Цікавою грою для дітлахів наймолодшого віку, яка не потребує додаткового знаряддя окрім обручки (каблучки), яку для цього зазвичай «жертвує» одна з виховательок в дитячому садочку, чи звичайної монетки (гудзика), коли грають дітлахи в своєму колі, є Колечко. Прості правила гри та нескладна для запам’ятовування супровідна віршик-приказка дозволяють цій розвазі залишатися однією з найулюбленіших протягом багатьох-багатьох поколінь.
Гра починається з розсаджування діточок рядком поруч на невеличкій відстані один від одного зі складеними щільним човником долонями. Тим часом «ведучий» на початку гри обраний серед інших учасників за допомогою лічилки з колечком в таких самих складених човником долонях по черзі обходить всіх гравців, проводячи своїм «човником» крізь складені долоні дітлахів з примовкою:
Одним з різновидів ігор для малюків на розвиток уваги, слуху, координації, спритності та вправності, як запоруки гармонійного фізичного розвитку та формування особистості, є пасивно-активні ігри накшталт Дзвіночка чи Гілочки. Вони також відносятьсядо розвивально-єднальних розваг, в яких злагоджена командна робота спрямована на досягнення поставленого результату.
За правилами ігри всі учасники стають колом, тримаючи руки у себе за спиною. Обраний спочатку за допомогою лічилки спочатку «ведучий» розташовується в центрі кола. На старті ігри один з учасників (також обирається лічільним способом) обов’язково не помітно для «ведучого» отримує в руки невеличку гілочку (камінчик чи якийсь інший невеличкий предмет) або дзвіночок в більш складному варіанті.
Для розвитку фізичної форми малечі в українському фольклорі є цілий ряд рухливих ігор, які при передбачуваної частої зміни видів активності допомагають виплескувати накопичену фізичну енергію при не виснажливому темпі рухів та розвитку кмітливості, уваги та швидкості прийняття рішень в постійно змінюваних обставинах. Прикладом таких ігор слугує розважайка Горобчики.
За правилами гри на землі окреслюється замкнене коло приблизно діаметром 5 – 6 кроків, в приміщенні його можна означити мотузкою чи стрічкою. Внутрішнє поле кола — це так званий «домівка», всередині якої рондомно розкладаються якісь невеличкі предмети-«зернята» (наприклад іграшки). В домівці оселяється «кіт»-охоронець обраний на початку гри серед всіх гравців за допомогою лічилки, якому доручено пильнувати домашнє добро (ті самі предмети).
Розвиток дитини в українському світі традиційно починається з найменшого віку за допомогою дотепних колективних ігор спрямованих, окрім фізичного вдосконалення, на соціалізацію в колі одноліток, відпрацьовування командного духу, організаційних навичок, вмінь побудови сталих соціальних зв’язків. Так ці ігри з приказками-приспівками фактично незмінними перекочували з народного фольклору до сучасності, ставши невід’ємною частиною освітньої програми дошкільних та молодших шкільних навчальних закладів. Загалом на прикладі всього кількох з них можна осягнути всю глибинну мудрість початку формування соціально-орієнтованої особистості українськими предками що називається «з молодих нігтів».
Так одна з найрозповсюдженіших дитячих ігор-привітань на іменини в молодших групах дитячих садочків України, Коровай, правила котрого доволі прості: малята стають тримаючись за руки в коло і водять хоровод навколо іменинника, співаючи пісеньку супроводжувану відповідними рухами: