Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Міські ворота Кам'янця

Історія

Надбрамна вежа комплексу міських воріт Кам'янця Надбрамна вежа міських воріт Кам'янець-Подільського

Поділля – родючий благодатний край, що довгі століття знаходився на перехрестях інтересів сходу і заходу, півночі і півдня, здавна був каменем спотикання за розподіл сфер впливу могутніх держав. Кам’янець-Подільський ж завдяки своєму стратегічно вдалому місцю розташування грав не останню роль у цих міжнародних політичних і військових баталіях.

Однак ще на зорі існування поселення в петлі річки Смотрич найбільш вразливим місцем його оборони був вузький перешийок, що з’єднував плато на стрімких берегах з великою землею. Тому саме цій ділянці оборони приділялася першорядне значення. Так ще в ІX столітті на підступах до мису з’явилося перше укріплення – дитинець, пізніше трансформувалися в знамениту Кам’янецьку фортецю. Логічно припустити, що тоді ж було побудовано і захисті споруди відразу ж за вузьким перешийком, створюючи другу лінію оборони міста.

Однак за браком археологічних доказів (розкопки на території головних міських воріт не проводилися у зв’язку з щільністю історичної забудови та замощення Замкової вулиці), перша згадка про існування міських воріт відносять до XI століття, коли з’явилися кам’яні укріплення міста на мисковій частини Кам’янець-Подільського відразу за Замковим мостом.

Час йшов і нові реалії вимагали модернізації твердині на підступах до міських кварталів – вже на початку XII століття старі стіни замінюють новими, а до кінця століття їх перетворять в вежі, які протягом наступних десятиліть поступово підвищувалися і товщали, що ставало тим актуальніше, чим вище був статус форпосту на рубежах черговий країни-власниці.

Південна оборонна стіна комплексу міських воріт Кам'янець-Подільського Оборонна стіна комплексу міських воріт Кам'янця

Вся подальша історія міських воріт Кам’янця – низка добудов, перебудов і модернізацій: зміцнення існуючих стін (XV століття), будівництво чотирикутної вежі на підставі двох споруд більш раннього періоду в північній частині (XVI століття), спорудження південно-західної та північно-східної стін, а так само прорубування в торцях існуючої вежі воріт (XVII століття), зведення каземату і дерево-земляних брустверів (перша половина XVIII століття), створення критої гарматної галереї (кінець XVIII століття).

В епоху російсько-турецьких воєн на подільській землі (70 – 80-ті роки ХVIII століття) в казематі комплексу міських воріт, що носили на той час ім’я Михайлівських, розмістилося виробництво пороху, відповідно чому його перейменували в лабораторію.

Перемога в російсько-османському конфлікті значно, що відсунула кордони імперії двоголового орда на захід, призвело до втрати Кам’янець-Подільським його стратегічного значення. Це послужило першим кроком на шляху поступового пристосування його фортифікаційних споруд до реалій мирного життя – на початковому етапі (XIX століття) головним міським воротах міста була відведена місія кузні пожежної частини, а частина південно-західної стіни комплексу – розібрана для прокладки транспортної магістралі (1876).

ХХ ж сторіччя стало початком нової епохи в історії кам’янецького головного захисника мисової частини вже в якості об’єкта дослідження, хоча їм ще треба було пережити дві світових війни. Так вже в 1950-му їх у складі історико-архітектурного пам’ятника Кам’янець-Подільського було визнано надбанням народу під охороною держави, а через десятиліття були розпочаті роботи з консервації руїн, які знайшли гідне завершення в 1984 році в реставрації каземату.

З приходом нового тисячоліття комплекс, як одна зі складових укріплень унікального міста в петлі Смортіча, здобув світову славу. Тепер це одна з місцевих визначних пам’яток, що приваблюють тисячі туристів щороку.

Архітектура

Каземат-лабораторія комплексу міських воріт Кам'янець-Подільського Каземат комплексу міських воріт Кам'янця

Перший страж на західних рубежах Кам’янця – комплекс міських воріт після прокладання вулиці Замковій перетворився на дві розділені бруківкою частини (безпосередньо ворота з північно-західною стіною і каземат з залишками південно-східної), що компактно розташувалися на другій від Замкового мосту терасі.

Оперізуючі терасу оборонні стіни протяжністю двісті сімдесят метрів є потужною перешкодою на шляху непрошених гостей, так як їх десятиметрова висота при товщині в три метри в щільну примикає до башти з проїздом білокамінним полувалом, а їх підставою служать круті схили мису.

Центральна частина комплексу – надбрамна башта з арочним проїздом – являє собою прямокутну (периметр 10м х 22м) двоярусна споруду висотою вісім метрів з міцними стінами, що досягають товщини в два метри.

Розташований в південній частині каземат на невеликому майданчику над скельним обривом, що обумовлює ламану лінію його периметра (довжина 22м при ширині від 4м до 8м) і висоту, яка варіюється від 3,5 м до 15м, являє собою одноярусну споруду під двосхилим дахом, де стіни завжди готові прийняти удар ворога маючи в своєму запасі п’ять гарматних і одинадцять для ручної зброї бійниць при двох входах.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька обл., м. Кам’янець -Подільський, вул. Замкова, 1.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М20 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), яка в місті прямує по проспекту Грушевського / Хмельницькому шосе до повороту на вул. Князів Коріатовичів (після Новопланівського мосту змінює назву на вул. Троїцьку), а потім повернути на вул. Замкову (на початку неї перед Замковим мостом розташовується комплекс міських воріт).

Або трасою Е85 ( М19 ) ( Сірет – Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) до села Товсте, звідки по Р24 до Кам’янець-Подільського, яка виходить до замку (тут починається пішохідна зона).

Громадським транспортом до Кам’янець – Подільського, а потім маршрутним таксі до кінцевої зупинки в Старому місті, де розташовується комплекс.