Один з перших офіційних друкарів України, які зробили важкий перший крок до доступної освіти нації, щоб через багато століть їх імена з вдячністю і священним трепетом згадували нащадки.
Прості форми, простий малюнок, щоб підкреслити всю велич вкладу зробленого однією людиною в масштабах цілої країни.
Пам’ятник тій силі, яка протистояла двом імперіям на окупованих територіях за допомогою слова і фактів не заради користі, а в ім’я майбутніх поколінь українців.
Витонченість невловимого рукою майстра втілена в бронзі, як данина поваги тому, завдяки чому народ ідентифікує себе як єдина нація.
Пам’ятник загиблих в розв’язаної ненаситними амбіціями і вседозволеністю двох тиранів війні з мовчазної згоди цивілізованого світу, який вони омили в крові десятків мільйонів людських доль.
Єдиний монумент в поселенні, який, не дивлячись на напис, став символом всіх загиблих українців у війнах нав’язаних окупантами зі сходу і заходу.
Символ свободи українського духу, який не змогли зломити сім століть, московські лож та маніпуляції, атеїзм і терор.
Витончений витвір мистецтва, застиглий на головній міській площі під жовто-блакитним прапором боротьби і перемоги.
Незалежність, старанність, допитливість, посидючість, ініціативність, кмітливість на одній чаші ваг та інфантильність, мрійливість, лінь, забудькуватість – на інший у вічній суєті студентських днів.
Довгі й короткі п’ять років за право володіння дипломом про вищу освіту як путівки в щасливе доросле життя з його безмежними можливостями і незліченною кількістю перешкод на шляху до наміченої мети.
Пам’ятник тому, хто прийшов в цей світ, щоб розгадати загадки природи і зробити людство здоровішим за рахунок закладки фундаментальних принципів мікробіології та імунології.
Великий син слобожанської землі, який голосно заявив про неї на міжнародній арені, першим отримавши Нобелівську премію.
Тріумф справедливості під жовто-блакитним прапором в серці Слобожанщини, де немає місця героям країни-агресора, які намагалися утопити українську свободу в крові її дітей.
Символ нового часу в самому центрі другої столиці України як спадкоємність поколінь через сім століть гонінь і забуття.
Три коротких яскравих миті переплетення доль видатного українського філософа та слобожанської столиці, як пристрасне танго на сцені життя під яскравими прожекторами історії.
Божа душа в променях вищого світу, що так і не прийняла сан за людськими законами, але так і залишилася до кінця вірною дороговказної зірки посланої з небес.
Втілення вірнопідданських амбіцій керуючої харківської еліти перед тими, хто фактично потоптав українську історію і українські свободи, щоб перекрити своє безрідне походження з багнистих московських боліт та монгольських степів.
Пам’ять про того, хто за народженням лише частково міг вважатися росіянином, але коронований лавровим вінком російського генія від літератури, щоб через століття дивитися з висока на душевну убогість народу його шануючого.
Пам’ятник нескореному переможцю, який диктував українські умови всемогутнім королям і султанам, очоливши саму грізну силу середньовічної Європи.
Яскраве життя справжнього воїна, який жив борючись і загинув на своїй війні за свободу і незалежність рідної землі, не дивлячись на могутність і розміри армії своїх ворогів.