Загартований у боях грізний захисник слобожанської столиці, якого старість та нова ера індустріалізації змусили змінити лати на білі фартух і ковпак підлесливого служителя комерції.
Серце міської торгівлі в подарунковій обгортці країни, якої більше немає, що ось вже три століття б’ється в унісон з пульсом української землі то завмираючи, то прискорюючи свій біг по звивистих дорогах долі.
Комерційний проект святих отців в розкішній обгортці української еклектики як підтвердження неподільності мирського і духовного у вічній суєтність буття.
Величний притулок церкви повсталий з попелища часу на руїнах маленького дерев’яного будиночка в самому центрі сучасного мегаполісу.
Один із символів могутності, заможності і процвітання імперії, яка через два роки після його народження звернеться на прах під чоботом шаленого люмпена, щоб так ніколи і не відродитися.
Одне з зосереджень ділового життя слобожанської столиці, який ось уже століття залишається актуальним своєї ролі, не дивлячись на проектні тишу і спокій.
Храм комерції, де правили бал лише вигода і холодний розрахунок, поставлений на службу науки і техніки, щоб через десятиліття повернутися під крило Гермеса, як символ тернистого шляху прогресу та історії.
Одне з творінь майстра, в самому серці ділового центру слобожанської столиці, авторство якого не викликає сумнівів широким розчерком архітектурного пера назавжди закріплене на його витонченому фасаді.
Символ прогресу і цивілізації, який встиг ступити кілька кроків по слобожанської землі, перш ніж криваві ради на півстоліття поховали селянство як клас.
Одна з перлин українського бароко самобутня як кожна з них, і хоча захована часом під товстим шаром тиньку, але все така ж прекрасна у витонченості своїх ліній і неповторності декору.
Одна з перших ластівок загального освіти та гендерної рівності, яка подарувала слабкій статі унікальну можливість на власний, хоч і тернисті, шлях в житті повною можливостей і звершень.
Вища мета за витонченими фасадами, народжена на світ меценатами, що б через сторіччя знову засяяти своєю первозданною красою як нагадування про духовність і великодушність серед сірості радянського буття.
Колиска тих, за чиїми плечима встає сонце майбутнього і хто перетворює цей світ з усіма його чудесами на простій машинний код.
Одне з дітищ першого в країні політехнічного, яке за століття свій історії зробило квантовий стрибок на орбіту іншої реальності через будівництво і гірське діло до високих технологій.
Прагматика просвітництких класів і містика зовнішньої оболонки, як одвічний антагонізм світів духовного і матеріального, приведений у выдносний баланс рукою молодих геніїв від культури на зорі третього тисячоліття.
Унікальна будівля, де творець і творіння, майстер і вчитель, минуле і майбутнє сплетені в єдину гармонію танцю архітектури на одній з тихих міських вулиць.
Розкіш одного приватного особняка поставлена на службу громадянському суспільству, щоб назавжди вписати ім’я його творця до анналів харківської історії.
Еклектична витонченість як наочний приклад поєднання не поєднаного і верховенства натхнення генія над історично складеними архітектурними догмами.
Архітектурна вишуканість поставлена на службу комерційним інтересам, в ексклюзивній витонченої рамці від самої природи з пологими зеленими схилами, блакитною стрічкою річки і теплим сонячним світлом.
Один з багатьох, але в своєму роді унікальний з історією загубленої десь в потаємних куточках часу, але тріумфуючий над його невблаганною руйнівною силою.