Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Троїцький замковий костел в Бережанах

Історія

Західна каплиця бережанського замкового костелу Святої Трійці Західна каплиця Троїцького костелу в Бережанах

Душа Бережанського замку, яка століттями підтримувала її захисників і не давала зламатися у важкі хвилини численних облог і кровопролитних боїв, що випали на його долю за сторіччя охорони східних рубежів Європи. Її будівництво було розпочато в 1554 році одночасно із зведенням могутніх стін твердині прозорливим Миколою Сенавскім (1489 – 1569), який знав ціну духовної складової буття і силу її впливу на розум людей.

Через півтора десятиліття Троїцький костел стане останнім земним притулком свого засновника, коли його тіло згідно заповіту доставлять у супроводі короля Польщі Сигізмунда II Августа (1520 – 1572) з далекого Любліна, щоб поховати в рідних стінах, вже родового, гнізда в Бережанах.

Білим мармуром з алебастровими елементами в першій половині 1580-х огорне земну сутність упокоєних всередені пресвітера храму Миколи та двох його кровиночек (синів Ієроніма і Яна) витвір талановитого львівського скульптора Генріха Горста (- 1612).

Пізніше ж під проникливу промову брата Станіслава з Єзу ордена Босих кармелітів в новозбудованій стараннями Катерини Сенявської (в дівоцтві Костки) (1576 – 1647) західній каплиці костелу святої Трійці 21 жовтня 1619 року був похований і його єдиний онук Адам Ієронім (1576 – 1619).

Ліхтар західної каплиці замкового костелу Святої Трійці в Бережанах Ліхтар західної каплиці Троїцького костелу

Свій закінчений вигляд храм Святої Трійці отримав з рук все тієї ж Катерини, завдяки фінансуванню якої в 1624-му до основного периметру з північного сходу була прибудована симетрична каплиця (як і попередня спроектована Йоганном Пфістером (1573 -) разом з декором внутрішнього оздоблення замкового оплоту віри), що надалі стала усипальнею всім трьом передчасно спочилим синам своєї засновниці і її самої після кончини в 1647-му.

Смерть останнього з Сенявських – Адама Миколи (1666 – 1726) – (в порушення традиції був похований в парафіяльному костелі) і наступною за цим низкою зміни байдужих господарів з роду Чарторийських, Любомирських, Потоцьких, які в силу свого надзвичайного багатства мало цікавилися бережанської власністю, поставила позбавлену фінансування католицьку святиню в серці древнього замку на межу існування.

Лише завдяки турботам батьків-комуністів католицького ордена Білих Ксьондзів Троїцький замковий костел в Бережанах перебував у відносно непоганому стані аж до воцаріння на землях Галичини австрійської корони після розпаду Речі Посполитої, коли нова влада відчувши серйозну конкуренцію з боку духовенства на колишніх польських землях в шаленому пориві люті в наказовому порядку закрила більшу частину монастирів. Батьки Комуністи покинули свій храм і замкову вежу, де мешкали, в 1784 році.

Сліди сторіччя запустіння не забарилися позначитися на зовнішньому вигляді храму-усипальні Сенявських, так що під тиском місцевої громадськості Станіславом Потоцьким (1824 -1884) в 1878 році було вжито заходів щодо відродження святині до життя, а орендарі, що зберігали в її приміщеннях спирт, вигнані. Реконструкція продовжила її гідне існування ще на кілька десятиліть.

Троїцький бережанський замковий костел Костел Святої Трійці в Бережанах

А потім будуть страшні роки Першої світової 1914 – 1918, під час яких по річці Золота Липа пройде лінія фронту з усіма жахливими наслідками для населення і архітектури міста на її березі. Сильно постраждають замкові укріплення, дістанеться і зберігачу його душі біля південної стіни.

Двадцятирічна реставрація польської влади на Галицьких землях у міжвоєнний період ХХ століття мало позначилася на долі замкового костелу – хіба що цинкові саркофаги з родової усипальниці будуть вивезені в Піскову Скалу (Польща), а саркофаги Адама Ієроніма Сенявського і його синів – в Вавельський замок (Польща) та прискориться процес руйнування покинутої святині.

Приступ атеїстичного безумства народжений хворою психікою радянського ладу, який отримав західноукраїнські володіння силовим захопленням під час Другої світової війни, зруйнував все що можна було зруйнувати – бережанський замковий храм став однією з його жертв, коли в 1939 – 1941-му його нещадно розграбували представники нової “народної” влади. Лише дивом вдалося вціліти унікальним різьбленим надгробкам, які дбайливою рукою були укриті за високими стінами Олеської твердині.

Так що позбавлена належної уваги архітектурна перлина храмового будівництва зустріла світанок нового третього тисячоліття в жалюгідному стані. Лише передача її разом з фортецею, на території якої вона знаходиться, у підпорядкування Національного заповідника “Замки Тернополя” подарували зберігачці душі Бережан тендітну надію на відродження.

Архітектура

Західний фасад замкового костелу Святої Трійці в Бережанах Західний фасад бережанського замкового костелу

У первинний етап будівництва замку увійшло і спорудження костелу Святий Трійці в південно-західній частині замкового комплексу, тоді ще однонавового храму з гранованим пресвітером, в якому простежуються риси як ренесансу (оформлення вікон), так і бароко (овальні ніші). Вівтарна частина храму використовувалася як усипальниці старшого покоління роду Сенявських аж до першої реконструкції (1878 рік).

Пізніше до основної частини були добудовані дві бічних каплиці-усипальні і головний фасад прикрашений скульптурами святого Миколая та святого Станіслава.

Західна Каплиця (1619 – 1624) з колоною вівтарною частиною з білого і червоного мармуру в південній частині була зобов’язана багатству свого внутрішнього оздоблення Йогану (Яну) Пфістеру, який виконав декоровие роботи склепінь, дверних прорізів, а так само надгробків Адама-Иероніма Сенявського (1577 – 1619) і його синів: Миколи, Олександра, Прокопа, що розташувалися в західній частині храму. Відновлені втрачені елементи декору каплиці під час реставрації 1878 під керівництвом Германа Конті.

Не декорована Східна каплиця (XVII) призначалася для спочинку наступних поколінь Сенявських, але після реставрації 1878 року вона прийняла в свої обійми саркофаги з білого і рожевого мармуру старшого покоління прізвища: Миколи Сенявського, його сина Героніма, брата Яна і невістки Анни, а також до них приєдналися саркофаги із Західної каплиці.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Івана Франка.

Тел.: (03548) 2-45-51, 2-45-52, 5-12-22.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е50 (Р05) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк), яка проходить крізь місто вздовж вулиці Тернопільській до повороту на замок, на території якого розташований Троїцький замковий костел.

Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова / Тернополя до Бережан, а потім – від автостанції через міст в східному напрямку до замку (католицький храм розташований всередині оборонного периметра) 2 хвилини пішого ходу.