Історія
Діяльній натурі із залізною волею Ієремії Вишневецького (1612 – 1651) селище над річкою Горинь було зобов’язане не тільки потужними оборонними стінами фамільної резиденції, а й крихтрою дерев’яною святинею для простого люду, яка за його розпорядженням була споруджена в 1645 році в рамках масштабної модернізації маєтку першої половини XVII століття.
Ось тільки час для будівництва дерев’яного костелу, освяченого на честь святої Анни, як виявилося, було обрано не вдало – крокуючі за початком повстання під проводом Богдана Хмельницького (1595 – 1657) бойові дії другої половини XVII століття, в ході яких Вишнівець не один раз був атакований і взятий силою козацькими загонами, татарськими ордами, а потім турецькими військами, спопелили християнський оплот віри дотла.
Своє відродження храм прийняв з рук останнього з Вишневецьких прямого і духовного спадкоємця Єремії – Михайла Сервація (1680 – 1744). Саме завдяки йому замок перетворився на «український Версаль» (1720), щоб удостоїться честі приймати у своїх стінах коронованих осіб Європи, а дерев’яна святиня буквально повстала з попелу (1726).
Але крихкість матеріалу, використаного при будівництві, дала про себе знати вже через півстоліття, коли костел святого Михайла настійно зажадав втручання з боку дерев’яних справ майстрів для підтримки гідного свого високого звання Дому Божого. І знову на допомогу йому прийшли власники маєтку тепер уже з роду Мнішек, які оплатили його капітальний ремонт 1768 року.
Ще п’ять десятиліть, і перетворений в ході чергового капітального ремонту (1832) храм відкрив нову сторінку в своїй історії, коли з метою зменшення впливу католицької церкви на уми населення отриманих після розвалу Речі Посполитої західноукраїнських земель австрійський уряд прийняв рішення про передачу його у ведення греко-католицької парафії.
17 квітня 1863 року стало воістину чорним днем у долі церкви біля підніжжя пагорба – її майстерно виконані стіни розчинилися в диму всепоглинаючого згарища, звернувши в чорний попіл все любовно зібране сторіччями церковне начиння громади. Богослужіння тимчасово були перенесені до Вознесенського храму.
З причини відсутності зацікавленості з боку низки швидко змінюючих один одного господарів, які розглядали Вишнівець лише як засіб свого швидкого збагачення і як наслідок – зменшення чисельності його населення, призвело до того, що, не дивлячись на всі зусилля парафіян, храм був відновлений лише в 1892 році. При цьому він отримав нове ім’я на честь Пресвятої Трійці.
Може саме небесному заступництву останньої церква біля дороги між Кременцем і Тернополем зобов’язана, не дивлячись на дві світові війни, гоніння атеїстичної радянської влади і багаторазову зміну підданства ХХ століття, своїм існуванням в сьогоденні.
Так зараз у цих стінах знову жевріє Іскра Божа під прапором українського православ’я, яке не залишає її своїми турботами (у 2000-х проведений внутрішній ремонт, а в 2012 – зовнішній) з тим щоб у місцевих парафіян завжди було місце душевного спокою й відпочинку, яке дає сили і віру для життя в бурхливому океані життя.
Архітектура
Дерев’яна церква Пресвятої Трійці у Вишнівці являє собою типового представника псевдоросійської архітектури кінця XIX століття – однонавовий п’ятикупольний (великий на високому світловому барабані над средохресттям і маленькі – по кутах нефа) храм довжиною тридцять три метри з триярусною дзвіницею під високою шатровою покрівлею над бабинцем.
Його витягнутий по осі схід-захід обсяг складається з чотирьох різновеликих прямокутних периметрів притвору, бабинця, нефу і апсиди, які всередині створюють візуальний ефект великого спрямованого вгору простору завдяки поступовому розкриттю об’єму з домінуванням середній частині.
Скромний зовнішній декор храму складають пілястри доричного ордера, підкреслений лобовим карнизом антаблемент, трикутні фронтони, декоративні главки на високих барабанах, лиштви-акценти віконних прорізів і ганок бічних виходів оформлені рундуком з гирькою шатрового завершення, що спирається на чотири колони.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., смт Вишнівець, вул. Троїцька, 10.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е 85 (М 19) (Сірет – Чернівці – Тернопіль – Кременець – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін), яка проходить вздовж колишнього костелу Архістратига Михаїла.
Громадським транспортом в напрямку Кременця до автостанції Вишнівця, а потім 5 – 10 хвилин ходу в південному напрямку (річка) до Троїцької церкви.