Історія
Швидкий розвиток розташованого на березі Дніпра повітового міста після введення в дію лінії Лозова – Олександрівськ Катеринославської залізниці стало однією з першопричин налагодження вище острова Хортиця постійного поромного сполучення для поліпшення логістики між Криворіжжям і Донбасом. Проте обмежені можливості і збільшення вантажопотоку до кінця XIX сторіччя вичерпали ліміт переправи – на її місці в 1900 році було розпочато будівництво аркового Кічкаського моста.
Перша пішохідна його черга була запущена вже через два роки, за нею крокували друга (для гужового транспорту) в 1904-ому і третя — залізнична – ще через чотири роки. Саме з причини своєї стратегічної важливості Кічкаська переправа прийняла на себе весь удар бойових дій громадянської війни 1917 – 1922 років, за час яких її кілька разів підривали, спалювали дерев’яне полотно, демонтували рейки. Хоча, після закінчення кровопролиття через брак іншого виходу у вигляді тимчасового заходу її арка була відновлена.
Реальна ж історія запорізьких мостів через Хортицю почала складатися в пориві трудового ентузіазму та будівельної лихоманці перших п’ятирічок країни рад, коли в дали українських степів затихли плач матерів і гуркіт гармат. Тоді-то перед керівництвом республіки і став нагальне питання про переправу через Дніпро в районі Запоріжжя після будівництва ДніпроГЕС, адже єдина Кічкаська нитка згідно плану потрапляла в зону затоплення.
Так на світ з’явилося дітище Миколи Станіславовича Стрілецького (1885 — 1867) — споруда, що складалася з двох неоднакових частин зі сполучною ланкою магістралі через Хортицю. Честь втілення його ідеї в життя належить інженеру Константинову. Мости Стрілецького-Константинова були введені в експлуатацію в листопаді 1931-ого і аж до 1943 року, не дивлячись на спроби підриву відступаючими радянськими військами в 1941-ому, справно виконували свою функцію. А трагічними фіналом їхнього існування стало бомбардування стратегічної магістралі штурмовою бригадою гвардії лейтенанта Усманова.
В перші ж повоєнні дні знову гостро постало питання про сполучення між двома частинами Запоріжжя, відповіддю на яке послужив проект інженера-мостобудівника Бориса Миколайовича Преображенського. Безпосередньо саме будівництво, розпочате навесні 1949 року на фундаментах опор попередньої споруди, знайшло своє гідне завершення в останній день 1952 року.
З тих пір мости, які отримали ім’я свого творця, є невіддільною частиною картини життя міста на двох берегах у пониззі Дніпра. І хоча вони давно вже відзначили змий золотий ювілей, але місія покладена на їхні витончені опори при проектуванні і нині залишається актуальною, а вантажопотік повідомлення Донбас – Кривий Ріг рік від року лише збільшується.
Архітектура
Дві частини одного цілого з проміжним майданчиком на древньому острові – це і є мости Преображенського в Запоріжжі, побудовані за відсутністю в країні високоякісної сталі з використанням монолітних залізо-бетонних технологій на фундаменті раніше знищених конструкцій.
Їхній двох’ярусний (перший автомобільно-пішохідний, другий – залізничний) силует завдяки арочним контурам зримо стає практично невагомі, що при масивності конструкції і сукупній довжині в 788м є практично дуже важким для реалізації завданням.
П’ятипролітна чотирьох (три з яких знаходяться безпосередньо над Новим Дніпром) арочна частина довженною 560м і висотою 54м, що з’єднує Жовтневий район міста з Хортицею, і однопролітна частина над Новим Дніпром між островом і Хортицьким районом відстоять одина від одної на відстані 2,9км.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, міст Преображенського.
Посилання
- Історичні факти. Місто за порогами Дніпра
Як дістатися
По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). В місті: з Лівого берега по головній (Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе), з Правого – Миколаївське шосе – Хортицьке шосе – вул. Задніпровська до Преображенського моста.
Міським транспортом, прямуючим через Хортицю.