Той кому господар готував долю пересічного міського обивателя, але витівник-Хронос перетворив на храм високої музики, через який прекрасне вічне увійшло в души багатьох поколінь українців.
Новий погляд на архітектуру в контексті національної культури, де романтична романська готика майстерно вписана в українську еклектику початку ХХ століття.
Монументальний пам’ятник підприємницької ініціативи з поглядом у майбутнє, який разом з країною так і не став палацом прогресу та творення, через імперські амбіції та пиху можновладців від Московії.
Величний колос в класичних шатах на одній із старих уманських вуличок, що губляться в охайної зелені з солодким присмаком річкового бризу.
Достойний подовжувач справи захисту міста від одного з найстрашніших ворогів всього живого, палкі обійми якого стискають до смерті, а поцілунок – відбирає подих.
Одна з перших місцевих впорядкованих служб, яка стоїть на захисті життя та безпеки містян та гостей вже друге століття, сумлінно виконуючи свій почесний обов’язок крізь всі буревії умнського буття.
Білий лебідь застиглий на вершині пагорба над дзеркальною гладдю софійських ставів, в мить готовий зірватися, щоб крилами турботи огорнути свої дітище та захистити від усіх негод цього буремного світу.
Витончений взірець класичної архітектури загублений в зелені однієї міської вулиці, що веде до прекрасного серця старої Умані.
Православна святиня Умані на намоленій за століття гонінь, утисків, війн та страждань землі, як символ сили незламної віри, яка змогла встояти крізь вогняний смерч атеїстичного угару та двох світових воєн, що прокотилися Україною по волі московських окупантів.
Витончена базиліка у всій красі своїх класичних рис, що пам’яттю віків застигла біля найжвавішого торгівельного осередку сучасного міста.
Колись найпрестижніший чотиризірковий готель Умані в найпочеснішому місці поряд з міською управою, який на своєму віку пережив чимало своїх тимчасових володарів, поставши з попелу війни.
Витончено-стримана цегляна перлина, як взірець високого смаку класичних форм актуального у всі часи та при любій владі.
Скромна споруда, яка зовсім недавно дивилася у прірву небуття пустими очима вікон, а зараз хизується ярким вбранням нової фарби та активною участю у житті сучасного міста.
Чудовий приклад актуальності витонченого мистецтва у всі часи тим більше, якщо це український модерн, який лише дивом зміг пробитися та зберегтися при тотальній московській диктатурі спочатку царизму, потім червоного люмпену.
Серце старого міста, навколо якого століттями кружляв вихор карколомних подій, щоб осісти опалим осіннім листям на його доріжках та документальними фактами з іменами видатних постатей – на сторінках української історії.
Пам’ять про жертви московського режиму під різними личинами, але з єдиною гнилою суттю, який вперто та цілеспрямовано намагається знищити українську націю в не об’явленій війні, де переможецем буде лише один.
Затишний притулок мудрості віків “діти – квіти майбутнього”, закарбованій на пожовклих сторінках старих книг, в пам’яті поколінь, досвіді та вміннях, заради яких варто жити на зло всім перепонам сьогодення.
Посивілий модний франт у вічному бажанні досконалості ідеального буття на службі у освіти талановитої молоді часом незграбної, часом метушливої, часом занадто діжиталізованої… і такої прекрасної в своїй недосконалості.
Тріумф єднання генія природи та таланту людини, який народив на світ чудо на ім’я Софіївка, яка вже скоро як два століття зачаровує світ грою напівтонів своєї зелені під кришталевий спів водяних струменів.
Альма-матер поколінь митців, які своєю працею переворушують українську землю квітучий сад, спадкуючи мудрість минулого в симбіозі з досягненнями майбутнього.