Історія
Як довго на цьому місці існував храм надії для стражденних і чи містився він взагалі в кам’яниці Анни Гуменецької на Вірменській вулиці через дорогу позаду оленя (як називалася майбутня Друкарська до початку XIX століття), коли вона продавала будинок військовим фармацевтам Францу Вільгельму Наторпу та Карлу Шерфу, достеменно не відомо. Але, як тільки нові господарі вступив в свої права (1774 рік), подальша доля кам’яниці була вирішена на століття вперед.
Так вже через рік на місці колишнього будинку за бажанням Карла з’являється триповерховий монументальний особняк за проектом архітектора Пайота Полейовського (1734 – 1776), на першому поверсі якого розміщується аптека за минуле її господарів прозвана в народі «Військовою».
Через два десятиліття храм чудодійних ліків на розі з площею Ринок був перепроданий сім’ї Антона і Анни Петц, хоча Карл Шерф залишився в рідних пенатах в якості управляючого.
В 1807 році аптеку бере в оренду А. Саламон, а через рік вона знову змінила власника – їю стала графиня Констанція Стажинська, у родині якої вигідне придбання затрималося до 1819-го року, коли вже вдова А. Саламона Франциска придбала його для свого сина.
Наступний значущій період в житті кам’яниці біля витоків Вірменської бічної (перейменована на початку XIX століття) пов’язаний з прізвищем Склепінських, перший представник яких – Антон – придбав її в 1857 році, а його нащадки через вісімнадцять років значно модернізували сам будинок: надбудували четвертий поверх, облаштували торговий зал, відремонтували аптеку, дали їй нове ім’я «Під чорним орлом» і забезпечили статус циркулярної (постачання лікарських препаратів до медичних установ і військових частин).
Крім виконання своїх основних функцій по виготовленню та продажу лікарських препаратів за часів володіння нею з 1927 по 1939 роки відомим українським колекціонером і меценатом Михайлом Терлецьким (1966) аптека «Під чорним орлом» на північному куті Ринковій площі перетворилася на один з напрямків благодійницької діяльності господаря, безкоштовно поставляючи зілля в шпиталь А. Шептицького.
Звичайно ж, після захоплення Галичини радами в 1939 році Михайло Терлецький втратив, як і всі інші, право власності на своє майно, хоча, остання надія на порятунок стражденних продовжила своє існування під знаком державної.
Вже в повоєнні роки за ініціативою фармацевта Л. Кирилова на базі аптеки як найстарішої збереженої установи подібного типу у Львові було запропоновано організувати музей, який почав свою роботу в 1966 році.
А вже через шість років улюбленому дітищу любителів старовини було присвоєно звання народного, яке воно з гордістю носить і донині, гармонійно поєднуючи в собі функції чинного аптечного пункту і музею в стінах оновленого в період з 1982 по 1985 роки Львівською архітектурно-реставраційною майстернею по проекту родини Новаковських та Л. Лещинського першого поверху кам’яниці на Друкарській 2.
Архітектура
Чотириповерхова г-подібна (26м х 20м) в плані будівля кам’яниці в північному куткі львівської площі Ринок являє собою зовні досить аскетичний на тлі своїх побратимів обсяг, головний акцент в якому звернений на перший ярус високими арками вікон і входів в обрамленні французького русту стін.
Верхні житлові яруси будівлі «Під чорним орлом» горизонтально візуально відокремлені раскрепованим карнизом, який так само відокремлює лінію фриза з рядом слухових вікон. З їх декорового оформлення варто відзначити скошений фасадний кут з контрфорсом, лобовий карниз на кронштейнах, простий прямокутник сандрика другого і третього поверхів, якому вторить чітко окреслений підвіконний простір.
Пам’ятки
Зараз в експозиції аптеки-музею «Під чорним орлом», яке зберігає на своїх дерев’яних полицях дубових шаф близько десяти тисяч експонатів на площі в 700м², представлені пов’язані з фармацевтика раритети XVII – XХ століть (інструменти, посуд, вимірювальні прилади, лікарські засоби, інтер’єри, аптечна документація), скомпоновані по тематичних залах «Торгівелний зал», «Кабінет фармацевта», «Лабораторія», «Історія фармацевтики», «Бібліотека», «Аптечні підвали».
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Друкарська, 2.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий), М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів), М12 (Тернопіль – Львів), М11 (Перемишль – Городок – Львів) , М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до окружної. Далі по головній до повороту на вул. Беринди, яка виходить на пішохідну зону сусідньої з площею Ринок Кафедральної. Аптека-музей знаходиться в північному куті ринкової площі на перетині вулиць Друкарської і Ставропігійської.
Громадським транспортом до Львова, а потім – в центр старого міста по пр. Свободи (орієнтир Львівський майдан), в трьох кварталах на схід від якого на розі з площею Ринок знаходиться фармацевтичний музей.