Життя після смерті як доказ тріумфу справедливості нехай роки і роки по тому всупереч волі безжального Хроноса та людській байдужості суєтність буття.
Візитна картка Мелітополя торгівельного, що незримою ниткою пов’язує міське минуле і майбутнє крізь примарний шум радянського небуття.
Починання, яке в кінцевому підсумку назавжди змінило дзеркально-гладкий лик українських степів стрункими рядами посадок і острівцями первозданного спокою, породивши новий рослинно-тваринний світ.
Колиска тих, хто несе розумне, добре, вічне через своє життя, щоб на століття залишити свій рукотворний слід в прекрасній вічності і хиткий простір збагатити новими фарбами.
Скромний притулок великих, де народжувалися ази науки про ліс і лісорозведення, щоб за десятиліття назавжди змінити українські степові простори і зробити їх обітованою землею після тисячоліть млявої пустелі.
Столітній відрізок історії з його персоналіями і трагедією подій, застиглий в цегляній кладці одного будинку в тиші старого саду під дахом стародавнього рукотворного дива.
Витончена архітектура на службі у комерції нещадної в своїй меркантильності до кісткової байдужості і абсолютного ніщо.
Досконалість ліній, багатство обробки, розкіш інтер’єрів як пам’ятник своїм творцям, який пережив найстрашніші віхи двохсотлітньої історії, щоб розтанути в безпечності благополуччя.
Місцева знаменитість, що здобула свою славу завдяки неординарним талантам і долям своїх орендарів, які творили, допомагали і лікували з натхненням і любов’ю на благо рідного міста та за для задоволення його жителів.
Величний колос з витонченими архітектурними акцентами, годинник існування якого Хронос відраховує ось уже друге століття.
Поєднання не поєднаного, що під рукою майстра перетворилося на архітектурний шедевр, котрому заступництво всюдисущого Гермеса забезпечило процвітання в віках.
Буденність під маскою величі, увічнена на незліченних кадрах кіноплівки в маленьких епізодах і другорядних ролях в грі головній ролі свого життя.
Маленький діамант великого міста, який не втратив свого витонченого блиску в руках шаленого люмпена від народу, у величі гідності виконуючи ту роботу, до якої ніколи не був призначений.
Один з кращих зразків архітектурної класики, в якій музика гармонії окремих акцентів складає оду витонченості творіння.
Найстаріший кінотеатр міста, в якому досі витає дух великої людини сором’язливої і безстрашної, який прославив його ім’я у віках.
Відлуння старої Одеси, застигле в стінах одного будинку, який змінив за своє бурхливе життя безліч амплуа в дусі часу, але так і залишився в пам’яті як диво першого сінема.
Друга частина інвестиційного проекту підприємливого одесита, котрий для диверсифікації ризиків розділив одну долю надвоє.
Дивом збережена корона Преображенської, як символ тих давніх дорадянських часів, коли квітуча Одеса стояла в одному кроці від прірви і не знала про те, обзаводячись новими дорогим комерційними проектами – прикрасами.
Бурхливі пристрасті з неординарними подіями життя під скромною личиною класичного оздоблення, як наочний приклад помилковості загальної омани про перше враження.
Гучні імена і цікаві долі, що тінню пройшли крізь стіни старого особняка, об стійкість якого ось уже два століття розбиваються всі спроби Хроноса накласти на нього печатку забуття.