, і шепіт із завиванням вітрів часу у вузьких гірських протоках розташовують до польоту нестримної фантазії з присмаком містики, породжуючи на світ химерних істот добрих і злих в своєму впливі на світ людський.
Але для віруючих спілкування з ними на пряму щастя практично недоступне в цьому світі, тому разом з потойбічним небеса послали і провідників. Люди як люди, але «Непрості» або «Мудрі» – чаклун маминої подруги, бабка твого друга, сусід твоєї куми, знахарка з сусіднього села… Вони ніде і всюди. Відповідно до класичної теорії народних вірувань ділилися всі вони на добрих і поганих – до перших відносяться знахарі, ворожки і мальфари, а останніх – упиті і відьми.
У селах знахарки відповідають за тілесне здоров’я своїх підопічних, за допомогою чарівних і не дуже трав, їх сумішей і чаклунських заклинань лікуючи практично будь-яку хворобу і нездужання. До їх компетенції так само входило відведення всіляких недуг, що викликані зі злого наміру представниками протилежної течії потойбічних сил.
До ворожок йшли за майбутнім. Їхнє слово було визначальним в привабливості претендента на руку і серце, стать майбутньої дитини, сприятливість тієї чи іншої події та її вплив на майбутнє. У народі вважається, що вони є голосом часу і самі живуть в іншому вимірі, де минуле і майбутнє єдине, бачать лінію життя через цю призму. Покликання ворожок – направляти на більш сприятливий шлях і утримувати від хибних кроків.
Мольфари – взагалі окрема каста серед відунів – міг і дощ закликати якщо треба, і майбутнє наговорити, і від злих чар захистити. У нього ж можна було купити домашнього чорта для допомоги по господарству («Хованці» або «Дмові») чи отримати настанови як перевиховати вже наявного незваного хазяїна будинку.
Воїни тьми усіма силами покликані зіпсувати людське життя, граючи на слабкостях і мінливість натури. В їх завдання входять сіяти хаос, розбрат, нетерпимість усіма доступними засобами. Відьми і упирі можуть навести причину, змінити через силу чиюсь волю, приворожити, і навіть довести до смерті неугодного. Ось тільки того, хто звернувся до них по допомогу не повідомляли про наслідки і платню за насильство над чужим життям, а вона була чимала. За слабкість доводилося відповідати тричі і не завжди одному винуватцю, а й його рідним та близьким, часом аж до сьомого коліна.
Однак згідно з народною чутці добрі зв’язкові потойбічного світу завжди сильніші за своїх опонентів, і на будь-які підступи зла у них знайдеться своя протиотрута.