Величне серце буковинського православ’я, на мурованих стінах якого два століття Час карбує історію віри, надії та любові крізь смерть, біль та страждання, які випали на долю української землі.
Ренесансна перлина під захистом Мітри, Жезла і Хреста, як ототожнення одвічного нагадування людству при превалювання волі Небесної влади над бажаннями та законами людськими.
Все життя на сторожі комерційних інтересів свої власників він раз-у-раз змінювався і чепурився на догоду вибагливій публіці згодної платити свої гроші тільки за якісний товар в привабливій обгортці.
Актуальна у всі часи класика, вишуканість та велич якої ніколи не зможуть затьмарити будь-які новомодні тенденції шику та епатажу, бо дбайливо відшліфований століттями кожен елемент — це перлина, а цілісна картина з них — архітектурний шедевр.
Адміністративне серце, звідки крок за кроком, будівля за будівлею серед диких карпатських лісів на світ з’явилось аристократичне диво під назвою Чернівці, достойні звання східної корони імперії, хоч остання вже більше і не існує.
Вишуканість класики, досконалість якої навіть бешкетник-Час не наважився зачепити своїм руйнівним крилом, вражений взаємною гармонійною зваженістю елементів та чарівною красою комплексу в цілому.
Світоч знань епохи найбільшого розквіту буковинської столиці, як мовчазний пам’ятник часів прекрасної імперії творення та прогресу, що щезла в буремних потоках часу лишивши по собі на згадку лише розкіш архітектурної спадщини.
Один з таких не схожих один на одного шедеврів місцевого майстра, що увічнив його ім’я крізь століття у витончених класичних лініях величного храму служіння високим цілям науки та знань ось вже друге століття.
Старий та мудрий не за сутністю, а по духу чернечого ордену, для якого був побудований з використанням сучасних технологій і матеріалів майже новітнього часу, але в дусі, від якої сам факт появи відстояв на віки і віки.
Нетлінна краса готичної витонченості з середньовічною патиною аскетизму, яка спонукає прокидатися голос предків в омріяних спогадах, яких не було, та уявних реаліях, які відбувалися не з тобою.
Скромний свідок народження новітнього міста, яке в своїх розкішно-мережаних шатах стало справжньою короною Буковини, щоб надихати та полонити душі митців та простих смертних чарівністю переплетіння минулого і майбутнього.
Сумлінний служник бога комерції Гермесу в розкішному мармуровому імперському вбранні чи пересічній незграбності радянського несмаку, щоб дарувати душі і тілу ковточок насолоди і щастя, перетворюючи на мить життя на омріяну казку серед сірості щоденного буття.
Віденська сецесія у всій витонченості своєї краси, за аристократичними шатами якої ховається сталеве серце справедливості буковинської Феміди; не дивлячись на змін офіційного статусу будівлі незримими крилами ось вже друге століття оберігає край від беззаконня та безправ’я.
Палац, навколо якого вирує життя сучасного мегаполісу, як один з найцінніших скарбів минулого імперії, що розчинилася без сліду в мареві гарматних залпів розпочатої Москвою та Берліном Першої світової війни.
Той, хто йде поруч з Чернівцями всю їхню новітню історію, як один з чисельних наріжних каменів фундаменту існування буковинської столиці, яка полонить серце своєю вишуканою красою назавжди.
Блакитна намистина розкішних кризів епіцентру буковинської землі, яка приміряла на себе чимало ролей, але так і лишилася вірною служінню суспільству у всіх іпостасях, як запоруки існування майбутнього.
Величний лебідь з гордо піднятою головою, який ось вже котре століття оберігає своїми незримими крилами красуню-Буковину у підніжжя величних Карпат.
Вінець творіння пізнього класицизму, як досконалість поєднання виважених деталей в унітарний архітектурний простір із упізнаними рисами, не дивлячись на стандартність основного планування для споруд такого типу.
Велична споруда як уособлення високої місії на неї покладеної від моменту спорудження і до сьогодні, хоч і зі зміною спеціалізації від служіння богу комерції на просвітницьку місію, що рятує життя.
Одна з домінант наймальовничішої чернівецької площі, як символ цілої епохи економічного розквіту та благоденства закінченої вмить однім пострілом, що поклав початок смертоносній битві.