Храм Мельпомени молодих шанувальників ліцейського таланту і цінителів мистецтва перевтілення, який кілька десятиліть надійно оберігає їх любов до покровительки трагедії.
Невичерпне джерело нових вражень, настроїв і емоцій, завдяки якому не покидаючи рідні пенати його віддані глядачі зазнали незвідане і заглянули за грань осяжного.
Унікальне творіння рук людських, що перевершує за досконалістю і габаритам всіх своїх побратимів у світі.
Водний охоронець запорізьких земель, під пильним оком якого ось вже не одне десятиліття кипить річкове життя головної блакитної артерії України.
Крихітна православна святиня, якій визначено стати наріжним каменем величного комплексу в самому центрі сучасного міста.
Маленька витончена перлина загублена в зеленому листі парку на честь київської княгині, яка запалила лампадку віри на українській землі.
Півторасторічна історія Олександрівська-Запоріжжя відбита незгладимими слідами фактів на кам’яних обладунках будівлі в самому серці міста.
Вірний служитель суспільних інтересів, який приміряв на себе безліч личин, щоб завжди відповідати духу часу.
Одна з маленьких перлин, яку раніше ніжно обіймали в твоїх трепетних обіймах дніпровські води, а людська рука підняла з глибин віків.
Останній залишений на річковому шляху форпост, який століттями зберігав серце України від зазіхань ненажерливих сусідів.
Порятунок для людини і катастрофа для екосистеми, яку тисячоліттями дбайливою рукою створювала чарівниця-природа.
Коллос технічного прогресу на українській землі, який ось вже століття дає благодатне світло двом промисловим регіонах країни.
Постійне джерело радості і яскравих вражень для запорізької публіки починаючи з часів, коли на березі Дніпра з’явився Олександрівськ.
Виблискувальна багатоликими кольорами рампи перлина загублена у тиші густого листя парку в самому серці галасливого міста.
Повсталий з попелу символ запорізького православ’я в самому серці старого міста, якому пам’ять поколінь залишила на зберігання згадки про повітовий Олександрівськ, яким йому вже не бути.
Білий лебідь віри, що пливе над століттями бур і негод української землі, щоб принести мир і спокій у душі істинних вірян.
Основна артерія, яка змушує дві половинки серця одного міста битися в унісон, заряджаючи його силою древньої святині.
Творіння невизнаного автора, що понад півстоліття служить сполучною ланкою між двома частинами єдиної країни.
Любовно виплекане дитя людини і природи в пам’ять про дні найстрашнішої війни ХХ століття, яка своїм гарячим диханням спопелила європейську землю і передчасно обірвала мільйони життів.
Нерукотворний пам’ятник на честь подвигу тих, хто завоював перемогу і повернув місту мирне життя, як одна з найяскравіших перлин у зеленому намисті Запоріжжя.