Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Костел святого Антонія у Збаражі

Історія

Костел монастиря бернардинів у Збаражі Костел святого Антонія у Збаражі

Серед топи непрохідних боліт в оточенні Базаринський та міського ставів і річки Гнізни у підніжжя Замкової гори нового міста в рамках спорудження нового бернардинського комплексу навесні 1628 року було розпочато будівництво костелу з благословення Луцької єпархії Львівської метрополії в особі Богуслава Радошевського за фінансової підтримки власника Збаража князя Юрія (1573 – 1631).

Нова велична католицька святиня, не дивлячись на проблеми пов’язані з місцем спорудження (болотистий грунт), смертю свого благодійника останнього з роду Збаразьких та фінансування (одночасно споруджувалися монастирські корпуси і фамільний замок), постала перед вдячної братією у всій своїй красі вже в 1635 році. При цьому новий господар цих земель Януш Корибут Вишневецький (1564 – 1637) своїм фундаційним актом підтвердив милості попереднього власника і від себе додав до скарбнички нового оплоту віри дві тисячі злотих.

Збаразький костел святого Антонія Костел святого Антонія Збаража

А вже 13 січня 1637 року костелу на честь святого Антонія довелося вперше виконати сумну місію, прийнявши у свої обійми (поховано в крипті) тлінне тіло Януша Вишневецького під заупокійну месу настоятеля кляштора отця Бонавентура Чарлінського.

Будівництво продовжила дружина князя – Євгенія Катерина з Тишкевичів (1572 – 1642). Їй же належать лаври закінчення робіт, звернення до Луцької єпархії про закріплення храму за орденом бернардинів і підготовка до урочистого освячення храму, яке відбулося 5 травня того ж 1637 року в присутності високих гостей з числа представників Луцької єпархії, Київського єпископату та генерального візитатора ордена Пацифіка Романуса.

Однак, облагороджування костелу, в якому знову не останню роль зіграла Євгенія Вишневецька, подарувавши йому цінне церковне начиння, продовжувалися і після освячення в 1640-х: облаштування монаших хорів, виготовлення меблів для захристії, встановлення амвона, двох сповідалень і лавочок для вірян.

Завершення центрального фасаду костелу св. Антонія у Збаражі Завершення центрального фасаду збаразького костелу

Смерч українського повстання 1648 – 1657 років втопили Збараж у вогні і крові: замок був розорений, велика частина будинків міста спалена, а костел святого Антонія під приводом пошуку польських військових розграбований. Крім того була осквернена могила Януша Вишневецького в його крипті. Після всіх безчинств повсталі вчинили спробу знищити сліди діянь своїх, і лише своєчасне втручання ченців і парафіян не допустили богохульства.

Край на довгі роки поринув у пітьму… І хоча в 1653 і 1675 роках робилися спроби реконструкції католицької святині, але турецько-татарська навала звела їх нанівець, коли в 1675 році з пожарища вдалося врятувати лише три найбільш цінні вівтарні ікони (Матері Божої Збаразької, чудотворний образ святого Антонія і мученика Юрія).

Права (північна) вежа збаразького храму святого Антонія Права вежа храму святого Антонія

Відновлювальні роботи були доведені до логічного завершення лише наприкінці 1670-х завдяки отцеві Засецкой та місцевих жертводавцям, стараннями яких храму практично був повернутий його первісний вигляд.

Зірка нового костелу засяяла на горизонті з переходом збаразьких земель у власність всесильної і казково багатої родини Речі Посполитої Потоцьких, стараннями яких комплекс почав перетворюватися в першій половині XVIII століття. Черга костелу настала відразу за реконструкцією монастиря в 1746 році, коли Станіславом Потоцьким (1698 – 1760) і виконуючим обов’язки настоятеля отцом Пасхалісом Місянгевічем був затверджений план нового набагато більшого монастирського костелу.

У тому ж році були розібрані частина хорів, що знаходився в апсиді за головним вівтарем, і розпочато будівельні роботи, камінь для якого доставляли з Підгорецької каменоломні і вже на місці обтесували. Завдяки гарному фінансуванню і безпосередньої участі у будівництві Станіслава та його дружини храм святих Антонія Падуанського та Юрія Мученика вже 23 липня 1752 року був освячений (хоча роботи тривали ще без малого три роки).

Центральний вхід Збаразького костелу святого Антонія Центральний вхід костелу

Так що розкішне урочисте освячення нового храму бернардинського монастиря, що тривало три дні, розпочалося 1 вересня 1755 року в присутності луцького єпископа-ординарія Антонія Еразма Волловіча гербу Богорія і величезної кількості священнослужителів єпархії при великому скупченні жителів Збаразької округи.

У 1789 році внутрішнє оздоблення католицької святині постраждало від руйнівної пожежі (зокрема саме тоді була втрачена дерев’яна позолочена скульптура Божої Матері), а після реконструкції комплекс набуває ренесансних рис.

Нині колос на одній із старовинних вулиць Збаража, що пережив на початку XIX і ХХ століть невеликі ремонти, в 1946 році втратив, а в 1989 знову здобув статус духовної католицької святині підкріплений званням пам’ятки архітектури загальнодержавного значення, ступив в еру свого оновлення під пильним контролем українських адміністративної і церковної влади.

Архітектура

Вежі головного фасаду Збаразького костелу святого Антонія Вежі головного фасаду костелу бернардинського монастиря Збаража

Спочатку збаразький костел святого Антонія представляв собою невеликий кам’яний прямокутник (17м х 10м) на дерев’яних палях під двосхилою гонтовою покрівлею з явно оборонним характером будови: товсті стіни, вузькі вікна-бійниці, дозорна вежа над бабинцем. З відомостей про внутрішнє вбрання збереглися лише згадки про три вівтаря (центральний – Юрія-Мученика, лівий – Богородиці з немовлям Ісусом на руках і правий на честь святого Антонія Падуанського).

У нинішньому своєму вигляді кам’яний потинькований храм є тринавовою одноапсидною чотиристовпною базилікою в ренесансному стилі (52м х 29м) з бароковими елементами обробки. Домінуючою складовою зовнішнього його вигляду є расчленований пілястрами головний фасад з двома симетричними квадратними в плані виступаючими за площину стін вежами і увігнутою щодо них центральною частиною. Його бічні нави перекриті хрестовими склепіннями на спарених пружних арках, а середній – напівциркульними на розпалубках.

Із зовнішнього оформлення костелу варто відзначити невеликі надбудови під цибулинним завершенням веж, фігурний сандрики віконних отворів, витіюватий контур фронтону, різнооб’ємні вікна, декоративні вазони, кам’яні фігурки святих, неглибокі ніші, ажур балконного огородження, профільовані карнизи і портал центрального входу.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Незалежності, 8.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Сірет – Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін), повернути в районі Лісок в сторону Збаража, де прямувати по вул. Грушевського; або трасі Р43 (Тернопіль – Ланівці), а далі по місту вздовж вул. В’ячеслава Чорновола до пл. Івана Франка, де знаходиться костел святого Антонія.

Громадським транспортом з Тернополя до Збаража або в напрямку Кременця до повороту на Збараж (від повороту до зупинки міських маршрутних таксі 15 хвилин ходу), а потім громадським транспортом до пл. Івана Франка, де розташований католицький храм.