Українська традиція приготування крашанок та писанок сягає тисячоліть, задовго до появи християнства на землі (про що наочно свідчать чисельні знайдені на теренах країни артефакти). Причому сам обряд їхнього приготування розписаний до дрібниць з прадавніх часів.
Обрядове вживання крашанок і писанок приурочене до останніх днів Великого посту, Світлого та Фоминого тижнів, переважно до перших днів Великодня. У Куп’янському районі Харківської області один із членів родини вистоює Діяння та утреню в ніч під Світле Воскресіння з писанкою в кишені, яку потім зберігає як домашній талісман протягом року (спов. Пелихов).
Час приготування писанок та крашанок, за кількома винятками, — четвер, п’ятниця та субота Страсного тижня. В українському Причорномор’ї, зокрема на Старокорсунщині, фарбування яєць обов’язково починається в Чистий четвер, коли задзвонять до страстей. Цього дня фарбують не більше десяти яєць, які зав’язують в особливий вузлик і так залишають до першого дня Великодня (спов. Мишнєв). Те саме дотримується і в багатьох інших місцевостях Чорномор’я.
У Зеленчуку фарбують у четвер, а за потреби — і в решту два дні Страсного тижня, причому встигають за цей час у великій родині пофарбувати близько сотні яєць (спов. Проскура). Урочистий звичай існує у українських греків в околицях Смірни.
В Україні в багатьох місцях писанки починають готувати поступово з початку або з половини посту, а крашанки — в останні дні Страсного тижня. На Приазов’ї крашанки готують у Страсну суботу, а писанки — з 5-го тижня Великого посту (спов. К. Донцов). Такий самий звичай існує в с. Калинівці Куп’янського району (спов. п. Пелихов).
У північних частинах Галичини фарбують яйця від Проводної неділі до Зелених свят (іb., 824). Біля Тарнова готують писанки з полудня понеділка Світлого тижня до Зелених свят (Udziela, 4). Загалом, час приготування писанок зумовлюється випадковими міркуваннями економічного характеру.
Приладдя для писанкарства небагато: горщик із воском, черепок із гарячим вугіллям, на якому розтоплюється воск, пензлика (писачок) домашнього виробництва та фарби. Це просте приладдя, особливо фарби, заслуговує на увагу.
Окрім фарб, для приготування писанок необхідна ще знебарвлююча рідина. Такою здебільшого буває буряковий квас або розчин квасців (галун).
Єдиним знаряддям при розфарбовуванні яєць служить тонка бляшана трубочка близько сантиметра завдовжки, закріплена нитками в розщепі одного кінця невеликої палички. Трубочки виготовляються самими майстринями зі шматочків тонкої бляхи, яку для утворення трубочки загинають на голці. Пензлики (писачки) використовуються різних калібрів, дивлячись по тому, якої товщини потрібні лінії в малюнку писанки. При розписуванні трубочка вмочується в розтоплений віск і одним кінцем трубочки виводиться задуманий узор. Так готують пензлика на Волині в Острозькому районі (Єлисав. Вѣстн., 1889, № 103).
У Куп’янському районі Харківської області пензлика готується так само з чотирикутного шматочка фольги (завдовжки близько дюйма і завширшки в 1½ лінії), загнутого на голці (спов. Скубак і Пелихов).
Техніка нанесення малюнка «Класична»
Приготування писанок зазвичай іде так: коли зроблено або написано на натуральному тлі яйця узор, яйцо кладуть зазвичай насамперед у розчин жовтої фарби. Вийнявши з фарби, ми, отже, отримаємо жовте тло і на ньому білий узор, оскільки фарба не могла пофарбувати тільки ті місця, які були покриті воском.
По жовтому тлу знову пишуть воском і кладуть у зелену фарбу; вийде, отже, зелене тло і на ньому узор білого та жовтого кольору. По зеленому тлу пишуть знову і яйце опускають у «буряковий квас» для знебарвлення: вийде знову замість зеленого тла — тло натуральної яєчної шкаралупи, і потім яйце опускають або в червону, або в синю фарбу, дивлячись за бажанням. Опускати яйце в червону або синю фарбу без попереднього знебарвлення від попередньої фарби не можна, тому що від змішування зеленої з червоною не може вийти червоний колір, а так само не вийде синій колір потрібного тону від змішування зеленого з синім.
Фарбувати ж яйце безпосередньо після жовтої в зеленій фарбі, навпаки, рекомендується, як найкращий засіб зробити зелену фарбу більш інтенсивною і міцнішою. Що стосується знебарвлення, то потрібно після опускання яйця в «буряковий квас» гарненько витерти яйце спочатку суконною, а потім полотняною ганчіркою. Коли яйце пофарбоване в червоній фарбі, по червоному тлу знову пишуть воском і т. д.
Таким чином, малюнок писанки може складатися з кількох кольорів, дивлячись за бажанням тієї, яка пише. Тлом писанки буде той колір, у яку фарбу було опущено яйце востаннє. Якщо бажано мати тлом натуральний колір яєчної шкаралупи, то яйце наостанок знебарвлюють. Коли фарбування та розписування закінчено, яйце злегка нагрівають перед полум’ям, щоб розтанув віск, і потім уже готові писанки печуть, для чого ставлять їх в мисці у не дуже гарячу піч на 10 — 15 хвилин. Цим і закінчується вся технічна сторона справи. Описаний метод дає писанкам не лише гарного тону фарби, а й надає їм досить значної міцності. Що ж до самих маніпуляцій розписування, то вони вимагають чимало часу, терпіння та вправності.
Техніка нанесення малюнка «Дріт»
У селі Кислицькій Ямпільського повіту Кам’янець-Подільського району пензель готується таким чином: Одна з дівчат виймає з вуха сережку, відламує від неї «дріт», тобто те металеве колінце, яке протягується у вухо; цей дріт прив’язується до дерев’яної палички, і дівчина каже: «треба розводити писанки!» Це означає, що пора приступити до справи. Дріт, прикріплений або прив’язаний до палички, називається пензликом. Писочок вмочується в розтоплений віск і на яйце наносяться воскові узори.
Пензлики, що використовуються на Волині, на Харківщині та в Польщі, мають ту зручність, що віск лягає по яйцю рівномірно, рівними лініями. Від сережки ж та подібних знарядь виходять потовщені кінці ліній.
На Приазов’ї поверхню яйця поливають воском із солом’яної трубочки (спов. Дружинін). У деяких місцях тримають воскову свічку в нахиленому положенні, щоб частинки розплавленого воску відокремлювалися від свічки, і виводять на шкаралупі яйця різні фігури (спов. Щ.). При такому розфарбовуванні не може бути й мови про ту тонкість, правильність і витонченість малюнка, які властиві писанкам, розмальованим за допомогою трубочки-пензлики.
Техніка нанесення малюнка «Шкрябання»
Іноді вдаються до такого способу: фарбують яйце і потім гострою голкою або ножиком вирізають малюнок. В Україні такі яйця відомі як «шкрябанки» (в «Українських узорах» пані Косачевої, див. писанку під № 6, де на пофарбованому в червоний колір яйці ножем видряпано квіти).
Інші техніки нанесення малюнка на писанки
У монастирях та в родинах інтелігентного суспільства способи приготування писанок вельми різноманітні та штучні: обклеюють яйце різнокольоровими шматочками шовкової матерії або картинками, обклеюють волоські горіхи воском і на ньому проводять різнокольорові нитки тощо. Міських та монастирських писанок ми не торкаємося.