Історія
Романтичні 1930-і коли Східна Європа вже оговталася від жахів і крові Першої світової і широко відкритті очима дивилася в майбутнє в одному кроці від прірви насуваючогося радянсько-фашистського мороку. А поки…
Поки по-європейськи респектабельні магазинчики виблискували умитими вікнами на чистеньких посипаних квітами вулицях і розмірений гул багатотисячного міста своєю веселою дзвінкою трелюю оголошувало диво міського комфорту – трамвайчик на кінній тязі, перша пробна поїздка якого відбулася 25 листопада 1879 року від депо по Городоцькій до Митної площі, з тим щоб 3 травня наступного року відкрити регулярне сполучення і започаткувати розгалужену мережу першого громадського транспорту Львова.
Потім будуть спроби в кінці 1880-х замінити кінну тягу паровою, але у зв’язку з появою прогресивної електрики в 1893 році магістрат прийняв рішення на користь останньої, що заклало основи майбутньої багатокілометрової колії міського трамваю: перша пробна полуночна поїздка 15 травня 1894-го і відкриття регулярного повідомлення від проспекту Свободи до Личакова 31 травня того ж року, повний переведення рухомого парку з кінного трамвая на електрику, який закінчився напередодні 1909 року.
Але саме тим червоним в’юнким всюдисущим трамваям з веселим дзвінким голосом 1930-х судилося стати одним із символів епохи процвітання, прогресу і щастя буття, всі спогади про яку так намагалася п’ять десятиліть задушити в своїх смертоносних обіймах руйнівна радянська влада.
Саме тому на зорі нового тисячоліття (в 2010-му) той час і було вибрано для стилізації кафе «Старенький львівський трамвайчик», який з’явилося на Галицькій площі в історичному місці першої міської аварії за участю трамвая, що сталася понад століття тому.
Ось тільки заклад громадського харчування мало в’язалося з історичним виглядом пам’ятника засновника Львова королю Данилові, що стало причиною його перенесення на площу перед церквою Успіння Пресвятої Богородиці поруч з книжковим ринком і перекваліфікації на туристично-інформаційний центр 13 липня 2013 року, які привели в гармонійну відповідність зовнішню оболонку і внутрішній зміст однієї з самобутніх львівських пам’яток.
Архітектура
Відтворений за оригінальними польськими кресленнями зразка 1913 року львівським трамвайним депо пам’ятник-вагончик стоїть на оригінальній платформі початку ХХ століття. Всередині він повністю стилізований відповідно до канонів вагонобудування 1930-х: дерев’яні лавки-сидіння, шкіряні ремені замість поручнів, ковані сходи й нависаючи плафони освітлення.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Підвальна (пл. Успенської церкви).
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Перемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів), а потім по головній до пл. Соборної. По центру: вул. Володимира Винниченка – вул. Підвальна, на якій розташований Старенький львівський трамвайчик.
Громадським транспортом до залізничного вокзалу Львова, а потім вулицями Замкова – Володимира Винниченка – Підвальна до вагончика-пам’ятника.