Історія

Харків встиг відрахувати два з половиною століття свого існування, переступити оперізувальні блакитні стрічки в прагненні розширити свою територію, а вулиці за Мироносицькою церквою все ще не існувало. Тут від будівництва першої фортеці пролягали високі земляні вали і глибокі водні рови в обрамленні багнистих берегів біля злиття двох річок.

Історію ж однієї з самобутніх харківських перлин родом з Петербурга породила на світ драма магнатської сім’ї. А почалося все з трагічної смерті одного зі стовпів східноукраїнського товариства, заможного комерсанта і видного українського громадського діяча Олексія Кириловича Алчевського (1835 – 1901), який залишив по собі величезні борги, в прагненні покрити які сім’я розпродувала своє майно. Однією з тих сакральних жертв і стала ділянка під №22, що належала Миколі Олексійовичу (1872 – 1942).

Оцінена разом з будовою в тисячу вісімдесят карбованців вона була продана надвірному раднику Олексію Івановичу Лихоліту на початку 1900-х. Високий статус нового власника вимагав гідного архітектурного підтвердження, для чого 20 квітня 1903 року в журналі «Зодчий», що видавався Петербурзьким товариством архітекторів, були оголошені умови конкурсу на складання проекту будівництва двоповерхового будинку на садибному місці в Харкові по Чернишевській 20.

З двадцяти трьох проектів, до яких замовником були пред’явлені ряд досить жорстких вимог, основою для втілення в життя Лихолітом був обраний ескіз Сергія Григоровича Гінгера (1870 – 1937), який отримав від суворого журі позитивні відгуки і першу премію конкурсу. Хоча в остаточному варіанті простежуються і деякі риси лауреата другої премії – проекту архітектора Миколи Васильовича Васильєва (1875 – 1940).

Достатнє фінансування і контроль за ходом виконання робіт з боку архітектора Харківського навчального округу та університету Віктора Валеріановича Величко (1864 – 1923) дозволили закінчити будівництво вже в наступному 1904-ому.

Більшовицький переворот 1917 року і оголошення одержавлення всієї приватної власності червоними радами, що зі зброєю в руках захопили владу на землях Східної України, подарували аристократичного маєтку з садом нову долю – зручний двоповерховий особняк, котрий зі значним розширенням харківських кордонів опинився в центрі міської забудови, пристосували під відділення однієї з медичних установ.

Практично весь радянський період садиба Лихоліта проіснувала в цьому статусі, поки вже в незалежній Україні її не перекваліфікували на навчально-медичний центр кафедри акушерства і гінекології №1 Харківського медичного університету з жіночою консультацією, яка знаходиться за цією адресою і тепер.

Архітектура

Двоповерховий асиметричний г-подібний (30м х 27м) периметр особняка по Чернишевській 20 з внутрішнім, прикрашеним терасою кутом зверненим на північний схід та еркером зовнішнього скошеного кута своєю витонченістю академічної класики і тонкими бароковими акцентами ліпнини кілька виділяється на тлі сусідніх аскетичних особняків того ж часу споруди.

Центральні фасади колишнього особняка Лихоліта горизонтально розчленовані карнизами і профільованим лобовим фронтоном, що покоїться на модильйонах, а вертикальними його акцентами служать ризаліт з лопатками та кутовий еркер. Декоративна ж ліпнина у вигляді жіночих маскаронів і вінчальних гірлянд архівольтів, картуша з родовим гербом засновника та барокових завитків в доповненні до арки фронтону і порталу центрального входу створюють той унікальний образ, який виділяє споруду серед іншої міської забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, ул. Чернишевська, 20.

Посилання

• Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки
• Історичні факти. Про публічні конкурси і не тільки

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумській – Жон Мироносиць – Чернишевській до колишньої аристократичної садиби.

Громадським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова. У місті орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, в сусідньому кварталі з яким, по Чернишевського 20, розташований особняк Лихоліта.