Історія

Блискучий політик, прекрасний полководець, відмінний стратег… Епітети для діяльності графа Михайла Семеновича Воронцова (1782 – 1856) можна підбирати нескінченно довго. Але кращі дифірамби не скажуть настільки вагомого слова, як плоди його невпинних праць. Чого вартий лише створення на безлюдному березі Бердянської коси, де зрідка з’являлися лише рибальські табори, квітучого міста-порту гідного змагатися з європейськими побратимами.

Йшов 1824 рік. Перед генерал-губернатором приазовських земель і урядом Російської імперії, якій вони тоді належали, все гостріше поставало питання збуту величезних урожаїв товарного зерна (десятиліттям раніше на засіданні Уряду Сенату Дюк де Рішельє вже піднімав це питання). Для його вирішення князь Воронцов за порадою адмірала Олексія Самойловича Грейга (1775 – 1845) приймає рішення про спорядження експедиції під керівництвом капітана II рангу Миколи Дмитровича Критського по дослідженню узбережжя Азовського моря з метою визначення місця будівництва торгівельного порту.

Двадцять п’ять кіс і кропітка робота з виміру глибин – праця не одного тижня. У той же час за клопотанням Орлова-Денисова вже ведуться роботи зі спорудження пристані в районі Обітойної коси. 10 і 11 вересня експедиція Критського проводить дослідження Бердянської затоки, та вже через десять днів перед генерал-губернатором лягає на стіл рапорт про її чудові природні характеристики, які відповідають всім вимогам для будівництва успішного торгового порту.

Півроку сумнівів і рішення князя Воронцова від 20 лютого 1925 року, що прийняв на себе цю непросту місію, про перенесення будівництва на берег Бердянської коси поклало початок майбутнього торгово-промислового центру, хоча офіційною датою заснування міста все ж вважається 3 листопада 1927 року, коли були відмежовані землі забудови.

Гордість своїм новим дітищем на довірених йому російським урядом землях переповнювала генерал-губернатора, так що Бердянськ став одним з обов’язкових пунктів демонстрації заїжджим іноземним дипломатам і світським аристократам. Документальні свідчення візиту маршала Мармона і герцога Рагузського звеличували переваги нової азовської перлини, так що потік кораблів в її порту збільшувався з року в рік (тільки в 1839 році тут було обслуговано сотню каботажних суден).

За підписом князя Воронцова на запорошених архівних полицях досі зберігається детальний план забудови міста, вдячні жителі якого першу вулицю, що йде уздовж підніжжя гори назвали на його честь (1842 рік).

Пройдуть роки і на місці майбутнього пам’ятника батьку-засновнику на перетині Азовського і Гоголівської (нині Грецька) 6 грудня 1907 року з’явиться монумент на честь царя-визволителя Олександра II в рамках святкування золотого ювілею з моменту скасування кріпосного права. Більшовики його знесуть відразу ж з встановленням своєї влади в приазовських степах в 1919-му, при цьому зберігши постамент, який вони раціонально пристосують для бюста своєму вождю, і огорожу, використану для монумента Членам I Бердянського ради.

Лише в 2010 році на честь святкування чергового Дня народження міста 17 вересня на березі Бердянської коси з’явиться пам’ятник батькові-засновнику М.С. Воронцову, виконаний підприємством «Южгідромаш» за макетом бердянського скульптора Миколи Мироненка, який став ще однією візитною карткою туристичної Мекки азовського узбережжя.

Архітектура

Вага пам’ятника князя Воронцова, виконаного в повний зріст, становить тисячу двісті кілограмів при загальній висоті з восьмигранним п’єдесталом червоного мармуру в сім метрів. При цьому сам постамент височить на ступеневу на шестисходовому квадратному в плані узвишші, так що скульптура домінує над усією цією частиною центральної міської площі перед Міськрадою.

Філігранно виконана для такої ваги фігура намісника східноукраїнських земель першої половини XIX століття представляє собою постать силует з накинутим на ліве плече плащем, з-під якого видніється військова форма вищого офіцерського складу царської армії з еполетами і нагородні хрестами. У правій руці тоді ще граф стискає сувій, що символізує рескрипт про початок будівництва Бердянського порту, а лівою притримує спадаючу на чобіт тканину плаща.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Запорізька обл., м. Бердянськ, перехрестя Азовського проспекту і вулиці Університетської.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е58 (М14) (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь) до повороту на Бердянськ. По місту: уздовж Східного проспекту / Мелітопольського шосе до Азовського проспекту, в центральній частині якого знаходиться пам’ятник батьку-засновнику міста.

Міжміським транспортом до Бердянська, а потім від вокзалів до центральної міської площі, де разташований пам’ятник Воронцову.