Одна з домінант Маріуполя в стилі еклектики. Її стрункий силует в червоно-білих тонах вже сто років прикрашають центр міста, змушуючи забути про всі бурі і негоди минулого століття, віддавши лише данину прогресу, який привніс так багато зручності і комфорту в наші будинки.
Її святково-урочистий вигляд в оточенні сірих безликих новобудов спонукає з повагою зняти капелюха перед майстерністю і обдарованістю архітекторів минулого, кожен витвір яких – перлина, що прославляє ім’я свого творця.
Обитель муз під заступництвом святих. Культурне серце Маріуполя в обрамленні зелені скверу.
Колись малиновий дзвін дзвонів та яскравий відблиск куполів храму на гребені пагорба служив дороговказом морякам серед непередбачуваних морських вод. І нині в туманному серпанку проступають примарні тіні того, що давно втратило земну оболонку, а в мокрих гілках дерев плутається звук чи то дзвону, то чи передзвін бубонця в кінської гриви.
Зовсім поруч з галасливим центром міста куточок тиші з прекрасним видом на море, що потопає у віковій зелені дерев і привносить умиротворення в це швидкоплинне і метушливе життя.