Як не хочеться вчити всі ці математики, історії, мови… тим більше в Новий рік, коли на вулиці сніг, а настрій очікування дива прямо-таки витає в повітрі. Ще гірша справа навесні – аромат цвітіння кружляє голову, навіваючи думки про щось зовсім інше, ефемерне, а не про банальне навчання.
Напевно саме тому студенти і школярі так прагнуть знайти те священне місце і зробити те священне дійство, яке позбавить їх від необхідності готується до здачі іспитів та при цьому гарантуючи вищий бал.
По сьогодні є три версії походження назви міста Мукачево – дві слов’янських та угорська.
Згідно з угорською версією назва міста на березі річки Латориці походить від від угорського слова “робота”, тобто спочатку Мукачево було робочим містечком з працьовитим населенням, яке навіть в якості імені міста вибрали основоположний принцип свого життя.
Чудо-яблунька вже ніколи не зможе подарувати свої чарівні плоди красуні з казки, а магічний глечик не зварить стільки каші, щоб нагодувати всіх бідняків світу – всі ці атрибути казки вкрадено з Казкової та Магічної алеї Донецького парку кованих скульптур.
Але найбільше від вандалів постраждало втілення духу підземного царства шахт – Добрий Шубін, який оберігає і захищає чесних трудівників там, де земні боги безсилі – у темних підземних коридорах.
Приватна колекція в двадцять одну тисячу фоліантів, серед яких безліч стародруків, а зібрання приватної кореспонденції досягало дев‘ятнадцяти тисяч примірників, і зараз вражає уяву. Що вже говорити про сподівання освічених сучасників Короля Філіпа Мнішека (початок ХІХ століття) хоча б оком зазирнути в його святу святих фамільної резиденції у Вишневецькому палаці – бібліотеку, де зберігалася одна з найбільших приватних бібліотек Європи.
Але всі ті літературні реліквії, що протягом століть з трепетом і любов‘ю збиралося кількома поколіннями сімей Вишневецьких, Потоцьких, Сангушко, Чарторийських, Острозьких, Мнішек в мить розлетілися по світу, підкоряючись волі однієї людини – Андрія Єжи Мнішека, який, вступивши в права успадкування, відбув на постійне місце проживання до Франції, а унікальне зібрання, в іншим як і фамільну резиденцію, кинув напризволяще.
Свята Києво-Печерська Лавра відчинила свої двері для дітвори – з 15 по 19 грудня святий Миколай через своїх посланців на землі приймає заявки на здійснення бажань (десять щасливчиків отримувати їх вже 19 числа). Крім того 16 та 19 грудня о 15-00, а 17 і 18 – 12-00 молоді відвідувачі ярмарку “Три мішечки від Миколая” зможуть взяти участь у підготовці подарунків для пернатих братів наших менших – відбудуться майстер-класи з виготовлення годівниць для пташок.
А на Соборній площі запалила свої вогні Новорічна ялинка, внісши елемент свята в сіру буденність міського життя. Якщо врахувати, що на благодійному ярмарку можна буде придбати всі атрибути Різдвяно-Новорічних канікул: пряники і мед, цукерки та бублики, свічки та ікони, одяг і ляльок ручної роботи, то й зовсім відчуття наближення дива посилюється, ведучи за собою в світ мрій.
Клянусь Зевсом, Геей, Геліосом, Дівою, богами і богинями Олімпійськими і героями, котрі володіють містом, землею і укріпленнями херсонеситів:
Я буду однодумності щодо добробуту міста та громадян і не зраджу Херсонеса, Керкинітіди, Прекрасної Гавані, інших укріплень з області, якою херсонесити володіють або володіли. Нічого нікому, – ні елліна, ні варвара, але буду охороняти для народу херсонеситів;
не порушу демократії і тому, хто забажає зрадити або порушити, не дозволю і не приховаю разом з ним. Але заявлю деміургам, правлячим в місті;
буду ворогом зловмиснику і зраднику, хто схиляє до падіння Херсонес, або Керкинітіду, або Прекрасну Гавань, чи укріплення та області херсонеситів;
буду служити деміургом і членом ради як можна краще і найсправедливіше для міста і громадян;
і ΣАΣТНРА народу захищу і не передам на словах ні елліну, ні варвару нічого таємного, що може зашкодити місту;
не дам і не прийму дару на шкоду міста і співгромадян;
не задум ніякого неправедного діяння проти кого-небудь з громадян і ніякому зловмиснику не дозволю, і неприховаю разом з ним. Але заявлю і на суді подам голос за законами;
не вступлю в змову ні проти громади херсонеситів, ні проти кого-небудь із співгромадян, хто не оголошений ворогом народу;
якщо ж я з ким-небудь вступив в змову, пов‘язаний якою-небудь клятвою чи обітницею, то порушення нехай буде краще для мене, а не порушення – зворотне;
і якщо я дізнаюся про яку-небудь змову, існуючу або що складається, то заявлю деміургам;
і хліба не буду продавати і вивозити з рівнини в інше місце, лише тільки в Херсонес.
Зевс, Гея, Геліос, Діва і боги Олімпійські, які підтримують мене в цьому, дарують благо мені самому і роду моєму, а якщо не виконаю - зло мені самому і роду моєму, тоді хай не приносить мені плоду ні земля, ні море, жінки не народжують прекрасних дітей…
Тричі народжена Алупкінська перлина – палац графа Воронцова. Скільки сердець полонила вона, скільки безсонних ночей марилася в тремтячому місячному світлі, скількох змусила стати хоч трішки краще. Але цього могло б і не бути…
1941 рік. Німецькі війська на підступах до Криму. Товаришем Сталіном відданий наказ “Ворогові нічого не залишати!” Керівництвом НКВД прийнято рішення про підрив Воронцовського палацу разом з цінностями. На його захист проти всього партійного апарату радянської країни виступає одна людина – охоронець музею Степан Григорович Щеколдін. Йому за допомогою солдат авіаційного батальйону, що мешкав в Шувалівському корпусі, вдалося видворити з території палацу машину з вибухівкою, яка вже під‘їхала.
Софіївка, де водоспади і шлюзи, статуї і валуни, пагорби та альтанки – все живе якимось своїм містичним життям за незримими для стороннього обивателя законам. Світла тиша її алей і гротів заколисує, змушуючи швидше відчути, ніж почути її тонкий мелодійний голос, який шепоче думки про нездійснене і заповітне… Може бути саме цьому стільки кутків виконання бажань таїть в собі Софіївки простір.
Вийди сухим з води і твої бажання здійсняться – так говорить одна з легенд, пов’язана з Великим водоспадом в центральній частині дендропарку. Хоча це не так вже й важко зробити, адже саме тут під швидкими гучними водами ховається відкрита галерея, і потрібно лише триматися подалі від кованої решітки огорожі, а далі – все залежить від сили бажання.
Хто не знає про знамениті сім (магічне число для Стародавньої Греції) Чудес Світу – рукотворних витворах вищої (за мірками древньої Ойкумени) інженерної і технічної думки?
І хоча цей список спочатку складався з трьох об‘єктів – за версією Геродота (тунельний акведук, храм покровительки шлюбу Гери і портова дамба), але число Аполлона взяло своє, і список був розширений і видозмінений спочатку Антипатром з Сидону, а пізніше Філоном Олександрійським до нинішнього класичного. У ньому Олександрійський маяк і Колос Родоський, Галікарнаський мавзолей і ефесський храм Артеміди, висячі сади Семіраміди і статуя Зевса олімпійського, що давно канули в Лету, сусідять з непідвладним часу останнім земним притулком Хеопса.
Невидимий міст довжиною в тисячі кілометрів з‘єднує два міста-побратима Києв та Кіото. Міст, якому уже сорок років. Міст, реальність якого, нехай і не зрима, не викликає сумнівів. Особливо це стало відчутно після трагічних подій весни 2011, коли Японія в наслідок удару стихії зазнала колосальних людських жертв.
І символ єднання двох таких різних, і таких схожих народів на українській землі – парк Кіото, що в Деснянському районі української столиці, – рік від року поповнюється все новими посланцями Країни сходячого сонця.
XVII століття. Мережевий палац на вершині пагорба подільських степів, порівнянний, за словами сучасників, хіба що з Версалем. Швидкоплинна річка Горинь, штучні заплаві якої створюють чарівний каскад озер з великою кількістю риби і невисокими водоспадами. Англійський пейзажний парк-сад, де без угаву співають птахи, і так приємно побродити по ажурних містках і схилити втомлене коліно в тіні кручених альтанок. Рай на землі…
Але є в цьому благодатному місці у тиші зелені парку особливий куточок, який, окрім як з трепетним жахом, жителі навколишніх сіл і не поминали – величезний мощений поперемінно чорними і білими тесаними плитами майданчик.