Яскравий символ толерантності і віротерпимості в самому центрі сучасного міста, який споконвіку стояв на православній землі, як наочна відміна від тих, хто століттями намагався привласнити історію українців підміною понять і відвертою брехнею.
Велична готика в обрамленні сучасності як один з самобутніх харківських шедеврів, за плечима якого покоління тих, хто прийшов на слобожанську землю як творець, а не руйнівник.
Одна з багатьох харківських історій, в яку вплетені на мить або десятиліття долі відомих і забутих, але завжди яскравих і неординарних, як її фасади, людських душ.
Храм комерції, в якому витонченість і натхнення під грайливим поглядом спокусниць ваблять нездійсненними обіцянками в кожному вигині жіночої краси і напівусмішці маскаронов.
Пам’ятник нескореному переможцю, який диктував українські умови всемогутнім королям і султанам, очоливши саму грізну силу середньовічної Європи.
Яскраве життя справжнього воїна, який жив борючись і загинув на своїй війні за свободу і незалежність рідної землі, не дивлячись на могутність і розміри армії своїх ворогів.
Артерії життя, від яких століття залежав пульс життя східно-української землі, що завмирав і частішав разом з биттям серця народу.
Велич і міць архітектури як відображення могутності організації, яку вона представляє – строгість ліній, химерність деталей і виваженість кожного елемента.
Храм всемогутнього бога комерції відданий на потіху дітворі, в якому впевнений поступ солідних мужів змінила швидка дріб дитячого бігу з прискоком, а ділове шурхіт багатотисячних угод – заливистий дитячий сміх.
Творіння харківського корифея від архітектури, рукою художника вписане в реалії XIX століття без натяку на антагонізм минулого і майбутнього як наочний приклад спадкоємності буття.
Палацове вишукування на центральній вулиці сучасного мегаполіса, мир і спокій якого ось вже сторіччя пильно стережуть два леви, щоб життя української Слобожанщини тривало, не дивлячись на всі підступні примхи тимчасових правителів від народу.
Тут в химерних завитках нестаріючої класики в буквальному сенсі народжується нова історія Харкова в любові та злагоді білого мережива і чорного атласу під святкові звуки маршу Мендельсона і крик новонароджених.
Архітектура на службі у меркантильного бога комерції, який ось уже понад століття заманює в свої сіті людські душі химерною вишуканістю фасадів, що обіцяють солодку млість кожним завитком, поки весь світ тримають на своїх плечах його титани.
Історія півсторічних шукань балансу між архітектурою і бізнесом, що породила на світ унікальний комплекс з барокової оболонкою і ренесансним серцем.
Сполучна ланка між минулим та майбутнім технічного Харкова як життєствердна рушійна сила буття, яка рухає і корифеям від промисловості, і юним поколінням винахідників.
Дві долі волею випадку сплетені воєдино, щоб породити одне з чудес міської архітектури в стилі неоренесансу під пильним поглядом каріатид і вензелями давно зниклого союзу.
Витонченість бароко в самому серці сучасного мегаполісу, як голос з прекрасного минулого, де чарівні муар і шовк, циліндри і сюртуки, манери і виховання формували характер майбутньої другої столиці України.
Одна з нот архітектурної забудови в життєствердній сонаті харківського буття, за пишним фасадом якої заховані десятки маленьких людських історій як незліченні крупинки яскравою картини історії одного міста.
Храм знань, який стояв за плечима багатьох видатних харків’ян як надійний оплот фундаментальних знань на сторожі громадянських інтересів і суспільного добробуту.
Третя гілка того, що через століття перетворить Харків в просвітницьку Мекку Східної України, слава про яку швидко ступила далеко за межі кордону однієї держави.