З давніх-давен в українському фольклорі збереглося безліч легенд про незчисленні скарби рідної землі, залишені поколіннями предків. І велика частка цих скарбів так ніколи не була, а можливо і не буде знайдена в осяжному майбутньому, бо вони є замовленими і зберігають на собі печатку закляття. Хоча при цьому в народі кажуть, що один раз на рік місце поховання зачарованого золота відкривається обранцеві блакитним світінням над ним, але викопати його можна лише в переддень Нового року.
Невелике село Михайлівка в глибинці Бессарабії. Рутинні весняно-польові роботи, які затяглися до глибокої ночі. Два звичайних тракториста. І раптом на вершині одного з курганів, якими так рясніє територія колишньої Сарматії від Дону до Дунаю, втомленим працівникам побачився блакитний вогник.
Долина мертвих, де тисячі покійних в надії на воскресіння смиренно чекають Судного дня, коли відкриються Небесні ворота і кожному воздасться за його заслугами – Іосафатова долина, де чутно дзюрчання Кедронського струмка, а звивистий шлях приводить до Авессломової колони.
Тут тиша, сум і спокій мертвого міста, мертвих скель, мертвих душ надійно охороняють могутні вартові – священні дуби, які крізь століття несли свою вахту без нарікання та смутку. Їх почесна місія довжиною в життя зачаровує і викликає майже священний трепет…
Усипальниця в долині Біюк-Карасу, що зберігає у своїх обіймах пам’ять про покоління, починаючи з неандертальців, отримає своє друге життя як туристичний об’єкт завдяки рішенню Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Так згідно рішення влади автономії на площі в 100 га, якій ще в 1981 році був привласнений статус Пам’ятника природи республіканського значення, буде відновлено комплекс житлових, релігійних і похоронних приміщень, сліди яких зберегла ця піщано-крейдяна скеля з долиною біля підніжжя.
Кий, Щек і Хорів – три імені, три людини, три шляхи, але одна доля – стольний град Київ. Серце Русі, серце всіх слов‘янських народів, які воно змушує битися в унісон, не дивлячись на всі інтриги політичних лідерів і їх ляльководів. І зараз його хочуть зупинити, не дивлячись на історичну і культурну цінність, на догоду особистої вигоди деяких чиновників Київради.
На цей раз розоренню піддається одна з трьох легендарних гір братів-засновників – Щекавиця. Прикриваючись отриманими невідомим (вірніше уторованим для людей з великими коштами) шляхом документами на землю та будівництво, приватна особа почала будівництво житлового будинку на її схилах, знявши при цьому значний шар грунту, що має величезну історичну цінність.
Золота Орда. Як багато легенд, переплетених з тонкою ниткою фактів, пов’язане з цим словом. Владолюбний, вільний, неприборканий, дикий норов її правителів забезпечив незабутню славу в хиткому часі. А відгомони плачу і сліз розорених міст і зараз чуються серед пустельних степів, що доносить вітер.
Ім’я одного з найбільш жорстоких і деспотичних воєначальників (беклярбеков) Мамая, було увічнено завдяки його всеохоплюючому бажанню зайняти ханський престол, не дивлячись на відсутність законних прав на престолонаслідування (не був прямим нащадком Чингісхана).
Єгипет. Як багато в цьому слові, де шум, гнаного вітром, піску перекочує, стираючи в пил, сторіччя секунда за секундою, де померлі сплять вічним сном у кам‘яних саркофагах, а кішка Бастет зберігає їх давно згасле домашнє вогнище усередині кам‘яних гігантів – гробницях.
Мало хто очікує побачити нехай не такі грандіозні і не такі давні, але такі ж прекрасні усипальниці в українському степу. І хоча внутрішнє убрання українських пірамід, як і їх єгипетських прототипів, давно розграбованої та знищено рукою варварів, їх стіни до сих пір зберігають дух своїх померлих володарів, адже піраміди – їх залишений на землі слід.