Середній навчальний заклад в провінційному містечку, досягненням якого може позаздрити будь-яка столична школа, адже не у кожної знайдеться серед випускників хоч один науковець вищого ступеню, а тут їх назбирається ціле сузір’я.
Велика історія прихована під скромними шатами класичного декору в самій глибинці запорізької землі, як колиски відродження української національної ідентичності.
Прекрасний вид на центральну площу серця Буковини, який залишається таким з моменту своєї побудови ось вже багато десятків років, не дивлячись на всі історичні буревії минулого століття з їхніми нищівними війнами та змінами підданства.
Цікава перлина прикарпатської столиці, бокові фасади якої декоровані з палацевою пишністю, в той час як центральний – лише їхнє скромне віддзеркалення, хоча це лише оманлива ілюзорна складова, яка перемикала увагу з середини назовні м’якими акцентами.
Вишуканий куточок радості полтавського дозвілля, який ось вже два століття в різних іпостасях гостинно відчиняє свої двері перед тими, хто в сірій буденності не загубив смак свого життя та відкритий до нових вражень.
Одна з величних перлин головного білого міського намиста, як візитівки цілого краю в обрамленні блакитної стрічки Ворскли.
Одна з найпишніших архітектурних діамантів буковинської столиці, залишений у спадок імперією, яка вже століття яка пішла у небуття, прихопивши разом із собою золоту еру розквіту Прикарпаття.
Той, хто чарує і закохує у себе вишуканістю форми та продуманістю дрібних родзинок декору, щоб залишитися в пам’яті та душі назавжди.
Унікальна найсамобутніша перлина адміністративної забудови австрійського періоду, вишукані шати якої при посередності форм недарма закріпили за нею славу Чернівецького Олімпу.
Чудернацьке переродження від покірного служителя користі комерційних інтересів до абсолютно альтруїстичного осередку зберігача української історії та культури для прийдешніх поколінь.
Одна з перших кам’яних споруд унікального адміністративного центру стародавнього міста, яке випередило свій час на кілька десятиліть, щоб змінивши кілька амплуа та перероджень стати на захист української культури та освіти.
Взірець неокласицизму – перлина самобутнього намиста Полтавщини, де кожна намистина по-своєму унікальна, а в гармонійному поєднанні вони створюють той єдиний неповторний вишуканий малюнок, який не вдалося відтворити нікому.
Вожак хороводу білих лебідів, що ширяє над круглим серцем стародавньої полтавської землі ось вже два століття, оберігаючи від всіх негод та прикростей сьогодення заради щастя майбутніх поколінь.
Кузня військово-патріотичного виховання молоді, яка мала стояти на захисті інтересів рідної землі, а на ділі використовувалася задля просування мілітаристичних загарбницьких ідей окупаційної влади.
Легка урочиста будівля вже друге століття прикрашаюча розу двох найфешенебільніших міських вулиць, яка весь час свого існування, не дивлячись на зміну епох і поколінь, була центром місцевого світського життя.
Центр тяжіння чернівецького дозвілля зі своїми затишними залами, які за півтора століття увібрали в себе аромат сотен тисяч філіжанок кави замішаних на довірчих бесідах під солодко-тягучі тістечка.
Четвертий стовп українства буковинській землі, на який спиралася корінна громада за часів, коли повернення державної незалежності видавалося цілковитою примарою, а тиск на неї чинився з усіх боків.
Одна з чисельних перлин розкішного чернівецького архітектурного скарбу, який лишила по собі імперія, що вже не існує на світи значно довше, ніж їй відміряв витівник-Час.
Оповита власним садом витончена перлина, як частка цілого і в той же відокремлена від нього, щоб дарувати радість всім бажаючим від дотику до прекрасного.
Останній промінь цивілізації перед пітьмою війни та півстолітньою радянської окупації як взірець витонченого смаку та досконалості архітектурних форм на фоні сірої буденності московського несмаку.