Закута в цементний панцир сну в очікуванні миті воскресіння з небуття, щоб знову осяяти променями свого світла луцьку іудейську громаду і подарувати дивовижні таємниці скарбниці луцької історії.
Скорботний страж у надгробків жертв жахливого злочину, який разом десятками тисяч людей поховав цілий культурний пласт волинських земель.
Духовна сутність християнства в трьох іпостасях, яка всього за сторіччя пережила стільки, скільки багато хто з храмів не бачив і за тисячу років.
Рідкісний гість на українській землі в сонячних променях неоготики як символ тріумфу віри над владою земних царів.
Майстерня і виставковий зал під відкритим небом на одній із старовинних луцьких вулиць немов ожилі міфи і легенди з давньої пам’яті століть, з глибин людської підсвідомості.
Сплетіння епох, культур, часів як гармонійний симбіоз хаосу і порядку в пориві творчої думки втілений рукою талановитого майстра.
Маленька частинка середньовічної могутності, що базувалася на принципах аскетичності і самозречення в ім’я вищих сил та науки.
Останній елемент величного храмового комплексу, який, як і багато століть тому, на зорі третього тисячоліття тримає оборону добра і творення у вічній війні за людські душі.
Храм знань на межі миру і війни, який століттями зігрівав українські землі світлом пізнання і творення.
Велетень, що охороняє від мирської суєти все накопичені людством знання, щоб стати надійним провідником для майбутніх поколінь через терни цього непростого життя.
Святе місце, що століттями бережуть небеса заради миру і спокою серця волинських простірів наперекір усім злодіянням сьогохвилинних земних правителів.
Один з найдавніших діамантів луцької скарбниці артефактов, на гранях якого закарбовані всі видатні українські події за півтисячоліття.
Історія волинської землі написана кров’ю, слізьми і вірою її жителів на стінах замку, який охороняє її серце.
Єдиний, що вистояв крізь бурі та шторми часу, велетень як самотнє нагадування про минуле, на руїнах якого народжувалася українська нація.
Палац божий чи храмові палати, де розкіш буття і постулати самозречення сплелися в єдиний тугий вузол, що не розрубати а ні постулатами віри, а ні мирськими законами.
Неповторна перлина храмової архітектури, яка і зараз вражає уяву витонченість форм і вишуканістю декору.
Маленький зброєносець зберігача світу і спокою волинських земель, який через століття скромно виконував свою місію не дивлячись на всі катаклізми людського буття.
Багата історія скромного міського обивателя, в абрисі якого як в зморшках старця вчуваються століття прожитого життя.
Святе серце Волині, яке століттями живило душі городян силою свою віри Христа необхідною для життя і боротьби серед мінливих вітрів буття.
П’ятисотлітня історія західноукраїнської землі написана на древніх стінах храму, де за кожним реставраційним шаром стоять факти, долі, імена, з яких і складається саме життя.