Одна з найстаріших зелених окрас міста, яка починала свою кар’єру як комерційний проект, а перетворилася на загальноміське дітище з крапелькою душі багатьох поколінь вінничан.
Меморіал під відкритим небом, який закарбував всі печальні і радісні віхи в житті Подільської землі в повчанні нащадкам задля запобігання фатальних помилок минулого.
Маленький промінь християнської надії в старовинному затишному закутку скорботи і печалі, де знайшли свій останній спокій та примирення вчорашні вороги.
Маленька релігійна перлина, загублена в зелені столітнього нині парку, а раніше останнього земного притулку, яка встояла проти божевілля радянського атеїзму та двох світових війн.
Зелене серце Вінниці, десь глибоко в надрах якого зберігається пам’ять про тих, хто першим ступив на цю землю і вирішив заснувати тут місто, яке стане крізь всі примхи часу однією з головних перлин Поділля.
Той хто був безпосереднім учасником всіх найважливіших подій в історії міста за останні чотириста років, щоб на світанку нового третього тисячоліття перетворитися на улюблене місц відпочинку, де в гілках пишних крон дерев мешкає таємниця.
Бронза на граніті… вишуканий в своїй невимушеності, реалістичний в своїй майстерності пам’ятник великому співакові української землі, на який по копійці збирало, за який роками боролось місто на березі Південного Бугу.
Велика шана вінничан закарбована в бронзі, як маленька крапля подяки тому, хто боровся за Україну в ті далекі часи, коли населення країни знаходилося в тотальному рабстві московських окупантів і будь-який супротив міг закінчитися для непокірного фатально.
Той, хто пережив переродження з надійним збереженням в своїх глибоких льохах крізь війни та сіру буденність радянської окупації середньовічних вінницьких таємниць, до яких так і не змогли дістатися сучасні науковці, щоб порадувати новими відкриттями майбутні покоління.
Столітня історія багатого надбання та гірких втрат під одним дахом, яка слугує нематеріальним правонаступником тих, хто стояв біля витоків духовності Вінниці на лівому березі Південного Бугу.
Взірцевий приклад міщанської забудови з її дбайливістю, тонким розрахунком та ґрунтовністю, яка допомагала більшості її представників на всіх теренах України пережити важкі часи московської окупації та гірки події з нею пов’язані.
Представник купецтва монументальний в моїй приземкуватій архітектурі та чарівний в своїй забаганці відповідати вишуканості стиля, якій на порозі третього тисячоліття зберігає десь в закутках своєї пам’яті образ старої розкішної Вінниці.
Будівля на околиці, що перетворилася на одну з самобутніх намистин Середмістя, перемірявши всі запропоновані мінливою владою іпостасі, щоб врешті-решт навченій досвідом стати зберігачем місцевої історії для майбутніх поколінь.
Аскетична класика – як вимушена необхідність, взірець тонкого стилю – як дотримання професійної честі навіть в обмежених фінансових умовах.
Відроджена через три століття пам’ять про великий подвиг козацтва на чолі з полковником Іваном Богуном по захисту міста від польського загарбування з усіма негативними наслідками для місцевого населення з українською душею, мовою та релігією.
Яблуко розбрату носіїв двох протилежних думок про історичну справедливість, яке, не дивлячись на вируючі навколо нього наукові пристрасті, слугує осередком спокійного затишку на березі вічного Бугу.
Щедрий дарунок єврейській громаді Вінниці від одного з її представників, як наочний доказ благородства души, що не обмежується будь-якими соціальними рамками, якщо живе вона в ім’я найвищої мети.
Вишукана споруда, що пережила час і свій народ, змінивши кілька разів маскування задля виживання, щоб на початку нового тисячоліття бути перетвореною на антагонізм первинній релігійній сутності.
Тонка смужка землі, як наочний приклад маленької перемоги здорового глузду та соціальних інтересів над великими грошами та волею однієї всесильної людини, закарбована в камені обабыч двох світів.
Гранітні сходи, що зберегли пам’ять про іншу заможну та прекрасну Вінницю, переживши час та три режими, які прийшли на українську землю поневолювати та грабувати, а самі спочили в бозі.