Карта укріплень Малахового кургану
Голос з минулого – карта того, що було стерто з лиця землі більше півтора століття тому.
Хранителька пам’яті про те, на що здатна людина, якщо нависла загроза над її рідною землею.
Хрест на братській могилі Малахового кургану
Скромний мармуровий пам’ятник на братській могилі колишніх ворогів, яких велика смерть та героїзм, що не робить відмінностей між ворогуючими сторонами, примирили під час останньої битви.
Зберігач спекотних сутичок і тисяч покалічених життів, пожарищ яскравих, як ясний день, і темних хмар смогу, що застеляли сонце… і життя у віках, яке подарувала смерть.
Пам'ятник льотчикам в Севастополі
Відгомін давно минулої війни, полум’я якої знищило ціле покоління, а жар її досі змушує тремтіти серця в пам’ять про самовідданий подвиг пілотів залізних яструбів, загиблих за мирне небо над головою.
Малахів курган Севастополя
Тут подвигу не змовкне слава!
Може й пафосна фраза, але точно відображає сутність окремо взятого місця, де війна та негоди перед обличчям у багато разів переважаючих сил противника показала на що здатна людина заради відстоювання рідної землі.
Пам'ятник Корнілову в Севастополі
Він упав під натиском ворожого ядра, але до останнього подиху молив лише про перемогу над ворогом. Його стараннями Севастополь під час першої облоги протистояв ворогові такий тривалий час.
Пам’ятник мужності й відвазі, в якому немає місця страху і малодушності; де особистий приклад – краща наснага підлеглих, а смерть – це лише початок життя у віках.
Пам'ятник Затопленим кораблям Севастополя
Пам’ятник вірним стражам кордону, що зійшли в морську безодню щоб врятувати свою команду, а разом з нею і ціле місто від неминучої загибелі.
Двоглавий орел на вершині стрункої колони, який зірко стежить за благополуччям ввіреної йому акваторії, що став символом Севастополя і зайняв почесне місце на офіційному гербі міста.
Інститут біології південних морів у Севастополі
Там завіси таємниць природи підводяться, являючи здивованому людству незвіданий досі живий світ, що захований під товщею морської гладі.
Наука і природа рука об руку для блага матінки-землі, яка так щедро обдарувала цей край своєю любов’ю, де в сріблястих пінних бризках чорноморської хвиль чується її такою далекі і такий близький тихий наспів.
Графська пристань у Севастополі
Тут мармурові леви біля підніжжя білої колонади вартують спокій колись найдорогоціннішого каменю в короні Російської імперії під назвою Севастополь.
І нехай від імперії залишився лише примара, але його кам’яні вартові через століття зберігають у пам’яті тіні колишньої слави, коли черга царських кортежів і іменитих сановників, змінюючи один одного, ступала на її підмостки, щоб прочинити для себе таємницю великого міста-воїна.
Братське кладовище Севастополя
Обитель скорботи та печалі, де досі відчувається дух безстрашних воїнів, які склали за Росію-матінку свої буйні голови, але не схилити коліна перед силою і міццю грізного ворога.
Тут великий Хронос схилив свою голову і зупинив час, поступившись місцем безсмертним славі і доблесті, яка через століття змушує завмирати серця в благословенному трепеті гордості за діяння предків.
Свято-Нікольський храм Севастополя
Хранителька пам’яті померлих захисників вітчизни на вершині високого пагорба Севастопольської бухти, немов поглядаюча через століття їхніми очима на те, за що склали вони свої голови.
Храм-піраміда, як прикордонний стовп, далі якого ворогові не вдалося пройти не дивлячись на жертву, заплачену людською кров’ю і попелищем того, що було їхнім будинком.