Таємниця одного каміну

Опубліковано Вікторія Шовчко 27-08-2012

Тут гаснуть свічки, а душу сковує льодовий холод. Тут немає місця теплу і світлу. Вікна та двері кімнат відкриваються тут за примхою господині, яка давно покинула цей світ та так і не знайшла спокій…

Починалося все дуже красиво: бій церковних дзвонів, пишна весільна процесія, море квітів, ніжний рум’янець дев’ятнадцятирічної красуні-нареченої, та тільки ось жених трохи не вписувався в загальну ідилічну картину – непоказний, застарий (не сорок років старший за свою обраницю). Але на що не підеш заради порятунку збіднілої сім’ї? Ось і вийшли з-під вінця повінчані перед Богом безприданниця Марія та граф Вацлав Ржевуйській.

Читати далі »

Порятунок людства в польових умовах

Опубліковано Вікторія Шовчко 23-08-2012

Біль – страшний ворог і вірний друг. Вона змушує сходити з розуму, розриваючи тіло на частини, і разом з тим дає зрозуміти, що ти ще живий, що ще є надія на одужання.

Біль – це страшна сила, яка робить людину схожою звірова, вбиваючи в ньому все цивілізоване і раціональне. Вона готова вдарити з-під тишка, неждано – в цьому її сила, її могутність.

Читати далі »

Чудо довжиною в ніч

Опубліковано Вікторія Шовчко 21-08-2012

Тоді в червні 1475 року були п’ятиденна облога Солдайи і гіркота безвиходу, голод, страх, безвір’я, жар згарищ і жах поразки – це історичні факти, підтверджені документальними свідченнями та археологічними дослідженнями. Але чи насправді відбувалися ті події, про які писав великий турецький мандрівник Евлія Челебі і зараз залишається загадкою…

Так згідно його записам у народі вперто ходили чутки про чудесне спасіння переважної більшості захисників фортеці. Переказ, що не втратив свою силу і через двісті років (інакше мандрівник не ославив б його у віках на папері), твердив що генуезці, усвідомивши безвихідність свого становища твердині в облозі на високій кручі, за одну ніч прорубали в скелі сходовий марш протяжністю в тисяча сто сорок метрів з боку моря. Сівши на кораблі, що чекали їх, захистники змогли уникнути незавидної долі переможених у війні з нещадним ворогом – Османською імперією.

Читати далі »

Три змії та спадкоємець трону

Опубліковано Вікторія Шовчко 15-08-2012

Вимушене ув’язнення на вершині скелі в печерному місті Кирк-Ор, виснажене військо, порожня скарбниця, все зростаюче обурення підданих – всі ознаки занепаду правлячої династії, коли вже не залишається сил для боротьби і лише надія на чудо дає сили жити. Такі були реалії життя правлячої династії кримських ханів під проводом Менглі I Гірея.

І ось прекрасний день, вдале полювання, багата здобич, втомлений принц крові в тіні дерев біля річки Чурук-Су. Ніхто й припустити не міг, що цей звичайний день стане доленосним для правлячої династії Гіреїв.

Читати далі »

Божий дар. Вінниця

Опубліковано Вікторія Шовчко 13-08-2012

Місце обітоване з тисячолітньою історією. Поселення на берегах літописного Бога, в житті якого були свої злети і падіння, перемоги і поразки, збережене перстом долі. Місто, народжене великою перемогою 1362 року князівства Литовського над грозою Європи – Золотою Ордою.

Дар (від слов’янського «вьно») Бога (літописна назва річки Південний Буг) – так згідно з однією з найромантичніших версій можна трактувати походження Вінниці, яка жодного разу за час свого існування не змінювала своєї назви-статусу, що зберігає, як запевняють деякі, її серед бур і негод шістсотлітнього життєвого шляху.

Читати далі »

Хоч сторожем, але в музеї. Дмитро Яворницький

Опубліковано Вікторія Шовчко 09-08-2012

Його життя – одне ціле з наукою. Його праця – ціла епоха в культурі. Його спадщина – безцінна частина історії та мовознавства, археології і фольклористики, літератури та етнографії України. І все це, не дивлячись на звання академіка, під грифом «українофіла», «націоналіста» і «контри» – в залежності від освіченості чергового уряду та його фобій, пов’язаних з Малоросією.

Матеріальне втілення праць і пам’ятник на честь Дмитра Івановича Яворницького – це Дніпропетровський історичний музей, їм заснований і названий на його честь. Тут кожен зал буквально дихає теплом з такою любов’ю зібраних руками метра експонатів, який усі свої сили захопленої молодості і впевненої зрілості віддав на збирання, дослідження, аналіз, опис…

Читати далі »

Дзвін бажань

Опубліковано Вікторія Шовчко 06-08-2012

Він подорожував через пів-Європи. Його голосом оголошувалася доля самого Парижа. Завдяки його дзвону сотні тисяч моряків благополучно повернулися на берег… І ще безліч фактів, напівміфічних, напівлегендарних пов’язане з його ім’ям.

Ні, це це зовсім не знаменитий на весь світ політичний діяч або військовий стратег, не видатний магнат або істинний священнослужитель, а всього лише сигнальний дзвін Херсонеської набережної, який надійно зберігає свої таємниці ось уже більше двох століть.

Читати далі »

Звертайтеся до мене на "Ви"

Опубліковано Вікторія Шовчко 02-08-2012

Війна, холод, окупація. Зима 1941 – 1942. Німецькі війська в Криму. Прекрасна перлина Воронцовського палацу кинута напризволяще – картини вийняті з рам і упаковані в ящики, мармурові бюсти стоять на голій підлозі, в приміщеннях температура значно нижче нуля, до того ж на весь великий комплекс залишилися лише кілька наглядачів на чолі з директором музею Степаном Григоровичем Щеколдіним.

Маленькій групі добровільних працівників музею довелося пристосовуватися до умов воєнного часу. Але війна війною, а цінніші експонати наполегливо кричали про допомогу, адже низька температура і вологість могли зробити те, що ще не спромоглася зробити війна – повністю їх знищити. Тому картини були вийнято зі своїх дерев’яних темниць і складено в бібліотеці, а мармурові шедеври знову зайняли свої місця на п’єдесталах (хоч і не без допомоги німецьких солдатів, бо з чоловіків був присутній лише Степан Григорович).

Читати далі »

"Бойова зброя" караїмів

Опубліковано Вікторія Шовчко 01-08-2012

Фортечні стіни, високе плато, мужність захисників – хороший засіб протистояти будь-якому ворогові. Але бувають обставини, коли перевірені засоби не допомагають і залишається сподівається лише на Бога, який дасть віру, і людей, що поруч, які підставлять своє плече.

У нелегкий час стіни Чуфут-Кале не раз рятували своїх жителів від ворогів: хто з низ відступав відразу, боячись облагородженої людською рукою неприступності фортеці; хто не витримував сам багатоденної облоги під градом каміння, киплячої води і стріл, що сипалися з вершини, а інші і зовсім обходили стороною, навіть не намагаючись наблизиться до гірського плато.

Читати далі »