архітектура

Життя-трагедія графа Доррера

Опубліковано Виктория Шовчко 15-10-2017

Старовинний французький рід d’Horrer, який отримав спадковний графський титул з рук самого папи римського за вірне служіння католицької церкви в якості посланника Карла Х. Які причини спонукали його нащадка на початку XIX століття перебратися на службу в Московію з підтвердженням спадкового дворянства від Миколи I – про тому історія мовчить.

Але станом на кінець ХІХ століття сім’я батьків майбутнього професора Харківського технічного інституту, Йосипа Пилиповича і Катерини В’ячеславівни Доррер окрім графського титулу і шести дітей (чотири сини і дві доньки) володіла власним борошномельним виробництвом в якості забезпечення майбутнього добробуту розважливих господарів.

Читати далі »

Друг, натхненник і критик

Опубліковано Виктория Шовчко 03-10-2017

Михайло народився в Харкові на Холодній Горі в заможному домі купців Слонових по Анненський. Завдяки другу матері, місцевому меценату Якову Миколайовичу Лисікову, який помітив в хлопчині безсумнівний співочий талант, він з малих років почав свою кар’єру в церковному хорі, а пізніше назавжди пов’язав своє життя з музикою в класах Московської консерваторії, де навчався з 1887 по 1893 рік разом з цілою плеядою майбутніх зірок світової сцени.

Саме студентська лава тісно пов’язала харківського юнака з двома неординарними геніями свого часу – Сергієм Рахманіним та Федіром Шаляпіним. І не зрозуміло для кого цей подарунок долі був цінніше, адже Михайло став для них першим шанувальником, першим імпресаріо на добровільних засадах, першим ковтком успіху.

Читати далі »

Маріупольська точка небуття

Опубліковано Виктория Шовчко 18-08-2017

Здається, що тут час зупинився в момент заснування Маріуполя і зрушити стрілки його годинника не змогли ні ядра англо-французької ескадри, ні науково-технічний прогрес, ні дві світові війни, ні бурхливий ентузіазм рад. Їх ніби немає при існуванні в самому серці Центрального району. Забуття, безвихідь, тлін…

Крим. Бажаний і далекий вічний півострів, який Московська імперія за свою історію в різних іпостасях приєднувала аж вісім разів, а він так і залишався чиїм завгодно, тільки не її. Черговим тактичним ходом в необгрунтованих імперських домаганнях став великий вихід християн 1778 року, який повинен був послабити економіку Кримського ханства (основними орачами його були саме представники Христової віри) і одночасно вирішити проблему заселення Приазов’я.

Читати далі »

Український вчитель американського джазу

Опубліковано Виктория Шовчко 25-07-2017

Він народився в бурхливо прогресуючому Харкові на зламі епох в 1895 році, коли здавалося, що світ остаточно покінчив з війнами і став на шлях прогресу і творення. Щасливе дитинство на одній з тихих вуличок в самому серці старого міста, де його матуся мала репутацію однієї із найкращих капелюшних майстринь, що створило благодатний грунт для розвитку багатогранних талантів юного обдарування, яке почало писати музику у вісім років. Йосип Шиллінгер.

Надходження в столичну консерваторію було справою вирішеною при таких безсумнівних музичних талантах. Благо закінчити її по класу диригування та композиції йому вдалося в 1917-му, щоб встигнути повернутися до рідного Харкова до початку більшовицької бійні.

Читати далі »

Від Городнього до Гізи

Опубліковано Виктория Шовчко 15-03-2017

Обмеженість і спірність документальних відомостей завжди породжує на світ легенди та теорії одна одної химерніше, в основі яких лежить найчастіше один єдиний факт. Вони швидко знаходять собі прихильників і їхніх опонентів, не дивлячись на те, що істина лежить десь зовсім в іншому місці.

Романтичні Співочі тераси, оповиті мороком таємниці свого походження. Їх унікальна акустика зачаровувала іменитих виконавців, яких багатому магнату-цукрозаводчику Павлу Харитоненко з тонкою душевною організацією вдавалося заманити обіцянками або спогляданням чуда в глибинку слобожанської землі. Кажуть, в числі тих, хто пізнав всю могутню силу рукотворного дива випробував на собі, був сам Федір Шаляпін.

Читати далі »

Дурна слава або гарний краєвид з вікна

Опубліковано Виктория Шовчко 24-02-2017

Два століття долі селянського поселення та садиби на берегах Шарівки йшли рука об руку, будучи один для одного вічними супутниками прогресу і процвітання, яке дають невсипуща праця і турбота про рідну домівку. Так було при Шаріях, Осипових, Гебенштрейтах…, але педантизм, радикалізм і непомірні амбіції багатого цукрового магната Леопольда Кеніга, котрий 1894 році викупив Шарівку, назавжди перекреслили створювані поколіннями доброзичливо-довірчі відносини між господарем та його підопічними.

Грандіозна реконструкція нового придбання для підкреслення високого статусу її господаря почалася звичайно ж з головної перлини майбутнього комплексу – невеликого палацу на південному схилі балки – в ході якої вона з пересічної представниці садибної архітектури перетворилася на прекрасного білого лебедя, чий величний образ відбивався в дзеркальній гладі ставка оповитій муаром флори.

Читати далі »

Часи змінюються, корупція залишається

Опубліковано Виктория Шовчко 22-06-2016

Щедрість для загального блага одних часто стає ласим шматочком для особистого збагачення інших – корупція стара як цей світ і війна з нею. А тим більше що у вигляді об’єктного нагляду виступає величезне поле в двісті тридцять моргів (131,1га) родючої орної землі біля села Біла.

Виділена на добру справу шпиталю для утримання бідних і немічних при тернопільській церкви Різдва Христового фундація Василя Костянтина Острозького в 1570 на ці землі підлягала нагляду ради з восьми шанованих громадян міста, які в подяку за ці клопоти звільнялися тим же документом від сплати місцевих податків. Крім того в відання наглядової ради входило так само спостереження за самою Різдвянською церквою і Воздвиженським храмом над ставом.

Читати далі »

Наперсник Геродота

Опубліковано Виктория Шовчко 24-02-2016

У ті давні часи, коли на планеті щосили вирували греко-перські війни, азовське і чорноморське узбережжя були об’єктом пильної уваги дослідників-географів Еллади як нових земель колонізації, яку стримували лише войовничі володарі цих земель – кочові племена скіфів.

Чудова, багата рослинністю і дичиною природа, не дивлячись на небезпеку зустрічі з їхніми володарями, вабили грецьких дослідників все далі і далі в глиб цих загадкових земель. Сам “батько історії” Геродот залишив про свою подорож до Скіфіъ чимало заміток з детальним описом її чудес, одним з яких був священний гай Гілея в низов’ях Борисфена (Дніпра).

Читати далі »

Безглузда пропозиція

Опубліковано Виктория Шовчко 02-02-2016

1913-й рік. Пароплав Одеса – Нікополь, на якому вісімнадцятирічний Лазар Йосипович Вайсбейн (або попросту Льодя) дряпає від кривавої розправи грізного одеського пристава, у якого “був пістолет і шашка, та й росту він був величезного”, за роман з дружиною-красунею представника влади манекенницею Лолою 25 років від роду (хоча спочатку юнак не думав їхати так далеко – йому вистачило б і Херсона, та ангажемент не склався). І випадковий погляд на попутницю, що презирливо зморщилася носик при погляді на нього.

Далі був шлях по вузькоколійці до багатого Олександрівська, кімната в одному з найреспектабельніших дохідних будинків міста та робота в театрі Азамат-Рудзевича. Полум’я пристрасті до одеської італійки згасло з намотаними на колеса паровоза кілометрами, потонуло в бурхливих дніпровських хвилях. Молода душа металася в пошуках нової любові.

Читати далі »

Дві сторони однієї вулиці

Опубліковано Виктория Шовчко 03-11-2015

Тонка в тремтячому світлі вуличних ліхтарів майже не видна ілюзорна грань, яка кам’яною стіною розділяє два діаметрально протилежних світи одного міста. Дрімуча простота невігластва і світоч культурного просвітництва, що йдуть кожен своїм шляхом і за обопільною згодою ніколи не пересікаються. Гапкінштрасе і Піжон-стріт – завжди дві лика однієї вулиці.

З одного боку вир вишукано і модно одягненої публіки в інтелектуальних бесідах про високе, в культурі мови і поведінки якої безпомилково вгадується інтелігенція. Яскраве світло ліхтарів у відблиску начищених туфель і бріолінових зачісках галантних кавалерів, дбайливо супроводжуючих на променад своїх злегка гордовитих дам в легких як туман вечірніх сукнях. Піжон-стріт – еліта і надія майбутнього країни.

Читати далі »

Патріотизм по-королівськи

Опубліковано Виктория Шовчко 19-10-2012

Франц Вільгельм Габсбург-Лотрінген. Що може бути спільного між онуком останнього австрійського імператора та України? Але деколи хитросплетіння долі настільки непередбачувані, що зовсім наганяють в глибоке здивування. Хто б міг подумати, що цей блискучий юнак австро-угорського імператорського прізвища до кінця своїх днів буде вважати себе справжнім патріотом своєї другої батьківщини.

Блискуче майбутнє, яке передбачало народження в сім‘ї Габсбургів – розкіш, спокій і благополуччя. Але у жорстокого рока були свої види на Франца Вельгельма, адже йому судилося народиться на зорі нової епохи, коли похитнулися основи старого світоустрою, поховавши під своїми руїнами цілі імперії, не кажучи вже про сотні тисяч поламаних життів знатних і не дуже, іменитих і зовсім безвісних.

Читати далі »

Двом смертям не бувати?

Опубліковано Виктория Шовчко 11-09-2012

Йому зобов‘язаний посмертною славою Мішка Япончик та інші джентльмени удачі Одеси початку ХХ століття. Це він описав реальну картину життя червонопрапорних бійців Першої кінної армії під командуванням Будьоного. Це його творчість подарувало світові Ільфа і Петрова, Паустовського, Катаєва… І саме його ім‘ям названо шеститисячник на Памірі.

Одеса. Рішельєвська 17. Тут почався шлях всесвітньо відомого Ісаака Еммануїловича Бабеля. Потім був звивистий і тернистий життєвий шлях зі своїми злетами і падіннями, але творча зірка, що породила жорстку, а часом і жорстоку “Кінармію” і романтично-відчайдушні “Одеські оповідання”, якщо зробити знижку на специфіку перших років життя Радянської країни, завжди виступала у всій своїй красі.

Читати далі »

Ціна комфорту

Опубліковано Виктория Шовчко 04-09-2012

До хорошого звикаєш швидко – так говорить народна мудрість. Як наочний приклад – споживацьке ставлення до благ цивілізації в кожному будинку, коли відсутність електрики або гарячої води викликає паніку і праведний гнів у його мешканців. І звичайно більшість міських жителів вже давно забула що таке носити воду в холоднечу з колодязя або зберігати продукти жарким літом, як важко приготувати біля відкритого вогню їжу влітку або забезпечити тепло в будинку взимку. Але ж колись все було зовсім інакше…

Так однією з нагальних проблем на зорі ХХ століття було водопостачання домогосподарств – воду слід було носити або з довколишніх водойм (благо екологічні питання тоді ще не стояли так гостро) або чекати прибуття водовозів, які за окрему платню доставляли цілющу вологу до вашого порогу, проте окрім фінансової та часової сторони цього питання існувала ще проблема її збереження.

Читати далі »

Порятунок людства в польових умовах

Опубліковано Виктория Шовчко 23-08-2012

Біль – страшний ворог і вірний друг. Вона змушує сходити з розуму, розриваючи тіло на частини, і разом з тим дає зрозуміти, що ти ще живий, що ще є надія на одужання.

Біль – це страшна сила, яка робить людину схожою звірова, вбиваючи в ньому все цивілізоване і раціональне. Вона готова вдарити з-під тишка, неждано – в цьому її сила, її могутність.

Читати далі »

Дзвін бажань

Опубліковано Виктория Шовчко 06-08-2012

Він подорожував через пів-Європи. Його голосом оголошувалася доля самого Парижа. Завдяки його дзвону сотні тисяч моряків благополучно повернулися на берег… І ще безліч фактів, напівміфічних, напівлегендарних пов‘язане з його ім‘ям.

Ні, це це зовсім не знаменитий на весь світ політичний діяч або військовий стратег, не видатний магнат або істинний священнослужитель, а всього лише сигнальний дзвін Херсонеської набережної, який надійно зберігає свої таємниці ось уже більше двох століть.

Читати далі »

Колодязь без води

Опубліковано Виктория Шовчко 22-07-2012

Міський колодязь, де вода нестерпно солена, а її кількості не вистачить на забезпечення і однієї сім‘ї – чи це не загадка, вирішення якої хвилює уми, розбурхує уяву навіть сотні століть після його спорудження?

Хто? Навіщо? Чому? Невисокий восьмигранник, що займає одне з найпочесніших місць Кам‘янця на площі Польського ринку біля міської Ратуші і є предмет цих багатостолітніх суперечок і припущень.

Читати далі »

Жартома

Опубліковано Виктория Шовчко 04-05-2012

Перегони, азарт, кураж. Не було б всього цього в Російській імперії, а іподроми продовжили б тягнути своє жалюгідне існування (не дивлячись на появу тоталізатора) коли б не його величність Випадок…

На столичному іподромі при явному фаворита жеребці Перкуні під сідлом професійного жокея-англійця Амброза забіг виграла темна конячка Фаг-о-Балла. Виграшна ставка по купленому на удачу квитку склала аж тисячу триста дев‘ятнадцять рублів.

Читати далі »

Шуми, шуми "Шевченківський гай"

Опубліковано Виктория Шовчко 09-04-2012

Завдяки втручанню ЮНЕСКО повернеться із забуття другий за величиною український музей під відкритим небом – Шевченківський гай. Адже у держави, історію якого зберігають експонати, коштів на їх утримання, як завжди, не вистачає.

Культурну спадщину України готові підтримувати як сусідні держави, історія яких тісно переплетена з вітчизняною, так і інші країни, зовсім не пов‘язані з нею, але які з болем у серці спостерігають за загибеллю унікальних пам‘яток архітектури та побуту. В даному конкретному випадку кошти на відновлення та реставрацію експозиції Шевченківського гаю виділила Норвегія.

Читати далі »

"Чесна" власність

Опубліковано Виктория Шовчко 26-10-2011

Знову музеї, бібліотеки і концертний зал – під відкрите небо, а історію – на звалище.

Адже Хрещатик – всесвітньо відомий центр української столиці. Чим ближче до центру, тим, як водиться, вища ціна – проста арифметика. Отримання ж цілої будівлі на Хрещатику 48а за безцінь у приватну власність — хіба це не межа мрій будь-якого бізнесмена?

Читати далі »

Бій з тінню

Опубліковано Виктория Шовчко 11-10-2011

Нова київська влада посилено робить вигляд, що всі жахи історичної спадщини Києва позаду. Показова боротьба з корумпованими чиновниками, відкриття гучних кримінальних справ,… і тихе закриття цих самих справ після показової галасу в пресі. Влада бореться сама з собою, де бій лише ілюзія.

Та ось тільки результати говорять самі за себе: образ старого Києва блякне день від дня. Варто лише згадати готичний Замок барона на Ярославовому валу та будинок Мурашко по Малій Житомирській. Та хіба мало їх…

Читати далі »

Мертві заради захисту живих

Опубліковано Виктория Шовчко 04-10-2011

Данина предкам, що тебе породили – один з найбільш непорушних канонів будь-якої людської спільноти, будь-якої релігії, будь-якої людини розумної. Але бувають обставини, коли порушуються вікові табу в ім‘я продовження роду, в ім‘я самого життя.

Війна – слово жаху, горя і сліз, перед яким меркнуть будь цивілізовані аргументи. Саме тоді на перший план виступає захист життя, і якщо мертві можуть внести свою лепту, то табу про недоторканність гробниць відступає на другий план, адже покаяння за цей тяжкий гріх спокутується кількістю врятованих живих душ.

Читати далі »

Пан чи пропав?

Опубліковано Виктория Шовчко 03-10-2011

Доля Підгорецького замку висить на волосині. Роботи по його реконструкції законсервовані і коштів на їх відновлення не передбачається.

Але ось з’явилася надія: адміністрація президента України з ініціативи директора Львівської національної галереї мистецтв, якій належить цей унікальний пам’ятник архітектури, розглядає питання про створення на базі палацу урядової резиденції.

Читати далі »

"Король" пішов, хай живе "король"

Опубліковано Виктория Шовчко 22-09-2011

Влада у Києві змінилася, але нічого не змінилося.

Старий Київ знищується з тією ж швидкістю, що і раніше, з тією лише різницею, що дорога столична земля раніше призначалася для одних бізнесменів від влади, а зараз дістанеться іншим.

Читати далі »

Вісім храмів ЮНЕСКО

Опубліковано Виктория Шовчко 20-09-2011

Як ні багата Україна природними і рукотворними пам’ятками, але доля їх надана волі випадку: якимось пощастило більше – і ентузіасти збирають, випрошують і вимолюють кошти на їх реставрацію та утримання, якимось менше – вони старіють під невблаганною рукою Часу і людської жорстокості. А якимось й зовсім пощастило потрапити до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (правда на поточний момент таких об’єктів всього п’ять).

Перелік українських пам’яток нескінченно довгий, от тільки поповнювати свій список міжнародна організація ними не поспішає. Адже, для початку, фінансування претендентів на високе звання Всесвітньої спадщини повинна фінансувати держава, якій вони належить.

Читати далі »

Теребовля археологічна

Опубліковано Виктория Шовчко 14-09-2011

Скільки ж років нашим містам? Археологи шукають відповідь на ці питання, рік від року відсуваючи часові рамки все далі і далі в глибину століть. Так що “вік міста” – поняття досить відносне.

Так останні розкопки в Теребовлі, що проведені в цьому році, збільшили вік поселення відразу на 400 років – в епоху формування Київської Русі – виходячи з аналізу знахідок: житлової споруди з кам’яною піччю, слов’янських керамічних виробів, скіфської холодної зброї.

Читати далі »

Останні дні легенди

Опубліковано Виктория Шовчко 02-09-2011

Український Монмартр доживає свої останні дні, забираючи до історії непередаваний дух Проні Прокіпівни, Голохвастова, Майстра, Маргарити та багатьох багатьох інших героїв, народжених на бруківках Андріївського узвозу. Адже “тимчасове” вигнання творців пензля і стека, пера і паперу на час реконструкції з київського Монмартра на Пейзажну алею загрожує ніколи не закінчиться.

Згідно з новими планами столичної влади, реконструкція Андріївського узвозу, приурочена до Євро-2012, що почнеться 20 вересня цього року зі зміни унікальної бруківки та переробки фасадів, після закінчення футбольного чемпіонату плавно перейде в модернізацію всього зовнішнього вигляду вулиці. І звичайно присутність на цій осучасненій вулиці творчої богеми міська влада визнала недоречною, не дивлячись на їх спільне плідне співіснування протягом століття.

Читати далі »

52 пам'ятника на збереження

Опубліковано Виктория Шовчко 02-07-2011

Місто-пам‘ятник, історичний центр якого налічує не одне тисячоліття, адже поселення на його території існували ще в бронзовому столітті, удостоївся власної чотирирічної державної цільової програми по збереженню культурної спадщини, схваленої Кабінетом міністрів Україні, вартістю дев‘яносто чотири мільйони гривень.

Будемо сподіватися цю радісну подію не затьмарять проблеми недостатнього або несвоєчасного фінансування, бюрократичних перепон та неякісної роботи. Адже саме вони поставили на грань існування деякі не менш цінні культурні об‘єкти Україні.

Читати далі »

День архітектури в Україні

Опубліковано Виктория Шовчко 01-07-2011

Сьогодні свято того що залишили нам попередні покоління в пам‘ять про свої перемоги і поразки, радощі і знегоди, багатство і бідність – пам‘яток архітектури, які пам‘ятають те, що давно забули нащадки.

Засноване з ініціативи архітекторів та містобудівників в 1995 році це свято мало привернути увагу до проблем архітектурних об‘єктів як сучасної споруди, так тої, що налічує не одне тисячоліття, але видно крім вручення урядових премій кращим представникам цієї галузі результату не досягнуло.

Читати далі »

Софія вмирає

Опубліковано Виктория Шовчко 02-06-2011

Перший український пам‘ятник включений до списку пам‘яток світової спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор у Києві, який пережив на своєму 900-літньому віку не мало бур і негод, твердою рукою сучасних київських чиновників легко списаний з рахунків.

Саме завдяки їм буферна зона навколо пам‘ятника слов‘янського зодчества була хаотично забудована, що призвело до підняття грунтових вод під собором, де від вологості і осідання вже почали руйнуватися фрески початку ХІ століття.

Читати далі »

Золотий прототип

Опубліковано Виктория Шовчко 19-05-2011

Символ Християнської Київської Русі, яким пишався стольний град Київ – Золоті ворота , які, за описом сучасників, змагалися пишністю зі своїм прототипом в Царгороді – колисці християнства. Зі своїми позолоченими стулками, прикрашеними дорогоцінними каменями, і храмом Благовіщення, критим сухозлітним золотом, вони часом затьмарювали світло сонця.

Ось тільки константинопольські Тріумфальні ворота спочатку були не зовсім християнським символом. Зведені після перенесення столиці Римської імперії Костянтином І Великим у Візантій (пізніше отримало ім‘я свого засновника) близько 330 року, вони являли собою трипрольотну арочну конструкцію увінчану двома вежами. Прикрасами ж Золотих воріт, облицьованих мармуром, служили статуї і барельєфи язичницьких божеств (голова Медузи Горгони і зараз зберігається в Стамбульському музеї), а очолювала – шестиметрова статуя Фортуни (богині долі).

Читати далі »

Нові жертви євро 2012

Опубліковано Виктория Шовчко 10-05-2011

Однозначно в Україну уболівальників футболу більше, ніж цінителів культури, у всякому разі нинішнє керівництво країни до останніх не відноситься вже точно!

Адже заради одноразового проведення цього заходу знищуються пам‘ятники, величезні суми грошей витрачаються на одноразові готелі, які після будуть стояти порожні, кошти місцевих бюджетів перенаправляються в пов‘язані з євро напрямки на шкоду соціальним програмам.

Читати далі »

Київ б'є свої рекорди

Опубліковано Виктория Шовчко 19-04-2011

І знову Київ.

Як же місту не пощастило бути столицею в такій країні, де гроші важливіше культури, за таких керівників, у яких своя кишеня завжди ближче. Чомусь міжнародної організації ЮНЕСКО українські пам‘ятники ближче, ніж вітчизняним народним обранцям.

Читати далі »

Пирогово повертається

Опубліковано Виктория Шовчко 13-04-2011

Вся Україна в мініатюрі з її вільними вітрами над безкраїм простором степів і лук, дурманним запахів квітучих вишень і ароматом стиглих яблук, золотом полів і синню небозводу втілена в маленькому шматочку села Пирогово , нині Голосіївського району Києва – непередаваний коктейль часу і архітектури застиглих десь між XV століттям і ХХІ століттям.

Цей унікальний архітектурно-історичний заповідник під відкритим, позбавлений значної частини (близько 100 га) своїх володінь в 2007 році, знову набуде свою історично сформовану цілісність згідно з рішенням Господарського суду Києва від 11 квітня нинішнього року.

Читати далі »

Києву закон не писаний

Опубліковано Виктория Шовчко 11-04-2011

Черговий злочин проти історії в Києві – знесено пам‘ятник архітектури початку ХХ століття особняк Олени Загорській по Мельникова 51. У столиці залишилося зовсім вже невелика кількість будівель зі столітньою історією, і втрата одного з них – тяжка втрата для міста.

Відчужену ще у 2009 році ділянку разом з пам‘ятником архітектури надано для потреб посольства Казахстану, ось тільки незрозуміло чому на догоду іноземним дипломатам знищується українська історія? Невже дипмісія не могла розташуватися у відреставрованому особняку, замість того щоб на його місці споруджувати чергового “сучасного монстра”, якого навіть архітектурним об‘єктом назвати язик не повертається.

Читати далі »