Легенди про середньовічних жорстокості жахають будь-яку цивілізовану людину. Чого варті тільки «Нюрнберзька діва» (саркофаг з шипами кинджалами або шипами) чи «колінодробилка» (подоба гільйотини, де замість ножів виступали шипи), «молитовний хрест» (металевий нашийник з браслетами та ланцюгами) або «іспанський чобіт» (металеве пристрій для перелому гомілки)… Список можна продовжувати нескінченно, адже людська фантазія для муки і знищення собі подібних безмежна.
Одним із прикладів, що зустрічаються в літературі – покарання призвідників угорського повстання під керівництвом Дьєрдя Дожа 1514 року, що прийняв мученицьку смерть: болісні тортури, потім «Розпечена корона», потім ще живого розірвали на шматки, які змусили з’їсти його подвижників.
Вам подобаються готувати рибні страви? Або азарт рибної ловлі? А може просто полюбляєте рибну юшку?
Тоді Вам варто відвідати ІІ Фестиваль рибалок на озері Березькому, що поряд із селом Великі Береги Берегівського району Закарпаття, який пройде 2 – 3 квітня цього року.
Така вже доля цього сумного куточка історії, оповитого густою темною зеленню гілок старого парку, породжувати легенди і міфи, передаючи їх з вуст у вуста протягом століть. Адже мовчазні статуї надійно охороняють секрети тих, хто давно пішли в інший світ і не бажають відкривати завісу таємниці.
Шерех одягу, стукіт кроків, тихий шепіт у нічних порожніх залах замку… І коли немає раціонального пояснення, в дію ідуть бурхлива фантазія і обривки історичних фактів.
Одна згадка Аттіли, і з‘являється відчуття присутності чи то бога, чи то людини з усіма його пристрастями і диким неприборканою вдачею, слабкостями і вразливим самолюбством. І нехай документальних відомостей про легендарного ватажка гунів залишилося не багато, народний епос зберігає у своїй пам‘яті багато подробиць його життя, його подвигів і, звичайно, як найяскравіший епізод, його смерті.
Тим більше, що німі хранителі його тисячолітніх таємниць знаходяться так близько – простягни руку і торкнешся прохолодної води Тиси або шорсткій поверхні карпатської скелі, зроби крок і наступиш на багно в низинах Дніпра чи камінь степів північного Причорномор‘я.
Першими її яскравими чарівними вісниками у нас стають подарунки далекої Персії – тюльпани, за одну цибулину яких, часом, віддавали ціле статок, адже це вісники щастя і відродження. Адже їх різнокольорові голівки всіх кольорів веселки в яскравих променях весняного сонця так радують око і так хочеться повірити у виконання заповітної мрії.
Київський зоопарк збирається поповнити свою видову колекцію за рахунок придбання пари шрі-ланкійських слонів (ведуться переговори) і обміну з Московським зоопарком (українська сторона надасть пугача, а російська – блакитних баранів, безгорбих верблюдів, росомах).
Ось тільки для придбаних тварин в Київському зоопарку поки що немає умов для гідного утримання. Як завжди питання впирається в кошторис по ремонту. Питання: чи знайдуться спонсори, бо кошти на купівлю слонів (вартість кожного близько мільйона гривень) і так виділяють приватні особи?
Те що на етапі становлення радянська влада не цуралася будь-яких силових методів впливу загальновідомо. Але покладатися на відданість тих, хто вважав грабіж і розбій справою честі, було великою помилкою.
Так життя Мишки Япончика – короля злодіїв Одеси – низка кримінальної «романтики», де є місце лише злодійським законам і правилам, а непокора їм тягне за собою вигнання або смерть, де всі, хто знаходяться поза посвященного кола, – потенційні жертви, а сенс мають лише нажива, отримана незаконним шляхом.
У Світле свято Великодня хочеться щоб здійснилося маленьке диво і виповнилося заповітне бажання. Адже символ Великодня – писанка, як символ підтвердження Воскресіння Христа, дарує надію всім християнам, навіть тим, хто в звичайному житті не дуже релігійний, на здійснення неможливого.
А коли ж не найкращий день, щоб донести свої молитви Богові, як не в день прояви його великої ласки звершення дива? Ну і звичайно для такого випадку не годиться стандартний аркуш паперу або листівка, а ось писанка – символ свята – в самий раз, адже при її виготовленні всі помисли зосереджені на головному і немає часу відволікатися на дрібниці, адже це така тендітна річ…
Напевно немає на Україні, та мабуть і у всіх країнах пострадянського простору, людини, яка б не знала що таке “Ластівчине гніздо”. Одна згадка про цей шедевр архітектури… і уява живо малює картинку білого палацу на самому краю високої Аврориної скелі з бурхливими хвилями Чорного моря біля підніжжя…
Уряд Криму занепокоївшись долею всесвітньовідомого пам’ятника ухвалив рішення про передачу “Ластівчиного гнізда”, яке до сорому української культури, поки зазначений лише в реєстрі громадських пунктів харчування комунальної власності Ялти, до складу майна Кримської автономії.
Іде світле свято Пасхи, але готується до нього православний люд почав ще зі святкування Масляної, коли Весна попрощалася із Зимою. Вдосталь наситившись символами сонця – млинцями, багато хто переступив до сорокаденного посту, який, меж тим, не лишає радості передчуття веселого свята, тому приготування до нього йдуть повним ходом.
Так 2 – 3 квітня відбудеться ІІ Міжнародний фестиваль “Лемківська писанка” в Дитячій школі мистецтв у Львові по вулиці Антоненка-Давидовича (колишня вулиця Фадєєва), 6.
Ім’я благородного розбійника Олекси Довбуша ще живе в серцях людей, пам’ять про його подвиги зберігає фольклор Польщі та Україні, Угорщини та Молдавії, а його слава давно перетнула межі реальності, перейшовши в розряд міфів і легенд.
Народна мова, не бажаючи вірити в офіційну версію смерті Олекси від рук поміщика, приписувала йому переродження в камені, адже при такому міфічному походженні (мати 98 років зроду народила сина через три дні повсякчасного пиття кухолю води) смерть народного героя не могла бути звичайною.
Система оборонних укріплень Вінниці XVII (Мури), до числа яких входили єзуїтські (костел, монастир, колегіум, конвікт) і домініканські (костел, монастир) храмових споруди, що збереглися до наших часів, таїть у своїх стінах і під ними чимало загадок.
Фатальна випадковість припідняла завісу таємничості над однією з них – у приміщенні Вінницького краєзнавчого музею, який розташовується в будівлі колишнього Єзуїтського конвікта, в одному з експозиційних залів першого поверху підлогове покриття почало прогинатися. Причина прогину була з’ясована при початку ремонтних робіт – під підлогою виявилися укріплені червоною цеглою дві печери площею близько 40м2.
Скільки коштує нині совість? Не знаєте? Ось і я те саме. Але, напевно, не дорого, бо саме ті, хто взяв на себе обов‘язок дбати про тварин безжально знищують їх.
За півроку нинішного керівництва київського зоопарку було знищено близько 500 особин, які його населяли. Такими темпами незабаром ласий шматочок 30 га в центрі Києва звільниться для сучасних залізо-бетонних стільників того, хто уявив себе “царем природи”.
Мабуть самий романтичний куточок Україні, створений як пісня кохання для прекрасної Софії – Софіївка…
Де біломармурові статуї, кутаючись у гілках дерев, охороняють спокій тінистих доріжок. Де пари лебедів, ковзаючи по дзеркальній гладі ставів, залишають свій слід у серцях тих, хто їх побачив. Де кришталевий дзвін водоспадів, розчиняючись в муаровому повітрі, зливається з багатоголосим співом птахів. Софіївка …
Українські музеї зробили крок у ХХІ століття, взявши на озброєння знижкову теорію маркетингу. Тепер відвідуючи один музей, отримуєте можливість безкоштовно по тому ж квитку відвідати другий.
Новаторську (у сфері української культури) технологію просування першою взяла на себе колиска української літературної словесності – Полтава. Акція почне свою дію з 10 березня і триватиме до кінця 2011 року.
Офіційною датою заснування Маріуполя вважається 1778 рік, коли на місці козацької фортеці переселилися з Криму греки християнського віросповідання, заснувавши повітове місто Павловськ, яке через рік отримала своє нинішнє ім’я.
Однак маріупольські краєзнавці стверджують, що історія міста налічує на кілька десятиліть, а можливо й століть, більше. Грунтом для таких висновків є архівні документи, у тому числі кілька карт, наявні в їхньому розпорядженні, а так само артефакти, знайдені на місці розкопок влітку 2010 року.
Невеличке село на Львівщині зберігає, за свідченням сторожилів, одну з перлин великого художника епохи Відродження Леонардо да Вінчі.
Залишається загадкою як полотно італійського художника могло опинитися в темному кутку іконостасу за товщею потемнілих від часу стін храму святого Миколая в Сасові в обрамленні ікон пензля Івана Рутковича і білих вишитих рушників.
Ореол таємничості, оточуючий головного диктатора ХХ століття – Адольфа Гітлера, який уникнув 45 замахів на своє життя, поширюється і на місця його перебування, деяким з яких приписують мало не містичне значення. Вервольф не став винятком, адже розроблені в ньому плани закінчувалися фіаско.
Ця загадкова ставка у восьми кілометрах від Вінниці, що породила безліч легенд і чуток, головною причиною більшої частини яких служить малодослідженість її підземної частини, підірваної при відступі німецькою армією в 1944 році, скоро зможе отримати статус філії Вінницького краєзнавчого музею.