Францисканська обитель колись загублена в хитросплетінні виноградних лоз на самій околиці міста, а зараз є однією з найдавніших перлин в самому серці сучасного мегаполісу.
Важкий шлях народження загартував її в боротьбі з долею, щоб в найстрашніші години сучасності стати єдиною опорою тим, кому віра давала сили жити.
Захисниця міста, біля ніг якої не в’януть живі квіти, не замовкає шепіт ревної молитви, не висихає струмок людських душ.
Статуя Пресвятої Діви, якій долею було визначено не залишати рідні пенати не дивлячись на всі примхи долі, хоча і змінити кілька разів місце свого перебування.
Вінець земного шляху сім’ї, яка піднялася з самих низів на вершину львівської ієрархії, щоб безроздільно панувати над містом і залишити свій невитравний слід в його долі.
Шедевр зодчества з відбитком геніальності кращих майстрів свого часу як символ не владності часу над істинним чудом творіння рук людських.
Кам’яні велетні, які століттями захищали серце галицьких земель від усіх печалей цього світу, щоб внести його в своїх ніжних обіймах в третье тисячоліття і явити нащадкам.
Колективне творіння городян як символ згуртованості і єднання перед лицем смертельної небезпеки, які здатні творити чудеса.
Одинокий силует в кварталі розкішних палаців за яким стоїть ціла епоха процвітання і багатства в кроці від прірви.
Музей першого українського альманаху, створеного думкою і волею патріотів рідної землі як шлях народу від прабатьків до нащадків через обряди, пісні, думи, загадки, легенди…