Чудовий настрій втілений в виразному пам’ятнику іронічного твору про становлення влади, над якою не прийнято було сміятися.
Невимушена силует наче матеріальне втілення вигадки, що дарує всім шанувальникам Ільфа і Петрова радісну зустріч з улюбленими героями.
Сховище сивої давнини, де за кожним раритетом прихована чиясь доля з її радощами і прикрощами, якими так рясніє історія приазовських земель.
Страж тонкої грані між минулим і майбутнім, якому самою долею призначена місія відзначати віхами значущі періоди втіленого у життя часу.
Пам’ять про криваву жертву Марса, яку упокоїkb в твоїх лагідних обіймах ніжні хвилі пасейдонового царства.
Один з маленьких трагічних епізодів великої війни, з яких складається одна з чорних сторінок історії української землі.
Маленька архітектурна перлина на тінистій алеї затишного парку в самому серці курортного міста на березі Азовського моря.
Довгий шлях від магнатської резиденції до колиски юних талантів крізь терни тоталітарної комуністичної ідеології.
Летючий на крилах вітру дух змін, який випустила на свободу історія в кінці другого тисячоліття.
Пам’ятник тим, хто не залізною рукою поклав на вівтар своїх переконань найдорожчий дар – своє життя, щоб назавжди залишитися в пам’яті нащадків.
Трон повелителя світу. Адже сівши на нього ти виконаєш будь-яке своє бажання.
Чарівне крісло з казки, де кожен може хоч на мить відчути себе царюючою особою варто лише закрити очі.
Там де мирно вовки сусідять з мавпами, а леви – з поні, де крокодили ситі і тому зовсім не агресивні. Тут популяція рідкісних видів збільшується швидше, ніж у природних умовах. І будь-який бажаючий може доторкнуться до світу дикої природи, не боячись виступити в якості основного блюда…
Тут затишно і жителям, адже у кожного з них є свій будинок і ареал проживання, і відвідувачам, кожному з яких серед альпійських галявин і тінистих альтанок можна знайти затишний куточок для відпочинку в самий спекотний день, і персоналу, працюючи в прекрасному сучасному центрі з новітнім обладнанням.
Незвичайні мешканці першого поверху стандартної панельної дев’ятиповерхівки Бердянська по проспекту Леніна, які підкорили серця не тільки жителів міста, а й приїжджих туристів, адже так здорово бачити їх повний життя довірливий погляд, тим більше що деякі з них врятовано з лап голодної смерті від ран.
Адже фауна – частина природи, втім, як і людина, яка часто забуває про це.
Там, де в тиші прохолодних залів витає муза серед полотен Айвазовського та Френца, Ендогурова і Фешина, Капальті і Куїнджі, Коровіна і Мясоєдова, Шмарова і Богданова-Бєльського. І нехай вони настільки різні за технікою і стилем, за сюжетом та образом, але об’єднує їх одухотвореність, яка робить кожне з них шедевром.