Історія
Розквіт Балаклави, не дивлячись на перетворення на шосту ділянку Севастопольського градоначальства, пов’язаний з межею XIX – XX століть, коли протягом нетривалого періоду часу в півтора десятиліття на берегах однойменної бухти було побудовано кілька сотень дач найіменитіших прізвищ Російської імперії. У світлі чого її керуючий, хоч і змінив назву посади з голови на старосту, придбав величезну вагу як ключова фігура перспективного курортного містечка з унікальним кліматом і самітністю місця розташування, на який перетворилося заштатне грецьке рибальське поселення, що існувало тут до Кримської війни 1853 – 1856 років.
Так саме в цей період на чолі балаклавської адміністрації стає (за непідтвердженими даними) нащадок почесного громадянина Апостола Петровича Михайлі, який для підтримки марки міста незабаром споруджує свій будинок на південному краю східної набережної, відкриваючи тим самим забудову її нової частини.
Нетривалим було знаходження унікального будиночка з вежею під шатровим дахом в приватних руках – з встановленням радянської влади на базі реквізованого майна в найкоротші терміни організовуються оздоровчі центри для еліти нового ладу. Так колишня резиденція родини Михайлі поміняла статус на будинок відпочинку Московського Управління нерухомого майна з пристосуванням приміщень під нові реалії життя.
Хода Другої світової війни, яка мірила руйнівними кроками вермахту кримську землю з 1941 по 1944 не дивлячись на деякі пошкодження, зберегла будинку на Новій набережній життя, щоб стати вісницею занепаду періоду холодної конфронтації – з 1957 року Балаклава потрапляє в сферу військових інтересів і стає закритою зоною. Пам’ятникам ж її архітектури уготована сумна доля забуття як не маючим відношення до встановленої високої мілітаристської місії.
Одним з побічних ефектів цієї зневаги влади стає пошкодження будови дому Михайлі вибухом при виконанні будівельних робіт в 1985 році на території поруч.
Так би й животіла архітектурна перлина на задвірках історії, якби в 1993 році при складанні реєстру пам’яток Балаклави, яка перестала бути закритою зоною, про неї не згадали, включивши як представляючу історичну цінність місцевого значення.
Але за підсумками проведеної в 2006 році експертизи був зроблений висновок про аварійний стан об’єкта, у зв’язку з чим колишній можливий будинок градоначальника був розібраний на компоненти, щоб переродиться в новому вигляді на зорі нового тисячоліття (урочисте відкриття реконструйованої Нової набережній відбулося 14 червня 2011 року).
Архітектура
Відкриваючий забудову завершальній частині балаклавської східної набережної будинок Михайлі був спочатку споруджений в популярному (кінець XIX – початок ХХ століття) неокласичному стилі з місцевого каменю-вапняку на вузькій пологій ділянці біля підніжжя фортеці Чембало.
Нинішній ж його видозмінений компактний двоповерховий силует з мансардою урівноважений з боків триярусними восьмигранною вежею і квадратним з плані еркером під високими шатровими дахами.
Загальна асиметричність контуру будівлі з виразними окремими архітектурними елементами (ажуром балконів, колоною тераси, обробкою першого ярусу, міжповерховий карнизами, оформленням фронтонів) підкреслена високим п’єдесталом цоколя.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, Балаклавський р-н, вул. Назукіна (Нова набережна).
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М18) (Джанкой – Сімферополь – Ялта – Севастополь) до повороту на вул. Новікова / вул. Крестовського. Потім слідувати по вулиці Каліча, далі – Назукіна до пішохідної зони, яка закінчується Новою набережною.
Громадським транспортом з Севастополя (від кінцевої «5-й кілометр» міськими маршрутними таксі) до набережної Балаклави, яка завершується реставрується Новою частиною, вратами якої служить колишній будинок Михайлі.