Ой в полі, полі, близько дороги,
Ой дай, боже!
Близько дороги намета стоїть,
А в тій наметі N… сидить.
А коло його все слуги його
Держать шапочки за околички.
«Чи сам пойдеш, чи й нас з[а]береш
Ік турецькому царю на войну?»
«І сам пойду, і вас заберу,
І вас заберу у Туре[чч]ину».
Ой, не рости, кропе (рядок повторюється двічі)
Високо та й у городі, (рядок повторюється двічі)
Ой, не ходи, старий, (рядок повторюється двічі)
Коло моїх та ворітечок! (рядок повторюється двічі)
Ой, не топчи, старий, (рядок повторюється двічі)
Кудрявої м’яти! (рядок повторюється двічі)
Я того старого (рядок повторюється двічі)
Од роду не любила, (рядок повторюється двічі)
По його слідочку (рядок повторюється двічі)
Каменем да покотила. (рядок повторюється двічі)
За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили.
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
А в долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан в’ється,
І по ногах ланцюг б’ється.
А я, бідний, з діточками
Піду лісом стежечками, -
Нехай йому із водою…
Ось-ось чайка надо мною.1
Ой ходить сон коло вікон, (рядок повторюється двічі)
А дрімота коло плота.
Питається сон дрімоти: (рядок повторюється двічі)
- Де ми будем ночувати?
- Де хатинка тепленька, (рядок повторюється двічі)
Де дитинка маленька, -
Там ми будем ночувати, (рядок повторюється двічі)
Мале дитя колихати.
Питається сон дрімоти,
Питається сон дрімоти:
- Де ми будем ночувати?
Де ми будем ночувати,
А в котрій будем хаті?
- Там, де хата тепленькая,
Де дитина маленькая,
Там ми будем ночувати
І дитину колихати.