Опубліковано Вікторія Шовчко 29-11-2011
Високі фортечні стіни на вершині обривистої скелі, біля підніжжя якої закінчують свій швидкий біг буйні хвилі Чорного моря, розсипаючись на міріади крапельок-зірок. Судак.
Хоча спочатку його ім’я було і Сугдейя (візантійське), і Сугдак (Хозарська), і Сурож (слов’янське), і Солдайя (італійське), але закріпилося таки в історії татарська назва міста.
Опубліковано Вікторія Шовчко 28-11-2011
Є в Кам’янці місце, яке розділяє світ суєтного життя і світ божого благословення, зведене до приїзду останнього польського короля, де виконуються заповітні бажання.
Все почалося з дочки коменданта Кам’янець-Подільської фортеці, наступним був син прем’єр міністра Польщі, потім уже в могутність тріумфальної арки Петропаловского собору , під пильним оком святого Яна і його свити з чотирьох ангелів, увірували українські політики – двічі перед виборами, кажуть, тут був третій президент України Леонід Кучма, та і його приймач на посаді не оминув своєю увагою це місце.
Опубліковано Вікторія Шовчко 27-11-2011
Український Версаль з його пишнотою оздоблення летючого бароко – це чи не місце, де любить відпочивати бешкетник на ім’я Амур? Може бути саме тому так багато любовних історій пов’язані з цим місцем?
Серед жаху Смутного часу Вишневецькому замку судилося стати не тільки плацдармом для сходження на російський престол царя Дмитра Івановича (Лжедмітій І) з подачі Адама Вишневецького, але і зіграти в його долі іншу, більш піднесену, роль – цей благодатний дах став місцем зустрічі майбутнього царя з красунею-полькою Марією Мнішек. Подейкують, навіть, що саме в призамковій церкві у 1605 році відбулося заручення двох «люблячих» сердець, правда наречений особисто не був присутній в зв’язку з зайнятістю важливими державними справами (його місце тимчасово зайняв дяк Власьев), та наречена більше була охоплена жагою влади і могутності, ніж амурними пристрастями, але… заручини було укладено, втім як і шлюб пізніше.
Опубліковано Вікторія Шовчко 23-11-2011
Часом, таке звичайне заняття як рибалка приносить чарівні плоди. Ні, мова зовсім не про золоту рибку з однойменної казки, а про цілком реальний історичний артефакт.
Дніпро знову подарував світові частинку свого історичного скарбу – у Запоріжжі рибалка виловив з річки меч часів Святослава Ігоровича.
Опубліковано Вікторія Шовчко 22-11-2011
Химерні переплетення подій і фактів історії. Часом доля окремих історичних об’єктів або предметів відображає цілі епохи і долі народів. Зокрема, церковні дзвони – як один із символів християнської віри – були якраз такими німими свідками історичних подій. Саме вони першими потрапляли під удар завойовників іншого віросповідання, та й життя їм, часом, давали трофеї, захоплені у мусульман.
Так за підсумками вдалого взяття військами Богдана Хмельницького 31 липня 1695 турецької Дівочої фортеці (Кизикермен) в Північному Причорномор’ї третій ярус дзвіниці Успенського собору Полтави прикрасив дзвін, відлитий із захоплених в цьому бою ворожих гармат. Дзвін отримав ім’я за назвою полеглого міста – «Кизикермен».
Опубліковано Вікторія Шовчко 18-11-2011
Тридцять вісім років уродженець Курська Іван Крюков жив, любив, ростив дітей. Він навіть організував досить успішний бізнес: спочатку кахельну майстерню, а потім два постоялих двори і трактир, що свідчить про чималу енергійність та підприємливість цього вихідця з бідноти.
Смерть близьких людей – дружини та батьків – змінює його життя раз і назавжди, повертаючи, досі цілком пересічного обивателя, обличчям до Бога.
Опубліковано Вікторія Шовчко 15-11-2011
10 квітня 1854. Кримська війна. Англо-французька ескадра на рейді Одеси.
Місто під обстрілом.
Вся центральна частина Одеси під безперервним трінадцатічасовим вогнем перетворилася на суцільний хаос і розруху. Крики, пожежі та жах.
Опубліковано Вікторія Шовчко 14-11-2011
Київської фортеці бути! – вирішив Київський апеляційний господарський суд.
Не вдалася чергова спроба ділків від бізнесу відібрати шматочок історії, на роздачу яких так щедра останнім часом українська влада. Так і на рішення Київського господарського суду, згідно якого на майже дві тисячі квадратних метра землі з усіма будівлями в провулку Госпітальному, 16 визнавалося право власності приватної фірми, знайшлася управа.
Опубліковано Вікторія Шовчко 13-11-2011
Міць фортечних стін замку в Старому Селі, які вже протягом двох століть без підтримки з боку людини протистоять руйнівному часу, забезпечена багато в чому завдяки стародавнім рецептам розчину для кладки на молоці та яйцях.
Саме з одним з возів яєць пов’язана легенда про заповзятого шляхтича, який за вироком суду за свої гріхи повинен був позбудеться голови. Але суд вирішив дати засудженому до смерті промінчик надії в імлі майбутнього: якщо пан зможе привезти віз повний яєць до стін споруджуваного замку без втрат, його чекало помилування.
Опубліковано Вікторія Шовчко 03-11-2011
Долі будівель – як долі людські: у одних на роду написано процвітання в усі часи при будь-якій владі, інші поринають у безодню століть не залишаючи сліду, кинуті жорстокої людською рукою; історія перших – відкрита книга, любовно написана господарями, а інших – таємниця за сімома печатками, прихована завісою часу.
Бережанському замку з господарями пощастило – на його життєвому шляху весь час зустрічалися люди грунтовні і педантичні, які відносилися з любов’ю і турботою до ввіреного їм об’єкту оборонного значення, немов до рідної домівки. Саме тому можна з упевненістю сказати якою була фортеця сто, двісті, триста років тому.
Опубліковано Вікторія Шовчко 02-11-2011
Переяславу судилося купатися в монаршій милості, доки політичні цілі збігалися з релігійними, але рукотворна пам’ять про неї пережила і самих правителів, і зміни політичного курсу на діаметрально протилежний, і заборона на православ’я.
Перший дар гетьмана Війська Запорізького Лівобережної України Івана Степановича Мазепи місту, в якому було прийнято доленосне для українського народу рішення (Переяславський договір) – Вознесенський собор, вартістю триста тисяч золотом, зараз служить яблуком розбрату між Київським і Московським патріархатами Української православної церкви.