храми

Бані в Святих горах

Опубліковано Виктория Шовчко 22-10-2017

Здається, вони існували завжди – білі гори-велетні над бистроногою річкою, загублені в гущавині високого лісу, в далені від чужого, недоброго ока. Острів порятунку від суєти буття. За перказами перші святі люди прийшли сюди ще в на зорі християнської України, хоча офіційно історія зберігає їх ім’я лише з 1549 року, коли зачарований крейдяними відрогами їх, під ім’ям Святих гір, описав у своїх мандрівних записках барон Зигмунд Герберштайн.

В перших документах Успенської обителі від 1624 року колишня назва місцевості підтверджується, хоча селища як такого ще не існувало, і навіть всі монастирські будівлі до кінця XVII століття фактично перебували всередині гори, високо над земною твердю. Зате в середини XVIII століття навпроти комплексу на лівому березі, поруч з озером з’являється Банна слобода, в якій жили 92 людини.

Читати далі »

Від Божого лику до імпресії

Опубліковано Виктория Шовчко 18-09-2017

Київ кінця XIX століття. Художня майстерня іконопису батька. Школа малювання дядька – Миколи Мурашка. Ще учнем посильна участь у розписі Володимирського собору і Кирилівської церкви поруч з визнаними метрами Васнецовим, Врубелем, Нестеровим. Здавалося його шлях в живопису зумовлений класичною освітою і церковними канонами. Але не судилося…

Неординарний талант Олександр Мурашко шукав свого виходу в чомусь іншому, серце юнака кликало його туди, де вир сміливих ідей і нового бачення вільний від умовностей – Вище художнє училище при Петербурзькій академії мистецтв і клас знаменитого Іллі Рєпіна стали першою сходинкою до його розкриття.

Читати далі »

П'ять хвилин до порятунку

Опубліковано Виктория Шовчко 15-09-2017

Правда це, чи лише красива легенда, якими так славиться Львів, тепер вже ніхто і не скаже напевно, адже було це, як кажуть, в ті далекі часи, коли одне з найстародавніших міст України було ще дуже молодим і лише почало відраховувати перші століття свого існування…

Коли в середині XV століття перші брати-бернардинці постукали в Галицьку браму і отримали милістю Анджея Одровонжа свій, нехай на перших порах і дерев’яний, оплот, ніхто з місцевих обивателів з числа їх релігійних шанувальників і супротивників не міг передбачити, що це сама милосердна доля стукається в їх життя – монастирські стіни із зовнішнього боку львівського оборонного периметру стали тим додатковим бар’єром, який не завжди вдавалося подолати ворогам на шляху до серця Галичини.

Читати далі »

Воїни в чорному

Опубліковано Виктория Шовчко 21-06-2017

З яких би далей вони не прийшли (на цей рахунок є три побычнодоведених історії), щоб досягти крейдяних гір на березі швидкоплинної річки серед густого лісу їм знадобилося не тільки християнське смирення і витримка, але і не дужа здатність тримати удар від ворогів земних і випробувань небесних. Що вже казати про титанічну працю будівництва на практично прямовисній скелі печерного монастиря.

Тому очікувати від загартованих життєвими випробуваннями жителів Святих Гір, що хоч і прийняли чернечі обітниці, покірності і непротивлення для будь-яких зазіхачів на їх розмірений, віддалений від мирської суєти уклад було великою помилкою – той хто зміг прорити в стрімких схилах на величезній висоті розгалужену мережу багатокілометрових тунелів, створивши ціле місто, чиїми працями на крейдяних відрогах з’явилися диво-храми схожі на ластівчині гнізда, у кого вистачало сил щодня піднімати на двохсотсаженеву височинь нескінченну кількість дубових бочок з цілющою вологою з Дінця просто не міг здатися без бою.

Читати далі »

Дивний дар небес

Опубліковано Виктория Шовчко 08-05-2017

Прославлена легенда української землі, яка з’явилася насвіт в містичної серпанку і розчинилася десь у небутті, коли покладена на неї висока місія була виконана до кінця. Ім’я її – Озерянська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці.

Її дивне явлення світові було зобов’язане енергії і завзятості одного слобожанського селянина, який не покладаючи рук тяжко працював, щоб в його домі панували добробут та радість. Одного разу, як свідчать перекази, невтомно заготовлюючи сіно на зиму він запрацювався до пізнього вечора, що й не помітив як стало нічого не видно. Раптом його вірна коса на щось напоролася і почувся жіночий стогін. Яке ж було здивування чоловіка, коли в тьмяному місячному світлі він підняв з трави перерубаний їм на дві половинки лик Богородиці.

Читати далі »

Злети і падіння Василя Масловича

Опубліковано Виктория Шовчко 03-05-2017

Поява довгоочікуваного спадкоємця в сім’ї лікаря Чернігівського полку Григорія Масловича після смерті двох його братів в дитинстві, здавалося б, обіцяло хрещеному Василем новонародженому безхмарне майбутнє і зумовлену кар’єру по військово-медичної частини. Але підступна доля на щастя або на біду сплутала всі карти, коли його батько був переведений на службу до Сибіру, а матір з дитиною лишилася в теплому українському кліматі. Хлопчині тоді не виповнилося й року.

Через деякий час обдурена довгою відсутністю звісток від чоловіка і неправдивим повідомленням про його смерть Терезія Маслович (уроджена Хайновська) знову виходить заміж за поручика Лукашевича. Розкрита обман, розлучення, втеча з Кам’янця-Подільського та пошуки порятунку у колишнього однополчанина Григорія Масловича, Іони Миколайовича Познанського.

Читати далі »

Печаль і помста Курязької пустелі

Опубліковано Виктория Шовчко 19-04-2017

Стародавня монастирська пустель, якій століттями не щастило з настоятелями, але численні заможні покровителі не давали зникнути всує, була похована прийшлими на хвилі кривавого перевороту 1917-го бездушними нелюдами «від народу», коли обласкані словом ревної молитви стіни та відданої любові місцевих жителів стали майданчиком для виправлення малолітніх злочинців та соціальних експериментів по їхній адаптації до суспільства в 1920-х.

Тоді в запалі атеїстичного божевілля комуністи знищували все мало-мальськи пов’язане з будь-яким нагадуванням про вищу відплату за їх численні криваві гріхи, наче знищивши храм вони могли позбутися провини в надії, що Бог про все забуде. Так на сотні стародавніх і не дуже, унікальних і звичайних святинь просто зникли з лиця землі, а інші, так як і головний Курязький храм Преображення Господнього, позбулися всієї своєї колишньої величі і сім десятиліть животіли на узбіччі історії.

Читати далі »

Праведники в безбожній країні

Опубліковано Виктория Шовчко 08-04-2017

Країна червоних рад застрягла в брежнєвському застої; войовничий комунізм став для неї основною релігією, а атеїзм – новою вірою. До української волі ще довгих два десятиліття. Але справжня людина в усі часи залишається людиною, не дивлячись на всю мішуру навколишнього суєти і гучні закличні промови тимчасових правителів…

Коли в 1970-ому на чолі виробничого управління водопровідного господарства «Дінець» став Михайло Васильович Ніколаєнко, у древньої святині, що століттями зберігала душу Кочетка і вже п’ятдесят років покинута животіла на задвірках історії, з’явилася надія на відродження в кращих традиціях християнської віри. Адже у нового керівника окрім комуністичного партквитка ще була душа, яка плакала, побачивши жахливість стану унікального храму ікони Володимирської Божої Матері.

Читати далі »

Чудо в обмін на обітниці

Опубліковано Виктория Шовчко 23-03-2017

Стародавній монастир на вершині високого пагорба, від підніжжя якого спливають за горизонт безкраї слобожанські простори. Тут повітря чисте і прямий зв’язок з Богом – лише руку простягни, щоб дотягнуться до небес. А внизу, граючи з теплими сонячними променями в хованки, перекочують свої хвилі кришталево чисті води Дінця, щоб пробігши не одну сотню кілометрів стати Азовським морем.

Так що не дивно, що ще на зорі заселення цих просторів саме в цьому затишному кутку з’явилася обитель тих, хто тікав від мирської суєти до творчої мудрості цього світу через віру і покаяння – Богородичина пустинь. Тернистий шлях її літописної історії перервався вже через кілька десятиліть після заснування, але мабуть чернечі молитви до Всевишнього були настільки сильні, що він вирішив дати братії другий шанс…

Читати далі »

Українська біль єврейського Острога

Опубліковано Виктория Шовчко 19-02-2017

Покоління мирного єврейського народу вважали український Осторог своєю батьківщиною. Вони вільно народжувалися, жили і вмирали на цій землі, поки руїни Речі Посполитій не поховали під своїми уламками мирний сон синів Ізраїлевих. Новою господинею волинських земель стає східна імперія двоголового орла: відразу ж були введені лінії осілості та закрита друкарня в 1832 році, що все ж не завадило місцевій діаспорі розвиватися і надалі, досягнувши в середині XIX століття чисельності понад одинадцять тисяч.

Перша світова війна і прихід в Росії до влади режиму червоного терору на коротку міжвоєнну мить повернули єврейському народові промінь свободи під прапором Польської республіки, зробивши домінуючим голосом у 62% від загальної кількості жителів міста на березі Вілії при наявності одинадцяти синагог, талмуд-Торри, гімназії, восьми хедерів і трьох власних банків.

Читати далі »

Прокляття і спокута Тайкур

Опубліковано Виктория Шовчко 06-02-2017

В одвічній як світ боротьбі добра зі злом в усі віки були свої переможці і переможені. Долею перших був порятунок заблукалих душ, а других – спасіння для вічності через випробування небесного покарання, народжуючи легенди та віру в дива.

Середньовічне галасливе та метушливе місто Тайкури в глибинці Волинської землі. Його господарі з роду Кірдеев з друзями привітні, з ворогами – грізні, але до войовничих татарам в них особливе трепетно-шанобливі відношення… Так той ідилії судилося тривати рівно доти , доки в місті і не з’явився обоз з скринями повними злата і дорогоцінних прикрас чи то зібраними як данина, то чи отриманими в якості хабара одним турецьким мурзою.

Читати далі »

Безмовний Ісус

Опубліковано Виктория Шовчко 24-01-2017

Вже напевно талановитий живописець, малюючи на замовлення князів Сангушків на початку XVIII століття ікону святого Стефана для їх палацу в Славуті, і не здогадувався яка незвичайна доля уготована його творінню і скільки випробувань випаде на його долю, перш ніж він стане справжньою реліквією, яку будуть боготворити за послання небес, за нез’ясованість дива, за унікальність сюжету.

За яких таких причин в XIX столітті полотно загрунтували наново і зобразили Спасителя історія замовчує, але на порозі Першої світової саме з ликом Христа ікона прикрашала палац Романа Даміана, коли 19 жовтня 1917-го збожеволілі від вседозволеності і запаху крові російські солдати 264 запасного полку підбурювані більшовицькими комісарами увірвалися до княжої резиденції в пошуках легкої і багатої здобичі.

Читати далі »

Боже чудо для іудейської громади

Опубліковано Виктория Шовчко 23-01-2017

1792 рік. Московія як завжди зайнятий своєю улюбленою державною справою – вбивством своїх підданих на черговий східноєвропейської війні заради задоволення своїх амбіцій під прикриттям горезвісного «відновлення історичної справедливості», а простіше кажучи захопленні чужих земель, до яких вона ніколи не мала відношення. Тим більше ситуація підходяща – Річ Посполита вже пережила два розділи федерації і значно ослаблена в військово-економічній сфері.

Улюблене заняття росіян – нападати на слабких. Як бувало не раз жертвами їх атак ставало місцеве мирне населення, а зовсім не військові загони їх захищаючі. Самодурство, як відмінна риса всіх рівнів російського керівництва і їх підопічних, в усі часи з легкістю замінювало московитам рекогносцировку, розвідку та планування, а результат досягався лише чисельністю трупів їх солдатів.

Читати далі »

Жертва великодніх пристрастей

Опубліковано Виктория Шовчко 22-12-2016

Могутній і найзаможніший рід затятих поборників православної церкви, яким зобов’язана своїм існуванням незліченна кількість каплиць, храмів та монастирів волинської землі як єдиний порятунок і розрада серед жорстокості і несправедливості цього світу з його нескінченними війнами і стражданнями. Князі Острозькі.

Чим прогнівили вони небеса, що Всевишній припинив їх рід по чоловічій лінії і віддав владу в руки Ганні (в католицтві Алоїзі) Ходкевич, що зрадила вірі пращурів – невідомо. Позиції православ’я на підконтрольних Острозьким землях після того сильно похитнулися – в боротьбу за уми і серця за підтримки можновладців вступили численні римські ордени, серед яких єзуїти грали головну роль. Грецька віра вийшла з моди і стала релігією черні. І хоча поступово пристрасті розпалювалися, конфлікт все ж не виходив з економіко-політичної площині.

Читати далі »

Українська столиця моди

Опубліковано Виктория Шовчко 14-11-2016

Затяжний запаморочливий роман як солодке тягуче вино дурманячий голову все більше і більше затягував в свої заборонені і від того ще більш привабливіші золоті сіті її – палку польську аристократку з роду Ржевуйських – і предмет її зітхань – французького письменника, який пізнав смак першого приголомшливого успіху книги «Психологія шлюбу».

Законний чоловік на дев’ятнадцять років її старше і великі маєтки в Житомирському повіті Волинської губернії на одній чаші вагов і молодий талановитий іноземний літератор без гроша за душею – на інший – не легкий вибір для молодої красуні Евеліни Ганської. Потім все ж нею будуть написані два анонімних листи з різницею в півроку під інтригуючим псевдонімом «Іноземка», після яких відбудеться їхня перша доленосна зустріч у швейцарському Невшателі в 1833-ому.

Читати далі »

Спокутуюча і облагороджуюча праця

Опубліковано Виктория Шовчко 27-07-2016

В ті часи коли сила віри безмежно володарювала над розумом і серцями обивателів, а всі хвороби і недуги могли зціляться лише силою молитви, в процвітаючий столиці Галичини один за одним з’являлися храми всіх релігій і конфесій, на запрошення міського старости Станіслава Мнішека з благословення архієпископа львівського Яна Прохницького з Перемишля прибутку батьки-реформатори.

Тим більше, що всі умови для щасливого облаштування на новому місці у святих отців були в повному розпорядженні: і підтримка адміністративної та церковної влади, і кошти на будівництво храму, і земельна ділянка під захистом могутніх стін Високого замку. Але ось в останньому-то і полягала величезна проблема…

Читати далі »

Святий грішник

Опубліковано Виктория Шовчко 12-07-2016

Мирний початок ХХ століття і тихі вулички повітового Житомира обіцяли недавньому випускникові столичної католицької духовної академії Анджею Федуковичу спокійне життя у служінні Всевишньому в стінах величного кафедрального собору святої Софії, куди він був призначений віце-деканом.

Заможний прихід, силами якого поряд з храмом незабаром з’явився витончений представник ренесансу будівлі консисторії, безмірна довіра городян не залежно від їх релігійної приналежності і головна ікона костелу – прекрасний образ Страдженої Божої Матері пензля самого Рафаеля перетворили життя ксьонза в справжній рай на землі. Але Перша світова війна, більшовицький переворот 1917 року і громадянське протистояння в одну мить перевернув його долю разом з мільйонами інших…

Читати далі »

Від руйнування до творення

Опубліковано Виктория Шовчко 19-06-2016

Неспокійний сімнадцяте сторіччя, коли спустошливі набіги татар раз по раз розоряли бердичівські землі переповнили чашу терпіння їхнього господаря Яна Тишкевича, стало переломним у долі міста на березі річки Гнилоп’ять, коли войовнича душа його сутності була віддана в руки творців.

А почалося все з походу Януша на чолі зібраного ним же війська проти татар в 1627 році. Та тільки результат виявився для ватажка добре озброєних і мотивованих польських загонів більш ніж несподіваним: атака нападників кочівниками не тільки була відбита, а відступаючі війська розгромлено, а й їх полководець потрапив в полон.

Читати далі »

Вища справедливість

Опубліковано Виктория Шовчко 30-03-2016

Довгоочікувана християнська святиня в центрі кільця п’ятнадцяти могильних курганів язичницьких правителів, яка пройшла разом з селом Кінські Роздори десятиліття російського кріпосного панування, розпад імперії, важкі дні Першої світової, смуту громадянської війни…, щоб бути опорою войовничого духу його жителів в будь-якій ситуації, при будь-яких політичних режимах.

Потім будуть довгі роки протиборства з загальним атеїзмом радянської держави, в якому удача, як маятник, то відвертатиметься від Свято-Преображенської церкви (закриття парафії в 1929 і 1961 роках), то знову являтиме свій світлий лик: повторне відкриття, проведення богослужінь в післявоєнні роки, збереження храмової будівлі…

Читати далі »

Купівля паперу і дров для зігріву

Опубліковано Виктория Шовчко 15-02-2016

Одвічна російська “подяка” батогом і в’язницею всім непокірним, незважаючи на чини, заслуги і звання… Найстрашніший сон імперців на чолі з царем Петром – незламний український дух… І полковник Данило Апостол як один із підписантів Коломацьких петицій від 1723 року із проханням про повернення державних прав України. Покарання не змусило себе чекати – два роки (аж до смерті тирана) в’язнем в Петропавлівській фортеці і рік під арештом в Петербурзі.

Але роки ув’язнення не змогли зламати козацьку волю, і прохання від новообраного гетьмана Данила Апостола з проханням про відновлення дії Березневих статей 1654 року, лягло перед Петром II в день його коронації. Ось тільки російський уряд як завжди при своїй слабкості на міжнародній арені (над країною нависла реальна загроза нової війни з Туреччиною) посилив внутрішню політику і значно утиснув автономію і право на самовизначення Лівобережної України.

Читати далі »

Біблія в камені

Опубліковано Виктория Шовчко 12-02-2016

Білосніжна перлина в самому серці стародавнього міста Лева, крізь стіни якої як живі проступають біблійні сюжети вирізані рукою майстра з непоступливого каменю. Ними захоплено ходять милуватися жителі всієї округи від малого до старого, створюючи перед каплицею справжнісіньке стовпотворіння. Ось тільки, незважаючи на давнє закінчення блискуче виконаної роботи і народне визнання, стоїть вона замкнена на всі замки – немає благословення від католицької церкви у велике життя.

А вся справа в тому, що витончена майбутня родова усипальня Боїмів прибудована до Латинського кафедрального собору, як свідчать чутки, викликала люту заздрість у католицького єпископа, який будував тут же каплицю для себе, та тільки кошти йому не дозволяли змагатися з шедевром архітектурного зодчества у південно-східної стіни. Ось і вирішив його католицьке преосвященство відтягнути час тріумфу суперника будь-якими доступними засобами, з яких в його розпорядженні було лише здійснення обряду освячення храму.

Читати далі »

Два лікаря - дві долі

Опубліковано Виктория Шовчко 15-10-2015

Один мав свій талант від Бога і лікував стражденних захованими в травах дарами землі, інший – займався пошуком філософського каменю й хімічними дослідами з експериментами на хворих. Одному допомагали сили небесні, інший впав у безодню чорної магії. Один не брав і шеляга за свої праці, інший – жив грошима і славою княжего лікаря.

Ім’я першого — Агапіт Печерський, і був він одним із перших монахів Києво-Печерської лаври, який прийняв постриг з рук ігумена Антонія. Його земна оболонка і нині покоїться в ближніх печерах монастиря під іконою з лаконічною епітафією “Агапіт – лікар безмездний”. Згідно відомостям Києво-Печерського патерика він без заклику приходив до важко хворих з внутрішніми хворобами і зціляв їх трав’яними зіллям і молитвами. Жив аскет в печерах і не брав за свою працю жодної винагороди.

Читати далі »

Острів священного вогню

Опубліковано Виктория Шовчко 08-10-2015

Холодні зимові ночі безкрайнього українського степу, де пустун-вітер кружляє в дикому танці все живе, поки сама душа не починає тремтіти від холоду. Люди, котрі ховаються від його скаженого танку в жалюгідних притулках виритих на схилах пагорбів. Темнота і холод, коли тільки серце і залишається гарячим. Все це – похмурий час до пізнання благодатного таїнства вогню.

Досі в народі ходить легенда, що вогонь розійшовся по світу саме з Хортиці. Адже кажуть, що колись давним-давно з небес в вершину одного з її пагорбів у самому серці острова вдарила вогненна стріла як відповідь на ревні молитви до бога Сонця про порятунок від лютої смерті одного з племен, що знайшли тут притулок від ворогів серед багатих рибою і дичиною, приголублених швидкими водами Дніпра, перемежованого балками узгір’я.

Читати далі »

Зберігач кам'янецької душі

Опубліковано Виктория Шовчко 08-09-2015

Сила древньої твердині, що охороняє місто у річковій петлі Смотрича, споконвіку охоронялася його храмами і живилась вірою його жителів. Так були а Кам’янці і костели, і кірхи, і синагоги. Але головною святинею-оберегом все ж вважалася дерев’яна замкова православна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, споруджена ще в 1362 році за Коріятовичів на честь визволення цих земель від татаро-монгольського ярма.

Кажуть, що саме цьому храму судилося стати усипальницею двох із них – литовських князів Олександра та Юрія, які своїм переходом у православ’я зміцнили духовну силу кам’янецької фортеці, що роками зберігала її від посягання ненажерливих загарбників.

Читати далі »

Львівський Чорний дол

Опубліковано Виктория Шовчко 07-09-2015

Трівожливі часи татарських набігів, що смерчем змітали на своєму шляху все живе і не живе, після яких залишалися лише випалена полита кров’ю земля та тисячі покалічених життів. Сотні років життя українського народу з чорним серпанком загрози навали зі сходу на горизонті…

1695 рік і нові полчища бусурман на підступах до східного оплоту польського королівства. У всіх церквах Львова б’ють набат, чуються тисячі ревних закликів до Всевишнього як останньої надії на порятунок. Не була винятком і церква на північно-західній околиці міста, що зібрала під своє крило всіх своїх безпомічних парафіян. Але гарячі молитви не допомогли, і в самий розпал служби в її стіни увірвалися незліченні полчища кочівників жадаючих наживи і крові.

Читати далі »

Підземні таємниці Кам'янця

Опубліковано Виктория Шовчко 02-09-2015

Приховані від людських очей під кам’яними склепіннями в товщі земній ходи були одним з головних фортифікаційних споруд будь-якого середньовічного міста, від яких часом залежали не тільки військова удача, а й тисячі життів мирних городян. У їхньому роззявленій чорнотій утробі народжувалися таємні змови, замишлялися великі злодійства, а іноді вирішувалися долі цілих держав.

Кам’янець-Подільський, не дивлячись на своє самою природою створене унікальне укріплене місце розташування в петлі Смотрича під надійним захистом стрімких скель Подільських Товтр, проте мало відрізнявся від загальноєвропейської практики спорудження міст. Недра плато його старої частини суцільно поцятковані сотнями великих і маленьких тунелів розташованих практично на трьох підземних рівнях, хоча історія і зберігає відомості на межі вигадки і правди лише про більш значущі з них.

Читати далі »

Вкрадена слава

Опубліковано Виктория Шовчко 20-08-2015

Задовго до жахливих десятиліть червоного терору з його мільйонами безвинно закатованих у шаленому бажанні наживи будь-якою ціною… У ті часи, коли сильну державу неможливо було уявити без релігійної складової, яку через сторіччя в пориві атеїстичного завзяття з коренем виривали з народу смертями служителів культу адепти країни рад… на пізналі мир галицькі землі на початку XVIII століть вперше ступила нога комуністів.

Ось тільки це були не ті божевільні фанатики, котрі граючись блюзнірськи руйнували все на своєму шляху від безмовних архітектурних свідків минулого і зберігачів вселенської мудрості на сторінках паперових фоліантів до людських доль і поколінь народжених під зіркою волелюбних націй. Творення, самозречення і життя на славу Господа були девізом тих, хто взявся за опіку замкового костелу Бережан, що вже почав руйнуватися.

Читати далі »

Артерії середньовіччя

Опубліковано Виктория Шовчко 07-10-2014

Війни, набіги, міжусобні війни як невід’ємні складові повсякденності середньовіччя ставила питання безпеки одним з перших на порядку денному при будівництві суспільно важливих споруд культового чи оборонної призначення та житлових приміщень. Так під містами народжувалися їх примарні двійники, загублені в сутінках підземелля зі своїми вулицями, будинками, складами і навіть каплицями.

Минули сторіччя, по землі Європи прокотився руйнівний смерч двох світових воєн ХХ століття, але сліди таємного середньовічного кременецького життя ні-ні та й нагадають про себе: то невгамовне студентське братство, досліджуючи потаємні куточки рідної Альма-матер, наткнеться на величезні кімнати, що розташовувалися орієнтовно під площею між собором і ліцеєм (1887); то відновні роботи принесуть районному відділенню МВС головний біль у вигляді тіл несподівано виявлених прямо перед центральним входом до його будівлі (1960-ті); то в ході будівельних робіт по спорудженню розважального закладу (де нині розташовується лютеранська церква) екскаватор (1970-ті) або кінь в районі автобусної стоянки поруч з замком (1991) проваляться крізь землю; то газівники зіткнуться з несподіваною перешкодою при виконанні робіт на вулиці Базарній (1999).

Читати далі »

Могутність віри

Опубліковано Виктория Шовчко 05-08-2014

Літо 1673 року. Невизнані сеймом умови Бучацького мирного договору. І черговий виток польсько-турецької війни за володіння землями Правобережної України, в згарище якої палають міста та села Речі Посполитої. Простори полів і степів залиті кров’ю полеглих захисників рідної землі. Смерч турецького війська руйнує все на своєму шляху, не шкодуючи ні старих, ні малих.

Тернопіль, як і багато століть поспіль, в якості одного з прикордонних форпостів Польського королівства знову потрапляє під потужний удар османського війська. А ні могутня велич міських стін, ні глибокі води озера, ні відчайдушний опір городян не можуть зломить натиску безжального ворога. Порятунку немає, і залишається лише одна надія на чудо…

Читати далі »

Чудові діяння Богоматері

Опубліковано Виктория Шовчко 25-03-2013

Півострів з його оксамитовим покривалом яйли, сталевими піками гір і прозорою блакиттю набігаючих на берег хвиль з білими баранчиками на гребені повинен був стати раєм на землі, а ведений рукою злої долі на століття перетворився на арену воєн, поневолення, зрадництва в боротьбі за благодатний край.

Релігійні ж вірування, як основний стимул для підпорядкування та управління народами, широко використовувався з давніх часів, щоб досягти намічених государями цілей і обгрунтувати утиски інших народів. Крим же став мініатюрним відокремленим загубленим в чорноморських водах майданчиком, де роками розігрувалися сцени військових і політичних битв з релігійним підтекстом. Тому тим чи іншим подіям, пов‘язаним з віруваннями надавався майже містичний зміст, а реальний ворог перетворювався на міфічне уподібнення, щоб жити у віках.

Читати далі »

Під ім'ям айви

Опубліковано Виктория Шовчко 11-11-2012

Релігійні настрої іноді заводять людську фантазію настільки далеко, що лише володіючи понад креативним розумом можна відстежити ланцюг хитросплетінь її висновків та вчинків. Хоча не будь їх, людство втратило б, а вірніше ніколи не побачило б, незліченної кількості храмових пам’яток архітектури, які й понині служать кращою прикрасою грішної планети під назвою Земля.

Так вірменська діаспора Львова напевно так і залишилася б без однієї з найпрекрасніших своїх складових – кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії, якби не релігійні сподівання і помисли одного з її парафіян – Юрія Івашковича, який мав славу найбагатшого купця міста того часу.

Читати далі »

Маленька, але велика хитрість

Опубліковано Виктория Шовчко 05-10-2012

Хранителі віри завжди ревно ставляться до честі своєї твердині. Суперництво між храмами за красою, за масштабами, за часів існування та кількістю чудових діянь можно порівняти лише з конкурсом краси, коли лише ім‘я найдостойнішою не сходить з вуст, а всі віце… швидко стираються з пам‘яті.

Для архітектора ж, як для будь-якого батька, його дітище – найкраще і прекрасне, і кожна риска з такою любов‘ю відмальована у тиші темних ночей його гідна найвищої нагороди і похвали. Але життя бере своє і в гру вступають якісь меркантильні чи етичні питання… Ось і доводиться автору всіма правдами і неправдами рятувати життя свого творіння.

Читати далі »

Лише духом святим живлючи

Опубліковано Виктория Шовчко 26-09-2012

Вересень 1999 року. Тисяча сто річний ювілей Полтави. Урочисте освячення пам‘ятного каменю на честь початку відновлення Свято-Успенсого кафедрального собору на лобному місці. Найвищі гості – патріарх Філарет та президент України Леонід Кучма.

Здавалося б долю благословенного на найвищому рівні проекту повинна була встелити червона доріжка: створено комітет із представників вищої ієрархії міста (керуюче ланка Полтавського технічного університету, головний міський архітектор, вищі сановники духовенства), розроблено проект, 3 квітня 2000 генеральним підрядником “ПМК-64 “ розпочато роботи з розчищення, в серпні було освячено перший зовнішній камінь, а 20 січня 2001 року – повністю закінчено цокольний поверх…

Читати далі »

І раб, і цар

Опубліковано Виктория Шовчко 25-09-2012

Одіозна фігура, яка піднялася з холопів і, впиваючись безмежністю своєї влади, впала з самої вершини на дно прірви. За велику любов йому дарували новий чин, а за нелюбов – забили батогами на смерть – Брюховецький Іван Мартинович.

Починаючи життя слугою великого гетьмана – Богдана Хмельницького – він завоював любов недовірливого війська Запорізького, де лише мужність, самовідданість, відданість товаришам і козачим ідеалам могли підняти серед інших. Здобувши лаври на ратному терені, Брюховецький отримав посаду кошового отамана (виборна посада), а пізніше – і спеціально для нього засновану посаду кошового гетьмана.

Читати далі »

Любов довжиною в життя

Опубліковано Виктория Шовчко 19-09-2012

Імператор Австрійський, король Угорщини, король Богемії – чи це не вагома підстава для того, щоб прожити щасливе життя в оточенні любові і поваги? Але немов у насмішку його життя – черга втрат і розчарувань, однією з найбільш всеосяжних і трагічних – втрата коханої дружини з гірким присмаком власної провини. Втрата, крапку в якій поставив фатальний постріл 10 вересня 1898 року, що обірвав її життя. Чи це був лише початок?

Дитя життя, дитя світла, дитя енергії – Сіссі (Єлизавета Баварська). Це їй судилося стати улюбленою, але далекою дружиною останнього короля Ломбардо-Венеції. Звичайно Франц Йосиф I не жив відлюдником – була черга коханок, позашлюбних дітей… Рідкісні візити дружини (їх загальна протяжність не перевищувала двох місяців на рік), яка втекла на тимчасовий відпочинок, що розтягнувся до кінця її днів, від тиранії свекрові і придворної публічності у двадцять три роки були лише ковтком минулого і втраченого щастя для вінценосного чоловіка.

Читати далі »

Де ступала нога Богоматері

Опубліковано Виктория Шовчко 30-07-2012

І відкрилися небеса. І опустився на землю вогненний стовп. І з‘явилася у вогні тому Божа матір. Голову її вінчала золота корона, а права рука тримала скіпетр – саме так згідно легенди було явлено знамення святості Почаеської гори.

А починалося все з жаху і страху, що накрили Русь воронячими крилами, коли незліченні орди Батия в ході Західного походу 1237 – 1242 років захопили стольний град Київ, а народ православний поставили на коліна. Розгром, сльози, безчестя, зганьблені святині – данина заплачена невблаганному ворогові, який налітав, немов ураганний вітер, на своїх конях з кривою шаблею в руці.

Читати далі »

Кому стіна, кому почесне місце під храмом

Опубліковано Виктория Шовчко 28-03-2012

Покоїться в храмових стінах – чи це не велика честь, якої удостоювалися лише самі знатні й імениті громадяни міста, що мали незаперечні заслуги перед церквою?

У загальній складності при розкопках на території Свято-Успенського собору Полтави було виявлено дев‘яносто індивідуальних та колективних поховань, а також сім кам‘яних склепів. Згідно з дослідженнями почесні громадяни були поховані безпосередньо під храмом, а священнослужителі його – навколо своєї обителі.

Читати далі »

Три мішечка від Миколи

Опубліковано Виктория Шовчко 16-12-2011

Свята Києво-Печерська Лавра відчинила свої двері для дітвори – з 15 по 19 грудня святий Миколай через своїх посланців на землі приймає заявки на здійснення бажань (десять щасливчиків отримувати їх вже 19 числа). Крім того 16 та 19 грудня о 15-00, а 17 і 18 – 12-00 молоді відвідувачі ярмарку “Три мішечки від Миколая” зможуть взяти участь у підготовці подарунків для пернатих братів наших менших – відбудуться майстер-класи з виготовлення годівниць для пташок.

А на Соборній площі запалила свої вогні Новорічна ялинка, внісши елемент свята в сіру буденність міського життя. Якщо врахувати, що на благодійному ярмарку можна буде придбати всі атрибути Різдвяно-Новорічних канікул: пряники і мед, цукерки та бублики, свічки та ікони, одяг і ляльок ручної роботи, то й зовсім відчуття наближення дива посилюється, ведучи за собою в світ мрій.

Читати далі »

Українські чудеса

Опубліковано Виктория Шовчко 05-12-2011

Хто не знає про знамениті сім (магічне число для Стародавньої Греції) Чудес Світу – рукотворних витворах вищої (за мірками древньої Ойкумени) інженерної і технічної думки?

І хоча цей список спочатку складався з трьох об‘єктів – за версією Геродота (тунельний акведук, храм покровительки шлюбу Гери і портова дамба), але число Аполлона взяло своє, і список був розширений і видозмінений спочатку Антипатром з Сидону, а пізніше Філоном Олександрійським до нинішнього класичного. У ньому Олександрійський маяк і Колос Родоський, Галікарнаський мавзолей і ефесський храм Артеміди, висячі сади Семіраміди і статуя Зевса олімпійського, що давно канули в Лету, сусідять з непідвладним часу останнім земним притулком Хеопса.

Читати далі »

Арка тріумфу бажань

Опубліковано Виктория Шовчко 28-11-2011

Є в Кам‘янці місце, яке розділяє світ суєтного життя і світ божого благословення, зведене до приїзду останнього польського короля, де виконуються заповітні бажання.

Все почалося з дочки коменданта Кам‘янець-Подільської фортеці, наступним був син прем‘єр міністра Польщі, потім уже в могутність тріумфальної арки Петропаловского собору , під пильним оком святого Яна і його свити з чотирьох ангелів, увірували українські політики – двічі перед виборами, кажуть, тут був третій президент України Леонід Кучма, та і його приймач на посаді не оминув своєю увагою це місце.

Читати далі »

Малиновий дзвін турецьких гармат

Опубліковано Виктория Шовчко 22-11-2011

Химерні переплетення подій і фактів історії. Часом доля окремих історичних об‘єктів або предметів відображає цілі епохи і долі народів. Зокрема, церковні дзвони – як один із символів християнської віри – були якраз такими німими свідками історичних подій. Саме вони першими потрапляли під удар завойовників іншого віросповідання, та й життя їм, часом, давали трофеї, захоплені у мусульман.

Так за підсумками вдалого взяття військами Богдана Хмельницького 31 липня 1695 турецької Дівочої фортеці (Кизикермен) в Північному Причорномор‘ї третій ярус дзвіниці Успенського собору Полтави прикрасив дзвін, відлитий із захоплених в цьому бою ворожих гармат. Дзвін отримав ім‘я за назвою полеглого міста – “Кизикермен”.

Читати далі »

І грішник, і праведник

Опубліковано Виктория Шовчко 18-11-2011

Тридцять вісім років уродженець Курська Іван Крюков жив, любив, ростив дітей. Він навіть організував досить успішний бізнес: спочатку кахельну майстерню, а потім два постоялих двори і трактир, що свідчить про чималу енергійність та підприємливість цього вихідця з бідноти.

Смерть близьких людей – дружини та батьків – змінює його життя раз і назавжди, повертаючи, досі цілком пересічного обивателя, обличчям до Бога.

Читати далі »

Обдарували по-гетьманськи

Опубліковано Виктория Шовчко 02-11-2011

Переяславу судилося купатися в монаршій милості, доки політичні цілі збігалися з релігійними, але рукотворна пам’ять про неї пережила і самих правителів, і зміни політичного курсу на діаметрально протилежний, і заборона на православ’я.

Перший дар гетьмана Війська Запорізького Лівобережної України Івана Степановича Мазепи місту, в якому було прийнято доленосне для українського народу рішення (Переяславський договір) – Вознесенський собор, вартістю триста тисяч золотом, зараз служить яблуком розбрату між Київським і Московським патріархатами Української православної церкви.

Читати далі »

Загадка іудеїв Гусятина

Опубліковано Виктория Шовчко 14-10-2011

Національний склад міста – це завжди окрема графа у перепесі населення, втім як і віросповідання, що обумовлено необхідністю кращого розуміння можновладцями потреб окремих груп населення (а, найчастіше, і способів маніпулювання) виходячи з цих статей. Але, часом, в історії зустрічаються цікаві загадки, пов‘язані з національно-конфесійним складом того або іншого міста.

Так в Гусятині станом на 1765 рік проживало 1144 іудея, а через двадцять років – лише 31, і це при тому що ні в Польщі, ні в Австрії, яким він належав на той час, не було гонінь на синів ізраїлевих. Може цей цікавий факт пов‘язаний з першим розділом Речі Посполитої, коли демаркаційний кордон пройшов крізь місто, розділивши його на польську і австрійську частини, і при другому вищезгаданому перепесу була врахована тільки частина населення Гусятина (причому з меншим чисельним іудейським населенням)?

Читати далі »

"Король" пішов, хай живе "король"

Опубліковано Виктория Шовчко 22-09-2011

Влада у Києві змінилася, але нічого не змінилося.

Старий Київ знищується з тією ж швидкістю, що і раніше, з тією лише різницею, що дорога столична земля раніше призначалася для одних бізнесменів від влади, а зараз дістанеться іншим.

Читати далі »

Вісім храмів ЮНЕСКО

Опубліковано Виктория Шовчко 20-09-2011

Як ні багата Україна природними і рукотворними пам’ятками, але доля їх надана волі випадку: якимось пощастило більше – і ентузіасти збирають, випрошують і вимолюють кошти на їх реставрацію та утримання, якимось менше – вони старіють під невблаганною рукою Часу і людської жорстокості. А якимось й зовсім пощастило потрапити до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (правда на поточний момент таких об’єктів всього п’ять).

Перелік українських пам’яток нескінченно довгий, от тільки поповнювати свій список міжнародна організація ними не поспішає. Адже, для початку, фінансування претендентів на високе звання Всесвітньої спадщини повинна фінансувати держава, якій вони належить.

Читати далі »

Синагога проти архієпископа

Опубліковано Виктория Шовчко 17-09-2011

Іудейський народ, незважаючи на те що його чисельність у загальному складі городян, часом, сягала 70% від загальної кількості, завжди викликав дуже сильні почуття з боку решти населення міста – ненависть, страх, заздрість або ж навпаки приязнь, подяку.

Антисемітські настрої в суспільстві були присутні завжди. Особливо це стосувалося деяких представників інших релігійних конфесій, які страждали релігійною нетерпимістю по відношенню до народу ізраїльського. Що вже говорити про носіїв іншої віри?

Читати далі »

Києво-Печерська Лавра отримала свій музей

Опубліковано Виктория Шовчко 05-09-2011

Нарешті один з найбільш знаменитих пам‘ятників Україні отримав право на розкриття таємниці своєї історії. Адже православні святині строго зберігають таємницю чернечого життя, і заглянути в цей потаємний світ непосвяченим практично неможливо.

Але з 2-го вересня цього року в двадцяти залах Музею історії Києво-Печерської Лаври можна буде не тільки відчути приховану від мирських очей атмосферу чернечого життя у відтворених інтер‘єрах келій різних епох, а й на власні очі побачити більше дев‘ятисот раритетних експонатів, що складаються з церковного начиння і ікон, чернечого одягу і предметів побуту, що датуються від Х століття.

Читати далі »

Доля дзвону Херсонеса Таврійського

Опубліковано Виктория Шовчко 21-06-2011

Доля деяких творінь рук людських, часом, немов списана зі сторінок пригодницького роману, кожен з розділів якого настільки захоплююч та цікав, що в ньому містяться сотні, іноді тисячі життів.

Так доля дзвону на високому березі Чорного моря серед руїн двохтисячолітнього Херсонесу Таврійського – одне з таких надзвичайних оповідань, де переплелися долі країн і поколінь.

Читати далі »

Покута за гріхи

Опубліковано Виктория Шовчко 11-06-2011

Самими завзятими праведниками стають найзапекліші грішники і, часом, результат замолювання їх гріхів не припиняє захоплювати нащадків ще багато-багато століть.

Так собор на Святоюрській горі Львова, нехай і не зовсім той, який побачив сонячне світло в 1280 році, але все ж саме те святе місце, що не раз перетворювалося на порох невблаганним часом і відроджувалось людськими руками – приклад саме такого каяття.

Читати далі »

Софія вмирає

Опубліковано Виктория Шовчко 02-06-2011

Перший український пам‘ятник включений до списку пам‘яток світової спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор у Києві, який пережив на своєму 900-літньому віку не мало бур і негод, твердою рукою сучасних київських чиновників легко списаний з рахунків.

Саме завдяки їм буферна зона навколо пам‘ятника слов‘янського зодчества була хаотично забудована, що призвело до підняття грунтових вод під собором, де від вологості і осідання вже почали руйнуватися фрески початку ХІ століття.

Читати далі »

Золотий прототип

Опубліковано Виктория Шовчко 19-05-2011

Символ Християнської Київської Русі, яким пишався стольний град Київ – Золоті ворота , які, за описом сучасників, змагалися пишністю зі своїм прототипом в Царгороді – колисці християнства. Зі своїми позолоченими стулками, прикрашеними дорогоцінними каменями, і храмом Благовіщення, критим сухозлітним золотом, вони часом затьмарювали світло сонця.

Ось тільки константинопольські Тріумфальні ворота спочатку були не зовсім християнським символом. Зведені після перенесення столиці Римської імперії Костянтином І Великим у Візантій (пізніше отримало ім‘я свого засновника) близько 330 року, вони являли собою трипрольотну арочну конструкцію увінчану двома вежами. Прикрасами ж Золотих воріт, облицьованих мармуром, служили статуї і барельєфи язичницьких божеств (голова Медузи Горгони і зараз зберігається в Стамбульському музеї), а очолювала – шестиметрова статуя Фортуни (богині долі).

Читати далі »

Легенди ялтинської Вірменської церкви

Опубліковано Виктория Шовчко 18-05-2011

Куточок тиші серед бурхливого моря курортного міста Ялти, де навіть у самий спекотний літній полудень віє прохолодою від будівлі Вірменської церкви , що відбиває сонце і вселяє спокійне умиротворення своїм величним виглядом.

Його відокремленість і тиха величі, як все непізнане, викликає незрозумілий трепет, а часом і животрепетний холодок біля серця. Ну як такої будівлі не огорнути себе легендами, нехай вони зовсім і не мають відношення до дійсності.

Читати далі »

Три шляхи Лаври

Опубліковано Виктория Шовчко 13-05-2011

Крейдяні гори берегів Сіверського Дінця. Важкодоступні, дикі і прекрасні в своїй святості первозданної природи. Вони споконвіку захищали тим, хто вважав за краще мир і гармонію творення вічних цінностей спокусам людських пристрастей. Світ таємниць, легенд та переказів, одне з почесних місць в яких займає головна перлина – таємниця народження Святогірської обителі.

Візантійські іконоборські гоніння VIII – IX століть та місіонерство як одна з основних рис християнства стали, згідно з однією з існуючих версій, причиною виникнення в прямовисних скелях над швидкою річкою першого печерного монастирського поселення, коли гнані внутрішньоцерковними розбіжностями ченці вирішили назавжди залишитися під їхнім захистом, що побічно підтверджується описами житія святих Стефана Сурозького та Федіра Студита, а також схожість устрою обителі з печерними монастирями Криму, Києва, Луганщини.

Читати далі »

У допомозі відмовлено

Опубліковано Виктория Шовчко 31-08-2010

У зв’язку з недбалим ставленням київської влади до своїх обов’язків зі збереження культурних пам’яток міста, ЮНЕСКО відмовив Андріївської та Кирилівської церквам в статусі пам’ятників світової культурної спадщини.

Таке рішення було прийнято фондом після того, як київська міська адміністрація поставила під загрозу існування іншого пам’ятника, включеного до реєстру фонду – Софії Київської. Нагадаємо, що цей пам’ятник архітектури почав поступово руйнуватися після просідання грунту в результаті зведення в буферній зоні собору елітних житлових будинків.

Читати далі »

1000-річчя Софії

Опубліковано Виктория Шовчко 10-08-2010

Софійський собор у Києві, включений до списку пам‘яток світової спадщини ЮНЕСКО, відсвяткує своє тисячолітні відповідно своєму становищу.

Для цього Президент України своїм указом постановив Кабінету Міністрів за сприяння Київської міської адміністрації та Національної академії наук провести:

  • Ремонтно-відновлювальні роботи внутрішніх і весняних фасадів собору;
  • Видати друковану продукцію про архітектуру, графіку та історії собору;
  • Організувати карбування пам‘ятної монети;
  • В навчальних закладах провести лекції про значення храму для духовного формування України.

Читати далі »

Софія врятована

Опубліковано Виктория Шовчко 01-08-2010

Нарешті Київська мерія згадала про свої обов‘язки зберігача історичних пам‘яток столиці України. Зокрема було екстрено зупинено хаотична забудова території біля Софії Київської – пам‘ятника Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Ця знаменна подія відбулася завдяки втручанню цієї організації в варварське ставлення влади до одного з найпрекрасніших пам‘ятників архітектури України.

Читати далі »

Тяжке становище Києво-Печерської Лаври закінчується?

Опубліковано Виктория Шовчко 25-07-2010

Після передачі Київрадою комплексу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в державну власність, Кабінет міністрів України виділив 15 з половиною мільйонів гривень на ліквідацію наслідків зсувів.

Тяжке становище пам’ятника архітектури XVII століття були викликані несприятливими погодними умовами взимку 2010 року в поєднанні з наслідками хаотичною забудовою прилеглих територій, через які значно підвищився рівень грунтових вод.

Читати далі »