Тимчасова захисниця, годувальниця, рятівниця для тих першопрохідців, хто тисячоліттями підкорювали приазовські степи.
Блакитна перлина азовського узбережжя в химерному плетиві піщано-черепашкового оздоблення з нальотом зеленого муару водоростей.
Довге життя з короткою історією, поставленим служінню на благо бердянському суспільству.
Храм Асклепія на українській землі з Гіпократовою чашею як дороговказною ниткою і застереження лікарям, що в їх руках знаходиться дорогоцінне людське життя.
Прабатько міста на березі Бердянської затоки, який дав городянам землю для будівництва зразка досконалості архітектури і хліб насущний у вигляді порту-годувальника.
Увічнена пам’ять про великого творця, який залишив у віках свій слід в кожному будинку, на кожній вулиці серця старого Бердянська.
Будинок-історія, який стояв біля витоків зародження майбутньої слави Бердянська як великого торгово-промислового центру північного Приазов’я.
Ціла епоха сконцентрована в чотирьох стінах звичайного особняка в тінистій зелені скверу-парку на березі ласкавого моря.
Шана тому, чий лот поклав початок порту на березі Бердянської затоки і навколишьнього місту в далекому XIX столітті.
Славна морська кар’єра морського офіцера-гідрографа, на слово і судження якого покладалися вищі державні сановники величезної імперії в справах комерційних і багатовитратних.
Багате подіями різнобічне життя під личиною благопристойності Будинку культури в центрі старого міста.
Творіння комерції, поставлене на службу культури, щоб змінити сотні життів і направити їх в русло творення.
Столітня історія любові і неприязні тих, хто немислимий один без одного в сучасній інтерпретації курорту втілені вмілою рукою художніх справ майстра.
Сплачений оброк саркастичної «подяки» городянами тим, що шукає на березі Бердянської коси хвилинку забуття від суєти життєвих проблем.
Коли віра і пам’ять людська здобувають перемогу над силою зброї і злобою, на світ народжується маленьке диво і сонце виходить з-за хмар.
Храм-каплиця поруч з пам’яттю про те, хто стояв біля витоків червоної чуми на українській землі, яка забрала мільйони життєвих безвинно убієнних.
Бунтівний дух чи полум’яний революціонер, зрадник або герой, але ім’я його залишилося в історії міста на березі Бердянської коси назавжди.
Його життєвий шлях рясніє неординарними вчинками, але всіх їх в очах радянської влади затьмарило червоний прапор над «Очаковом».
Найфешенебельніший готель імперського Бердянська з виходом на зелену перлину Пушкінського бульвару в трьох кварталах від ласкавих хвиль Азовського моря.
Бурхливе життя на вершині курортного блаженства від розкоші і блиску через терни радянської убогості духу і руйнувань страшної війни до повернення минулої витонченості на зорі нового тисячоліття.