Українська традиція приготування крашанок та писанок сягає тисячоліть, задовго до появи християнства на землі (про що наочно свідчать чисельні знайдені на теренах країни артефакти). Причому сам обряд їхнього приготування розписаний до дрібниць з прадавніх часів.
Обрядове вживання крашанок і писанок приурочене до останніх днів Великого посту, Світлого та Фоминого тижнів, переважно до перших днів Великодня. У Куп’янському районі Харківської області один із членів родини вистоює Діяння та утреню в ніч під Світле Воскресіння з писанкою в кишені, яку потім зберігає як домашній талісман протягом року (спов. Пелихов).
Читати далі »
Витоки українського писанкарства сягають глибин тисячоліть, і точний час появи цього унікального мистецтва не піддається однозначному визначенню. Довгий час у науці тривала дискусія: чи побутували писанки на Русі-України ще за дохристиянських часів як сакральні знаки весняного відродження природи, чи вони з’явилися разом із християнством, прийшовши з Візантії та Болгарії.
Сьогодні археологічні та етнографічні знахідки дозволяють упевнено стверджувати, що писанка має глибоке дохристиянське коріння. Символіка яйця як джерела життя, сонця і всесвіту була фундаментальною для давніх слов’ян. У багатьох давньоруських похованнях і на городищах (зокрема в Києві, Чернігові та Галичі) археологи знаходять керамічні писанки XI–XII століть із поливою, всередині яких містилися кульки-брязкальця – вони виконували функцію оберегів від злих духів. Це свідчить про те, що християнська Церква не знищила прадавню народну традицію, а гармонійно увібрала її в себе, зробивши розписане яйце головним символом Воскресіння Христового та Великодня.
Читати далі »
Цікаво, що два сучасних символи Великодня, крашенки та заєць (або кріль), почали супроводжувати це велике християнське свято лише з XVII століття з подачі німецької культури (до Пізнього Середньовіччя жоден з них не зустрічається в цьому контексті на чисельних збережених сюжетних зображеннях). Хоча в прадавні, дохристиянські часи обидва цих символи вже існували як самостійні втілення зародження нового життя, а пізнє християнство просто вписало їх у своє вчення.
Так яйця, крашені, різблені, писані зустрічаються у майже всіх релігіях світу в тому чи іншому вигляді. Їх і зараз час від часу знаходять у всіх куточках світу під час археологічних досліджень. Адже вони – уособлення чистоти (білий колір) та пробудження життя з її середині. Саме цей символізм дуже доречно співпав з догматами віри во Хресті, тому яйця і фарбували в червоний колір на Великдень, як символ чистоти воскресіння (нового життя) через кров та муки Спасителя.
Читати далі »