Застиглі, немов за помахом чарівної палички якогось всемогутнього чаклуна, велетенські земляні хвилі, що промайнула віки заколисуючи вкрили м’якою ковдрою родючої землі та степових трав. Вони каскадом прорізують країну наскрізь багатьма лініями одному їхньому таємничому архітекторові зрозумілого напрямку та конфігурації — це чи не найбільша за своїми масштабами загадка сучасності України?
Фактично українські вали — це не унікальний витвір фортифікаційного мистецтва, вони зустрічаються по всій Європі від Польщі до Англії (через Германію, Румунію, Угорщину, Сербію). Але таємниця саме українських полягає в питанні: хто міг втілити в життя на стільки грандіозний за своїм розмахом проект, адже Римська Імперія, якій належать авторство більшості подібних європейських фортифікаційних споруд, до місцевих не має жодного відношення в силу своєї географії (занадто далеко розташовані від імперських володінь).
Читати далі »
Професійні міські жебраки — окрема каста європейського суспільства, яка існувала у усі часи. Одні держави намагалися зарегулювати їхню діяльність, другі їх переслідували, а більшість — просто змирившись махнули на них рукою, але від всього того вони не зникли з чистеньких вулиць чи вишуканих кварталів цивілізованого світу. Жебрацтво — це взагалі скоріше склад души і своєрідний вид мистецтва, як сублімована демонстрація-спекуляція на найнепрезентабільнішому боці життя.
Вичурно-культурній цесарській Австрії, яка отримала під контроль Буковину внаслідок Першого поділу Польщі та капітуляції Московії в 1774-ому, знадобилося десятиліття, щоб у столичного магістрату дійшли руки до врегулювання питання чернівецьких жебраків, яким не тільки належало носити «на серці» (ліворуч на одязі) відмітку встановленого зразка, а й просити милостиню лише у суворо встановлених місцях. От тільки і вісім років по тому справа не зрушила з місця — цілі зграї «наволочі» та «ледацюг», як сарана, періодично налітала на буковинську столицю. Задля запобігання їхнім злочинам чернівецький суд зобов’язав сили правопорядку депортувати жебраків за крайові кордони, а в разі самовільного повернення їм загрожували два десятки батогів та висилка в солдати.
Читати далі »